
- •О.Г. Кальман, і.О. Христич
- •Затверджено
- •Розділ III. Статистичне спостереження
- •Розділ VII. Абсолютні та відносні величини
- •Розділ X. Ряди динаміки
- •Розділ XI. Індекси
- •Розділ XIII. Міжнародна правова статистика
- •Передмова
- •Розділ I Предмет і метод і статистичної науки
- •§ 1. Поняття та історія розвитку статистики
- •§ 2. Предмет статистичної науки
- •§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки
- •§ 4. Види господарського обліку
- •§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
- •§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку
- •§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні
- •§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики
- •§ 3. Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики
- •§ 4. Етапи та методи правової статистики
- •§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками
- •§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ
- •§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі Статистичне спостереження
- •§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження
- •§ 2. Мета та план статистичного спостереження
- •§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці
- •§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру
- •§ 5. Програма статистичного спостереження
- •§ 6. Види статистичного спостереження
- •§ 7. Способи статистичного спостереження
- •§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття про статистичні формуляри
- •§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
- •§ 3. Види документів первинного обліку органів суду
- •§ 4. Поняття про статистичну звітність
- •§ 5. Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та органах прокуратури
- •§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції
- •§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття статистичного зведення та його види
- •§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань
- •§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
- •§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці
- •§ 5. Статистичні ряди розподілу
- •§ 6. Статистичні таблиці
- •§ 1. Поняття про статистичні графіки
- •§ 2. Основні елементи статистичних графіків
- •§ 3. Види графіків та правила їх побудови
- •§ 1. Поняття про узагальнюючі показники
- •§ 2. Абсолютні статистичні величини
- •§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження
- •§4. Види відносних величин
- •§ 1. Поняття середньої величини
- •§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення
- •§ 3. Поняття моди та медіани
- •§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
- •§ 1. Основні поняття теорії імовірності
- •§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
- •§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
- •§ 4. Основні положення вибіркового спостереження
- •§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види
- •§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови
- •§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення
- •§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки
- •§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки
- •§ 1. Поняття індексного методу
- •§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
- •§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •§ 4. Поняття середніх індексів
- •§ 5. Базисні та ланцюгові індекси
- •§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
- •§ 2. Види та форми зв'язків між явищами
- •§ 3. Прийоми виявлення щільності зв'язку між показниками досліджуваних явищ
- •§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
- •§ 2. Правова статистика міжнародних організацій
- •§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
§ 1. Поняття середньої величини
Середні величини належать до узагальнюючих показників.
У статистиці всі показники розподіляються на індивідуальні та середні. Індивідуальні показники завжди характеризують окремі одиниці сукупності. Всі суспільні явища, в тому числі й правові, мають масовий характер і обов'язково належать до статистичних сукупностей. Кожна одиниця сукупності відрізняється від інших її одиниць за розмірами ознаки, яка вивчається в процесі дослідження, тому дати узагальнюючу характеристику статистичної сукупності можна тільки за допомогою середніх показників. Наприклад, щоб об'єктивно оцінити, на якому підприємстві вища заробітна плата, слід спочатку обчислити середню заробітну плату на кожному підприємстві і тільки потім їх порівняти, оскільки заробітна плата кожного окремого робітника розрізняється залежно від стажу роботи, рівня кваліфікації, кількості відпрацьованого робочого часу та інших умов. Але якщо проаналізувати середню заробітну плату, то можна встановити тенденції її зміни і різницю в оплаті праці залежно від виду підприємства і проміжку часу, за який наведено дані. Обчислена середня величина характеризує найбільш типові закономірності у розвитку явища, абстрагуючись від відхилень, які властиві окремим одиницям сукупності.
Необхідність в обчисленні середньої величини обумовлюється тим, що суспільні явища, які вивчаються й правовою статистикою, завжди мають масовий характер, а ознаки в окремих одиниць сукупності відрізняються одна від одної, інакше кажучи, варіюють. Якщо припустити можливість існування сукупності, в якій у всіх одиниць будуть однакові розміри ознаки, то в такій сукупності середню величину обчислювати безглуздо.
Середня величина в статистиці — це узагальнюючий показник, який характеризує типовий розмір ознаки якісно однорідної сукупності в конкретних умовах простору і часу.,
Головною передумовою для обчислення і застосування середніх величин є те, що вони не можуть обчислюватися для різнорідної сукупності. Це означає, що наукове використання середніх величин базується на його поєднанні з методом групування: спочатку слід поділити сукупність на окремі групи, і лише після цього обчислювати середні величини для якісно однорідних груп сукупності та сукупності в цілому
Середні величини дуже широко застосовуються для обчислення середнього рівня сукупності, порівняння двох або більше об'єктів, характеристики динаміки явищ, вивчення зв'язку між ними.
У правовій статистиці середні величини використовуються для обчислення зміни у структурі злочинності; середньої кількості осіб, яка припадає на один злочин; характеристики зміни у середньому віці злочинців по окремих видах злочинів і по усій злочинності в цілому; характеристики додержання процесуальних строків (середні строки досудового слідства, розгляду кримінальних, цивільних та адміністративних справ); середньої величини збитків по окремих видах злочинів та ін.
Існують різні точки зору щодо визначення поняття середньої величини. Прихильники діалектичного підходу вважають, що в реальності існують різні індивідуальні одиниці, а середня величина — лише абстракція, яка характеризує в загальному вигляді сукупність у цілому. На думку інших вчених, навпаки, існує лише середня величина, а кожна окрема одиниця, яка відхиляється від середньої, — це атавізм або ненормальний стан. Звичайно, така точка зору значно спрощує статистичний аналіз — не треба вивчати окремі одиниці сукупності, досить вивчити лише середні величини та визначити тенденції їх зміни.
Вважаємо, що точка зору прихильників діалектичного підходу є більш вірною. На думку представників багатьох наук, крім встановлення елементарних математичних закономірностей, всі науки у своїх дослідженнях повинні виявляти статистичні, а не функціональні закономірності. Лише в елементарній математиці ми можемо одержати точний результат, а вже коли із чотирьох добуваємо квадратний корінь, то одержуємо два результати: зі знаком або мінус два, або плюс два.
Таким чином, середній показник має лише оціночне значення. В правовій статистиці, де окремі явища часто є унікальними, він ні в якому разі не може підмінювати і тим більше замінювати вивчення індивідуального. Крім того, індивідуальні явища характеризують
розподіл сукупності і дають змогу встановити одиниці, які істотно відрізняються від інших одиниць.
Щоб встановити їх закономірності та особливості в розвитку явища, загальна середня величина, обчислена для усієї сукупності, повинна доповнюватися вивченням середніх показників по окремих групах, а також вивченням індивідуальних значень ознаки явища. Тому в правовій статистиці загальна середня величина по країні в цілому доповнюється середніми показниками по окремих регіо-і нах. Узагалі середня величина є вельми небезпечним показником. Вона може не тільки виявити, а й приховувати закономірності розвитку явища.