
- •О.Г. Кальман, і.О. Христич
- •Затверджено
- •Розділ III. Статистичне спостереження
- •Розділ VII. Абсолютні та відносні величини
- •Розділ X. Ряди динаміки
- •Розділ XI. Індекси
- •Розділ XIII. Міжнародна правова статистика
- •Передмова
- •Розділ I Предмет і метод і статистичної науки
- •§ 1. Поняття та історія розвитку статистики
- •§ 2. Предмет статистичної науки
- •§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки
- •§ 4. Види господарського обліку
- •§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
- •§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку
- •§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні
- •§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики
- •§ 3. Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики
- •§ 4. Етапи та методи правової статистики
- •§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками
- •§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ
- •§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі Статистичне спостереження
- •§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження
- •§ 2. Мета та план статистичного спостереження
- •§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці
- •§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру
- •§ 5. Програма статистичного спостереження
- •§ 6. Види статистичного спостереження
- •§ 7. Способи статистичного спостереження
- •§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття про статистичні формуляри
- •§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
- •§ 3. Види документів первинного обліку органів суду
- •§ 4. Поняття про статистичну звітність
- •§ 5. Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та органах прокуратури
- •§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції
- •§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття статистичного зведення та його види
- •§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань
- •§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
- •§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці
- •§ 5. Статистичні ряди розподілу
- •§ 6. Статистичні таблиці
- •§ 1. Поняття про статистичні графіки
- •§ 2. Основні елементи статистичних графіків
- •§ 3. Види графіків та правила їх побудови
- •§ 1. Поняття про узагальнюючі показники
- •§ 2. Абсолютні статистичні величини
- •§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження
- •§4. Види відносних величин
- •§ 1. Поняття середньої величини
- •§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення
- •§ 3. Поняття моди та медіани
- •§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
- •§ 1. Основні поняття теорії імовірності
- •§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
- •§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
- •§ 4. Основні положення вибіркового спостереження
- •§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види
- •§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови
- •§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення
- •§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки
- •§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки
- •§ 1. Поняття індексного методу
- •§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
- •§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •§ 4. Поняття середніх індексів
- •§ 5. Базисні та ланцюгові індекси
- •§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
- •§ 2. Види та форми зв'язків між явищами
- •§ 3. Прийоми виявлення щільності зв'язку між показниками досліджуваних явищ
- •§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
- •§ 2. Правова статистика міжнародних організацій
- •§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
Середні величини мають велике теоретичне і практичне значення, оскільки вони дають змогу однією величиною охарактеризувати сукупність однотипних явищ. Проте для всебічної характеристики таких явищ їх недостатньо. Статистичній сукупності притаманні коливання у кожній окремій одиниці, які у математиці називаються варіацією. Ці коливання обумовлені тим, що статистичні сукупності виникають та існують під впливом багатьох взаємопов'язаних причин. Деякі автори вважають, що на злочинність впливають від
230 до 250 різних факторів.
Причини, які впливають на суспільні явища, можуть бути основними та другорядними. З точки зору діалектики основні причини формують сукупність і впливають на середні показники, а також на знаходження центру розподілу. Другорядні причини обумовлюють варіацію ознак, їх спільну дію, напрямки розвитку явища.
Істотним при цьому є те, що повністю дати оцінку явищу за допомогою тільки середніх показників неможливо: коливання окремих ознак у різних сукупностях можуть бути значними і незначними, а середні величини при цьому будуть однаковими. Для
підтвердження цієї тези наведемо дані про розподіл засуджених за двома різними складами злочинної діяльності за строками позбавлення волі(табл.11).
Таблиця 11
Розподіл засуджених за строками позбавлення волі за двома складами злочинної діяльності
Приклад № 1
|
Приклад № 2
|
||||
Строк позбавлення волі, рік, Х
|
Кількість засуджених, /
|
Добуток, X/
|
Строк позбавлення волі, рік, Х
|
Кількість засуджених, /
|
Добуток, хґ
|
1
|
5
|
5
|
3
|
ЗО
|
90
|
4
|
15
|
60
|
5
|
10
|
50
|
б
|
60
|
360
|
6
|
20
|
120
|
8
|
15
|
120
|
7
|
10
|
70
|
11
|
5
|
55
|
9
|
30
|
270
|
Всього
|
100
|
600
|
Всього
|
100
|
600
|
| В обох прикладах ми взяли по 100 осіб засуджених. У кожному з них середній строк позбавлення волі, який обчислено за середньою арифметичною зваженою, має однакове значення, котре дорівнює 6 рокам (600 : 100). Однак навіть на перший погляд видно, що сукупності є різними. В першій сукупності більшість осіб дійсно одержала середній строк позбавлення волі, в другій — навпаки, більшість осіб одержали мінімальні та максимальні строки позбавлення волі за цим складом злочинів.
„ Щоб встановити, як відрізняються наведені сукупності, а також | які межі коливання має ознака, необхідно обчислити такі показни-| ки варіації: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середнє г квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Кожний з цих показників має певні аналітичні переваги при вирішенні тих чи інших завдань статистичного аналізу.
Розмах варіації — це різниця між найбільшим і найменшим значеннями ознаки у сукупності. Залежно від того, в якому вигляді наведено первинні дані, техніка обчислення цього показника є різною: це може бути різниця між верхньою межею останнього
інтервалу і нижньою межею першого інтервалу або різниця між середніми значеннями цих інтервалів. Розмах варіації обчислюється за формулою
К=х —х ,
тах тія
де К — розмах варіації; х^— найбільше значення ознаки в сукупності; х^— найменше значення ознаки в сукупності.
За даними табл. 11 в прикладі № 1 розмах варіації склав 10 років (11 — 1), а в прикладі №2 — 6 років (9 — 3).
Розмах варіації відображає тільки крайні значення ознаки, тому він є головним показником у тих випадках, коли варіанти повторюються один раз. В інших випадках розмах варіації застосовується для того, щоб одержати загальне уявлення про варіацію ознаки у всієї сукупності. Наприклад, розмах варіації віку у студентів різних форм навчання має бути різним, але він завжди буде меншим за розмах варіації віку всього населення певного регіону. В деяких регіонах він може бути більше 100 років.
Безумовною перевагою цього показника як міри оцінки коливання ознаки можна вважати нескладність його обчислення і розуміння. Але його недоліком є те, що він оцінює лише крайні коливання ознаки, а вони можуть бути для сукупності випадковими і не відображати розподіл відхилення ознаки в сукупності. У зв'язку з цим надійність даного показника є невисокою, але його часто використовують для попередньої оцінки варіації при статистичних
розрахунках.
Так, у прикладі № 1 60 % осіб засуджено на строк, який збігається з середнім строком позбавлення волі; в прикладі № 2 — їх лише 20 %, але розмах варіації в прикладі № 2 менший, ніж у прикладі №1, що не відповідає ні логіці, ні дійсності.
За даними табл. 9 розмах варіації дорівнює 4 особам (5 — 1); за даними, які застосовані для розрахунку медіани, — 20 рокам (35 — 15). Це ще раз підтверджує висновок про те, що розмах варіації істотно залежить від значень ознаки і дає лише приблизну характеристику наявності коливань ознаки в сукупності.
Для характеристики реального розподілу відхилень окремих значень одиниць сукупності від середньої величини застосовуються середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення.
Середнє лінійне відхилення — це арифметична середня з абсолютних значень відхилень ознаки окремих варіантів від їх середньої
арифметичної. Середнє лінійне відхилення обчислюється за формулою
де Л — середнє лінійне відхилення; х — значення ознаки; х — середнє значення ознаки;/— частота (вага) кожного варіанта.
При обчисленні цього показника відхилення від середньої величини однаково оцінюються як в більший, так і в менший бік. Це є не зовсім вірним з точки зору економічного аналізу, оскільки нас завжди цікавлять зрушення і зміни в сукупності в якійсь-то один бік і ми дуже обережно ставимося до змін в іншій бік. Наприклад, незначні строки покарання свідчать про те, що особами вчинено менше тяжких злочинів.
У табл. 12 наведено розрахунок середнього лінійного та середнього квадратичного відхилень.
Таблиця 12
Розрахунок середнього лінійного та середнього квадратичного відхилень
Приклад № 1
|
Приклад № 2
|
||||||||
• х
|
/
|
X- X
|
(Х-Х)/-
|
(х-х)2/
|
X
|
/
|
X- X
|
(х-х)/
|
(х-х)^
|
1
|
5
|
-5
|
-25
|
125
|
3
|
30
|
-3
|
-90
|
270
|
4
|
15
|
-2
|
-30
|
60
|
5
|
10
|
-1
|
-10
|
10
|
6
|
60
|
0
|
0
|
0
|
6
|
20
|
0
|
0
|
0
|
8
|
15
|
2
|
30
|
60
|
7
|
10
|
1
|
10
|
10
|
11
|
5
|
5
|
25
|
125
|
9
|
30
|
3
|
90
|
270
|
Всього
|
100
|
-
|
0
|
370
|
Всього
|
100
|
—
|
0
|
560
|
На підставі даних, наведених у табл. 12, видно, що для обчислення середнього лінійного відхилення слід брати абсолютне значення показників. Якщо підсумувати всі значення з урахуванням знака, то в четвертому та дев'ятому стовпчиках табл. 12 одержимо нуль. З точки зору математики одержання нуля є обов'язковим, які б первинні дані ми не мали. Для статистики нульовий результат не має сенсу.
Обчислимо за даними табл. 12 середнє лінійне відхилення для прикладу №1—1,1 роки (підсумуємо всі дані, наведені в четверто-
му стовпчику, незважаючи на знак перед числом, тобто 25 + ЗО + 0 + 30+25, цю суму слід поділити на загальну кількість засуджених осіб — 100 чол.); для прикладу № 2 — 2,0 роки ((90 +10+0+10 +90): 100) — за даними, наведеними у дев'ятому стовпчику. Одержані дані показують, що друга сукупність має більші коливання, ніж перша.
Найчастіше при економічних розрахунках для оцінки щільності взаємозв'язку явищ, обчислення похибки репрезентативності тощо використовується середнє квадратичне відхилення.
Середнє квадратичне відхилення — це корінь квадратний із середнього квадрату відхилень ознаки кожного варіанта від їх середньої арифметичної. Цей показник обчислюється за формулою
де а — середнє квадратичне відхилення; х — значення ознаки;
х — середнє значення ознаки.
Щоб його знайти, достатньо суму п'ятого і десятого стовпчиків табл. 12 поділити на загальну кількість показників і з одержаної
величини добути корінь квадратний.
Середнє квадратичне відхилення в прикладі №1 дорівнює 1,92 рокам (370 ділимо на 100 і добуваємо корінь квадратний), в прикладі №2 — 2,37 рокам. Отже, середнє квадратичне відхилення дає ' змогу встановити, що друга сукупність (приклад №2) має значно більші коливання ознак — в 1,23 рази (2,37 : 1,92).
Всі наведені показники (розмах варіації, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення) дають змогу встановити і оцінити міру коливання ознак в абсолютному розмірі, тому всі вони обов'язково мають точно такі ж одиниці виміру, як і одиниці сукупності. Для роз'яснення техніки обчислення показників варіації і були взяті дві однакові з точки зору одиниць виміру сукупності,
тому їх можна і порівнювати між собою.
Недоліком середнього квадратичного відхилення є те, що воно характеризує тільки абсолютну міру коливання ознаки. Якщо обчислювати середнє квадратичне відхилення за даними табл. 9, то можна одержати показник 1,28 чол. В цьому разі порівнювати його
з показниками наших прикладів не можна.
Між середнім лінійним, середню величиною і середнім квадратичним відхиленням існує такий зв'язок: 1,25 Л = О, а а'= 1/3 х. В си
метричних рядах розподілу середнє квадратичне відхилення можна визначити за формулою а = 1/6 (х —х.), або ж (7 = 1/6 К.
Розрахунок середнього квадратичного відхилення має логічний зміст лише в тому разі, коли фактичний розподіл ознаки близький до нормального. Для явно асиметричних розподілів його розрахунок не має сенсу.
Квадрат середнього відхилення іменується дисперсією. Значення цього показника істотно зростає, коли необхідно обчислити варіацію альтернативної ознаки. Як вже підкреслювалось, альтернативна ознака — це така ознака, яку кожна одиниця сукупності або має, або не має, наприклад, наявність наукового ступеня у викладачів вищого навчального закладу.
Кількісно варіація альтернативної ознаки виражається двома значеннями: наявність ознаки позначається через одиницю, а її відсутність — через нуль. Позначивши частку одиниць, які мають дану ознаку, через р, а одиниці, які не мають цієї ознаки, через ^ = (1 — р), визначимо середню арифметичну альтернативної ознаки. Вона дорівнюватиме
Після цього обчислимо дисперсію альтернативної ознаки:
Отже, частка для альтернативної ознаки замінює середню величину, а дисперсія є добутком частки на доповнення її до одиниці. Значення дисперсії альтернативної ознаки та її максимального значення необхідне для обчислення похибки репрезентативності при вибірковому спостереженні (див. розділ IX цього підручника).
Для більш детальної характеристики сукупності застосовується відносний показник — коефіцієнт варіації. Існують різні думки щодо того, за яким показником його можна обчислювати. На практиці коефіцієнт варіації завжди порівнюють за допомогою середнього квадратичного відхилення, яке найбільш реалістично відображає коливання ознаки в сукупності.
Коефіцієнт варіації — це відсоткове відношення середнього квадратичного відхилення до середнього рівня. Як правило, цей середній рівень обчислюється за формулою середньої арифметичної. Коефіцієнт варіації обчислюється за формулою
де V— коефіцієнт варіації; а — середнє квадратичне відхилення; X— середній розмір ознаки в статистичній сукупності.
За даними табл. 12 коефіцієнт варіації в прикладі № 1 дорівнює 32,0 % (1,92 : 6 х 100), в прикладі №2 - 39,5 % (2,37 : 6 х 100); за даними табл. 9 — 53,3 % (1,28 : 2,4 х 100).
Коефіцієнт варіації дає змогу порівняти різні сукупності. Чим менше цей показник, тим менше коливання ознаки в сукупності, і тим більш однорідною є сукупність, і навпаки.
Показник коефіцієнта варіації слід використовувати для оцінки однорідності сукупності. Існує оціночний критерій — сукупність однорідна і середня величина в ній є типовою, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33 %. Таким чином, тільки сукупність, наведена в прикладі №1, є однорідною, хоча в ній розмах варіації був значно більшим, ніж в інших сукупностях.
Розрізняють такі значення відносних коливань (варіації):
- незначна варіація V ^ 10 %
- середня У= 10,1 — ЗО %;
- велика У> ЗО %.
При розрахунку коефіцієнта варіації ознаки у різних сукупностях та умовах виникає необхідність його оцінки. Наприклад, якщо вивчають кількість справ, розглянутих суддями різних місцевих судів за певний період (місяць, рік), кількість осіб, засуджених повторно, в різних виправних установах тощо, то істотність різниці коефіцієнтів варіації розраховують за формулою
Різницю коефіцієнтів варіації вважають невипадковою, якщо критерій згоди і > 3, якщо ж і. < 3, роблять висновок, що при цій кількості спостережень нульова гіпотеза не підтверджується, і тому істотна різниця не доведена.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняття середньої величини.
2. Визначте головну мету обчислення середніх величин.
3. Назвіть аспекти, які потрібно враховувати при обчисленні середніх величин.
4. Назвіть види середніх величин.
5. Напишіть формули обчислення середньої арифметичної.
6. Назвіть основні властивості середньої арифметичної.
7. З якою метою використовується середня гармонічна?
8. Поясніть, в чому різниця між степенними і структурними середніми.
9. Дайте визначення понять моди та медіани і наведіть приклади їх використання в правовій статистиці.
10. Що таке варіація ознак? Розкрийте показники варіації статистичної сукупності: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
Завдання І. Працівниками органу досудового слідства було розслідувано в строк до 1 місяця 420 кримінальних справ; в строк від 1 до 2 місяців — 632 справи; в строк від 2 до 3 місяців — 75 справ; в строк понад 3 місяця — 15 справ. Визначте середній строк досудового слідства і вкажіть, який різновид середньої величини Вами застосовано і чому.
Завдання 2. Визначте середньомісячне навантаження на одного слідчого, якщо у відділі, де за штатним розкладом 22 слідчих, знаходилося у виробництві: у січні — 160 справ, у лютому — 175 справ, у березні — 188 справ, у квітні — 155 справ, у травні — 182 справи, у червні — 190 справ. Вкажіть, який вид середньої Вами обчислено і чому.
Завдання 3. Розподіл 450 адміністративних правопорушень за сумою штрафу має такий вигляд: до 60 грн. — 50 правопорушень; 60 — 70 грн. — 100; 70 — 80 грн. — 140; 80 — 90 грн. — 90; 90 грн. і більше — 70. Визначте середню суму штрафу, яка припадає на одне
адміністративне правопорушення, а також показники її варіації. Який вид середніх величин Вами обчислено? Зробіть висновки.
Завдання 4. Розподіл 200 цивільних справ за вартістю позову має такий вигляд: до 100 грн. — 20 справ;
100 - 200 грн. - 60; 200 - 400 грн. - 80; 400 - 600 грн. — 30; 600 грн. і більше — 10. За наведеними даними обчисліть середню вартість позову і показники варіації. Який вид середніх величин Вами обчислено? Зробіть висновки.
Завдання 5. Маємо такі дані про вік засуджених, що вчинили крадіжку особистого майна громадян у травні цього року: 24, ЗО, 25, 28, 23, 24, 22, 24, 21, 20, 30,27, 26, 21, 23, 24,28. На основі цих даних обчисліть моду, медіану та середній вік засуджених за цією категорією справ. Зробіть висновки.
Завдання 6. Маємо такі дані про вік осіб, що вчинили хуліганство у лютому цього року: 18, 20, 19, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 18, 20,26. За цими даними обчисліть моду, медіану та середній вік осіб, що вчинили злочи' ни по цій категорії справ. Зробіть висновки.
Завдання 7. За даними, наведеними в завданні 5, обчисліть показники варіації. Зробіть висновки.
Завдання 8. За даними, наведеними в завданні 6, обчисліть показники варіації. Зробіть висновки.
Основні положення теорії ЇХ імовірності та вибіркового спостереження