§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ

Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуціль-ного спостереження, який застосовують при вивченні різноманіт­них закономірностей суспільного життя. Відмінність його від інших видів несуцільного спостереження полягає в тому, що його прове­дення і поширення результатів на всю масу досліджуваних явищ спираються на використання математики. Застосування його дає можливість значно швидше з меншими витратами часу і ма­теріальних засобів одержати результати. Вибірковий метод дає змо­гу обстежити сімейні бюджети населення, вивчити громадську дум­ку. При дослідженні деяких явищ взагалі можна застосувати тільки його, наприклад, вивчення якості електричних лампочок, якості вина, міцності взуття або схожості зерен.

Сутність вибіркового спостереження полягає в тому, що з усієї сукупності за певними правилами відбирається заздалегідь обумов­лена частина сукупності (кожна четверта, або п'ята, або десята оди­ниця), яка ретельно вивчається. Результати цього часткового спо­стереження поширюються на всю генеральну сукупність з ураху­ванням похибки репрезентативності. При відборі одиниць у вибіркову сукупність повинна бути забезпечена рівна можливість потрапити у вибірку кожної з одиниць сукупності. Порівняно з су­цільним спостереженням вибіркове спостереження має певні пере­ваги, оскільки воно потребує менше коштів і часу для його прове­дення, при цьому також зменшуються й помилки реєстрації.

При проведенні вибіркового спостереження завжди присутня помилка (похибка репрезентативності), оскільки частина завжди відрізняється від цілого. Інакше кажучи, похибка репрезентатив­ності визначає розбіжність між одержаними даними і тими, які б ми мали, якщо б вивчали всі одиниці сукупності без винятку. При­чому вона існує завжди. Спираючи на формули, розроблені теорією імовірності, можна заздалегідь розрахувати її величину.

Отже, основною вимогою до вибіркових спостережень є їх репрезентативність — властивість вибіркового масиву відтворювати

характеристики всієї сукупності. Теорія і практика проведення ви­біркового спостереження показують, що воно при правильній його організації дає достовірні дані, які цілком придатні для використан­ня. Середні та відносні показники, отримані при вибірковому спо­стереженні, досить точно відтворюють відповідні показники всієї сукупності. До вибіркового спостереження внаслідок випадковості відбору одиниць сукупності можуть бути застосовані закон великих чисел і теореми теорії імовірності, що дають можливість обчисли­ти межу помилок, допущених при вибірковому спостереженні.

Вибірковий масив являє собою лише зменшену модель усієї сукупності. Для правильної організації вибіркового спостережен­ня необхідно визначити, в який спосіб відбиратиме одиниці у ви­біркову сукупність, який буде обсяг вибірки і яка за розміром нас задовольнить похибка репрезентативності.

Кількість одиниць сукупності, які відбираються для вибірко­вого спостереження, має бути досить велика. Якщо спостережен­ню піддається занадто мало одиниць, то результати будуть неточ­ними, нерепрезентативними, і в такому випадку можуть бути зроблені неправильні висновки про всю сукупність. Якщо ж відбирається занадто багато одиниць, то відбувається зайва вит­рата сил і засобів для проведення вибіркового спостереження (в цьому разі нівелюється основний зміст вибіркового спостережен­ня). Причому кількість відібраних для вибіркового спостережен­ня одиниць залежить від того, наскільки однорідна чи різнорідна сукупність. Чим більше різнорідна сукупність, тим більше відби­рається одиниць, і навпаки.

Вибіркові дослідження внаслідок низки своїх переваг широко використовуються в різних галузях статистики. Останнім часом усе ширше вони починають застосовуватися при дослідженнях різних правових явищ. Це обумовлено в першу чергу тим, що суцільне спостереження, яке існує у формі звітності, при усіх своїх перева­гах має деякі недоліки. Вона містить лише ті показники, що не­обхідні для повсякденної оперативної роботи. Але якщо необхідно поглиблене вивчення окремих видів злочинів, цивільних і адмініст­ративних правопорушень і особливостей осіб, що їх вчинили, то доцільно вдаватися до вибіркового спостереження.

Грунтуючись на апробованих можливостях вибіркового мето­ду в соціальних дослідженнях, видається за доцільне і важливе його застосування і для вирішення таких завдань, як визначення харак­терних тенденцій, що виявлені при аналізі правових явищ; одер-

жання уявлення про невідображені ознаки генеральної сукупності правових явищ та ін.

При вибірковому спостереженні можуть використовуватися різні джерела: архівні кримінальні та цивільні справи; картки на підсудних; картки на цивільні та адміністративні справи, розглянуті у судових органах, і т.под. Єдине обмеження при відборі джерел інформації — відібрана частина для вибіркового спостереження повинна відображати всю сукупність. Це обмеження є обов'язко­вим для будь-якого вибіркового спостереження, в якій би з галузей господарства воно не проводилося.

Сучасна соціальна обстановка в країні характеризується тим, що ми все частіше зіштовхуємося з окремими унікальними право­вими явищами. Тому безперечно необхідно все більше уваги при­діляти методам вибіркового спостереження, особливо теорії і прак­тиці застосування малої вибірки, коли кількість одиниць у вибір­ковій сукупності менше 25. Необхідність її застосування при дослідженні правових явищ пов'язана з тим, що її можна викорис­товувати в умовах обмеженої інформації. Використовуючи малу вибірку, можна відшукати методи оцінки явищ, інваріантних до за­конів розподілу випадкової величини.