
- •О.Г. Кальман, і.О. Христич
- •Затверджено
- •Розділ III. Статистичне спостереження
- •Розділ VII. Абсолютні та відносні величини
- •Розділ X. Ряди динаміки
- •Розділ XI. Індекси
- •Розділ XIII. Міжнародна правова статистика
- •Передмова
- •Розділ I Предмет і метод і статистичної науки
- •§ 1. Поняття та історія розвитку статистики
- •§ 2. Предмет статистичної науки
- •§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки
- •§ 4. Види господарського обліку
- •§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
- •§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку
- •§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні
- •§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики
- •§ 3. Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики
- •§ 4. Етапи та методи правової статистики
- •§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками
- •§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ
- •§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі Статистичне спостереження
- •§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження
- •§ 2. Мета та план статистичного спостереження
- •§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці
- •§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру
- •§ 5. Програма статистичного спостереження
- •§ 6. Види статистичного спостереження
- •§ 7. Способи статистичного спостереження
- •§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття про статистичні формуляри
- •§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
- •§ 3. Види документів первинного обліку органів суду
- •§ 4. Поняття про статистичну звітність
- •§ 5. Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та органах прокуратури
- •§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції
- •§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття статистичного зведення та його види
- •§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань
- •§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
- •§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці
- •§ 5. Статистичні ряди розподілу
- •§ 6. Статистичні таблиці
- •§ 1. Поняття про статистичні графіки
- •§ 2. Основні елементи статистичних графіків
- •§ 3. Види графіків та правила їх побудови
- •§ 1. Поняття про узагальнюючі показники
- •§ 2. Абсолютні статистичні величини
- •§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження
- •§4. Види відносних величин
- •§ 1. Поняття середньої величини
- •§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення
- •§ 3. Поняття моди та медіани
- •§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
- •§ 1. Основні поняття теорії імовірності
- •§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
- •§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
- •§ 4. Основні положення вибіркового спостереження
- •§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види
- •§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови
- •§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення
- •§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки
- •§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки
- •§ 1. Поняття індексного методу
- •§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
- •§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •§ 4. Поняття середніх індексів
- •§ 5. Базисні та ланцюгові індекси
- •§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
- •§ 2. Види та форми зв'язків між явищами
- •§ 3. Прийоми виявлення щільності зв'язку між показниками досліджуваних явищ
- •§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
- •§ 2. Правова статистика міжнародних організацій
- •§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
Закон великих чисел — один із основних законів, який використовується статистикою для дослідження явищ суспільного життя. Він
дає змогу зрозуміти, чому із великої кількості хаосу випадкових зв'язків ми можемо встановити і встановлюємо закономірності у розвитку суспільних і природних явищ. Наприклад, народжуваність дівчатка або хлопчиків у кожній окремій родині має випадковий характер: в якихось родинах народжуватимуться одні дівчата, в інших — одні хлопчики, в деяких — пропорційна їх кількість. Але якщо проаналізуємо народжуваність за якийсь значний період (наприклад, за місяць і більше), то обов'язково встановимо, що на 100 народжених дівчаток припадає 103—104 хлопчики, а іноді й більше (навпаки не може бути ніколи).
Наведений приклад показує, що кожне окреме явище завжди унікальне, оскільки на нього впливає велика кількість випадкових чинників. Розпізнати між ними закономірність у кожному конкретному випадку практично неможливо. Але якщо вивчати ці явища у значній кількості, то можна з'ясувати закономірності, бо випадкові відхилення, притаманні кожному окремому явищу, в своїй сукупності нейтралізують одне одного. Наприклад, окремий чоловік може прожити довше, ніж окрема жінка, але статистичні дані свідчать про те, що середня тривалість життя чоловіків на 5—6 років менша, ніж у жінок, а коефіцієнт смертності чоловіків у 2—3 рази вищий, ніж у жінок тієї ж самої вікової групи.
Закономірність — це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.
Динамічна закономірність — це така закономірність, яка виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і на одному . об'єкті, який занурюють в рідину, і на тисячі об'єктів. Аналогічним чином можна виявити закон земного тяжіння та інші фізичні, хімічні та математичні закони.
Статистична закономірність — це така закономірність, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, оскільки існування її в кожному елементі має імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.
Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об'єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни в тенденціях розвитку злочинності залежно від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.
Кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиниці сукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є • носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності за розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожній одиниці статистичної сукупності.
Явищам хімії, фізики, математики та інших природничих наук притаманні лише динамічні закономірності.
Явища суспільного життя, які вивчаються статистикою, належать до статистичних закономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуються значною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони мають загальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю. Математично вивчати статистичну закономірність дає змогу використання закону
великих чисел.
Відповідно до цього закону при достатньо великій кількості
досліджуваних одиниць сукупності можна виявити закономірність, яка не залежить від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ зникають випадкові відхилення і проявляється та чи інша закономірність, яку неможливо було виявити при дослідженні незначної кількості одиниць сукупності.
Закон великих чисел — це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії імовірності, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ обов'язково проявляються порядок і закономірність їх руху і розвитку, які не можна встановити при дослідженні малої кількості одиниць сукупності. Інакше кажучи, закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на перший погляд проявляється лише випадковість.
З точки зору діалектичного підходу випадковість і необхідність нерозривно пов'язані між собою і завжди переходять одна в іншу, особливо в разі достатньої кількості досліджуваних одиниць сукупності.
Проте закон великих чисел не може визначити ні рівень, ні динаміку розвитку суспільного явища. Він лише обумовлює взаємо-
погашення випадкових відхилень, які властиві окремим одиницям статистичної сукупності, дозволяє виявити в ній дію об'єктивних законів розвитку суспільних явищ.