
- •О.Г. Кальман, і.О. Христич
- •Затверджено
- •Розділ III. Статистичне спостереження
- •Розділ VII. Абсолютні та відносні величини
- •Розділ X. Ряди динаміки
- •Розділ XI. Індекси
- •Розділ XIII. Міжнародна правова статистика
- •Передмова
- •Розділ I Предмет і метод і статистичної науки
- •§ 1. Поняття та історія розвитку статистики
- •§ 2. Предмет статистичної науки
- •§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки
- •§ 4. Види господарського обліку
- •§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
- •§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку
- •§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні
- •§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики
- •§ 3. Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики
- •§ 4. Етапи та методи правової статистики
- •§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками
- •§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ
- •§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі Статистичне спостереження
- •§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження
- •§ 2. Мета та план статистичного спостереження
- •§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці
- •§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру
- •§ 5. Програма статистичного спостереження
- •§ 6. Види статистичного спостереження
- •§ 7. Способи статистичного спостереження
- •§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття про статистичні формуляри
- •§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
- •§ 3. Види документів первинного обліку органів суду
- •§ 4. Поняття про статистичну звітність
- •§ 5. Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та органах прокуратури
- •§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції
- •§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття статистичного зведення та його види
- •§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань
- •§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
- •§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці
- •§ 5. Статистичні ряди розподілу
- •§ 6. Статистичні таблиці
- •§ 1. Поняття про статистичні графіки
- •§ 2. Основні елементи статистичних графіків
- •§ 3. Види графіків та правила їх побудови
- •§ 1. Поняття про узагальнюючі показники
- •§ 2. Абсолютні статистичні величини
- •§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження
- •§4. Види відносних величин
- •§ 1. Поняття середньої величини
- •§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення
- •§ 3. Поняття моди та медіани
- •§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
- •§ 1. Основні поняття теорії імовірності
- •§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
- •§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
- •§ 4. Основні положення вибіркового спостереження
- •§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види
- •§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови
- •§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення
- •§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки
- •§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки
- •§ 1. Поняття індексного методу
- •§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
- •§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •§ 4. Поняття середніх індексів
- •§ 5. Базисні та ланцюгові індекси
- •§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
- •§ 2. Види та форми зв'язків між явищами
- •§ 3. Прийоми виявлення щільності зв'язку між показниками досліджуваних явищ
- •§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
- •§ 2. Правова статистика міжнародних організацій
- •§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
§ 1. Поняття індексного методу
Слово «індекс» (іпсіех) означає «показник» і застосовується в різних галузях науки.
Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення у просторі, а також порівняно з плановим завданням.
У статистичній практиці, особливо в економічній статистиці, індекс є найбільш вживаним узагальнюючим показником. За допомогою індексів характеризується розвиток національної економіки в цілому та окремих її галузей, аналізуються наслідки виробничо-господарської діяльності підприємств, досліджується роль окремих факторів у формуванні важливіших економічних показників, виявляються резерви (особливо приховані) виробництва. Індекси використовуються також для міжнародних зіставлень економічних показників, визначення рівня життя населення і т.под.
Юристам також досить часто доводиться мати справу з індексним методом при аналізі правових явищ, наприклад, при розслідуванні господарських, службових злочинів, аналізі висновків бухгалтерської, товарознавчої експертиз, для орієнтації у складних економічних питаннях.
Широкою є амплітуда застосування індексного методу при проведенні кримінологічних досліджень. За його допомогою можна простежити динаміку зміни тяжкості окремих видів злочинів і ступеня суспільної небезпечності злочинності у цілому і по окремих видах злочинів. Це дає змогу ефективніше вирішувати питання у сфері попередження злочинності та інших правопорушень.
Цими обставинами і зумовлюється необхідність знання індексного методу для аналізу соціально-правових явищ.
Як відомо, більшість суспільних явищ, які вивчаються статистикою, складаються із багатьох окремих елементів. У практиці статистичної роботи до індексів належать показники, які характеризують не тільки співвідношення цих явиш у цілому, а й їх окремих складових частин.
У нашій країні в теорії індексів склалися два напрямки: узагальнюючий, або синтетичний, та аналітичний, які і обумовлюють можливість інтерпретації індексів. За допомогою індексів можна вирішити такі основні завдання: 1) характеристика загальної зміни складного економічного показника (наприклад, витрат на виготовлення або придбання продукції) або формуючих його окремих показників (факторів); 2) виділення у зміні складного показника впливу одного із факторів шляхом виключення впливу інших факторів (наприклад, зростання виторгу від реалізації під впливом зростання цін без урахування зміни виробництва продукції в натуральному виразі).
Способи побудови індексів залежать від змісту показників, що вивчаються, методології їх розрахунку, наявних вихідних даних і цілей дослідження.
За ступенем охоплення елементів сукупності прийнято розрізняти дві категорії індексів: індивідуальні та загальні. Індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, називається індивідуальним. Він позначається літерою і та супроводжується показником індексованої величини (тієї величини, зміна якої вивчається). Індекс, який характеризує співвідношення рівнів усього явища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, які безпосередньо не піддаються підсумовуванню, називається загальним. Він позначається літерою /і також обов'язково супроводжується показником індексованої величини, оскільки лише в цьому разі ми можемо визначити назву загального індексу. Загальні індекси, на нашу думку, належать до узагальнюючих показників.
Отже, індивідуальні індекси — це відносні величини планово-і го завдання, виконання плану, динаміки (темпи зростання) і по" ! рівняння. Решта видів відносних величин до індексів не належить. ''• Індивідуальні індекси обчислюються подібно тому, як обчислюється та чи інша відносна величина.
; Окремі елементи, з яких складається те чи інше суспільне яви-\ ще, можуть бути однорідними і неоднорідними. Однорідні елементи можна підсумовувати. Особливості індексного методу, які дають змогу відрізняти його від методу обчислення відносних величин,
проявляються при розрахунку індексів для складного явища, одиниці якого не піддаються безпосередньому підсумовуванню, тому що вони можуть мати різні споживчі властивості (наприклад, 1 тонна пшениці та 1 тонна сталі) або різні одиниці вимірювання (наприклад, кількість виробленої продукції тваринництва: молока, м'яса тощо в натуральних одиницях виміру).
Безпосередня несумісність окремих частин складного явища зовсім не означає, що їх не можна взагалі зробити сумісними. У цьому разі, якщо окремі частини у розглядуваному відношенні є якісно однорідними, то для них завжди можна і треба знайти загальну міру, тобто спільномірник. Інакше кажучи, для обчислення загальних індексів виникає потреба в застосуванні спеціальних засобів, які становлять специфіку індексного методу.
Залежно від змісту та характеру індексованої величини розрізняють індекси кількісних показників (наприклад, індекс кількості суддів і судів, фізичного обсягу продукції) та індекси якісних показників (наприклад, індекс цін, собівартості, злочинності)
Залежно від вибору бази порівняння, яка визначається метою дослідження, існують два можливі способи розрахунку індексів:
ланцюговий та базисний. Ланцюгові індекси одержуємо шляхом порівняння поточних рівнів з попереднім, у цьому разі база порівняння безперервно змінюється. Базисні індекси обчислюємо відносно якогось, як правило, першого рівня, прийнятого за базу порівняння.
Залежно від методології обчислення показників розрізняють агрегатні індекси і середні з індивідуальних індексів, які, в свою чергу, поділяються на середні арифметичні та середні гармонічні індекси. Термін «агрегатний індекс» походить від латинського слова «агрегат» (аеегееаіиз) — підсумовувати, компонувати, комбінувати.
Агрегатні індекси якісних показників поділяються на індекси перемінного та індекси фіксованого (постійного) складу.
Деякі вчені використовують й інший розподіл індексів, наприклад, індекси поділяють на індивідуальні, групові, агрегатні (сукупні).
У загальній теорії статистики, більшості галузевих статистиках, зокрема в соціально-демографічній, індексний метод застосовується дуже широко. Перехід на міжнародну систему статистики, який зараз триває в Україні, вимагає значного вдосконалення індексного методу, особливо для вимірювання динаміки розвитку всього господарства країни, а також для обчислення індексів цін та фізичного обсягу продукції.
У правовій статистиці найчастіше використовуються індивідуальні індекси. Якщо необхідно обчислити динаміку однорідних показників, то можна застосовувати індивідуальний індекс, який дасть змогу з'ясувати, як змінилось те чи інше явище за той чи інший час або в просторі.
У правовій статистиці, як правило, загальні індекси практично не використовуються. Це зумовлено в першу чергу тим, що дуже важко знайти спільномірник для того чи іншого правового явища. Наприклад, необхідно обчислити середню зміну кількості зареєстрованих злочинів з урахуванням їх тяжкості, якщо відомо, що кількість деяких з них зменшилась, а інших, навпаки, зросла. Інакше кажучи, нам необхідно обчислити загальний індекс злочинності. Для цього спочатку треба прийняти рішення, як можна підсумовувати такі різні злочини, як, наприклад, хуліганство і обман покупців, зґвалтування і крадіжка індивідуального майна громадян, вбивство та інші види злочинів. Цим обумовлено те, що у правовій статистиці індексний метод у повному обсязі не застосовується. Індивідуальні індекси обчислюються і використовуються дуже широко, а загальні індекси — тільки в наукових цілях, оскільки їх застосування значно розширює можливості аналізу явищ у різних їх проявах, особливо для аналізу того, під впливом яких факторів змінилось те чи інше явище.