§ 6. Види статистичного спостереження

Крім організаційних форм, розрізняють також види статистично­го спостереження.

За часом його проведення, за моментом реєстрації статистич­не спостереження поділяється на поточне і перервне.

Поточне (безперервне) спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів у міру того, як вони виникають, наприклад, реє­страція актів громадянського стану, облік зареєстрованих злочинів, пожеж тощо. При поточному спостереженні факти реєструються постійно. Зрозуміло, що злочинність можна спостерігати лише шляхом поточного (безперервного) спостереження.

Перервне спостереження відображає рівень того чи іншого пра­вового явища на якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди про­водиться з метою одержання даних, які не можна одержати іншим шляхом. При перервному спостереженні реєстрація фактів здійснюється або регулярно через певні проміжки часу, або в разі необхідності одержати ті чи інші дані. Якщо спостереження прово­диться регулярно через певні проміжки часу, то воно називається періодичним (наприклад, перепис населення проводиться один раз через десять років). Якщо спостереження здійснюється епізодич­но з метою вирішення певних соціально-економічних завдань, то воно називається одноразовим (наприклад, перепис плодово-ягід­них насаджень, облік і характеристика особи жебрака). Застосуван­ня того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від природи досліджуваного явища суспільного життя і мети дос­лідження. Періодичне спостереження забезпечує послідовність і можливість порівняння одержаних результатів, що дуже важливо при вивченні тенденцій в зміні населення країни.

В правовій статистиці використовуються всі види статистичного спостереження.

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і не-суцільне спостереження.

При суцільному спостереженні обліку підлягають усі без винят­ку одиниці сукупності (наприклад, при перепису населення обліку підлягають усі респонденти — громадяни України, в тому числі ті, що на встановлену дату перепису населення перебувають за її ме­жами, а також іноземці та особи без громадянства, які на встанов­лену дату перепису населення перебувають на території України). Суцільним має бути облік усіх правових явищ, тобто усі вони (про які стало відомо правоохоронним органам) обов'язково повинні бути зареєстровані. Суцільне спостереження найбільш чітко ха­рактеризує рівень, структуру, динаміку та взаємозв'язки явищ. Поточне спостереження завжди будується на принципах суціль­ного спостереження, оскільки воно повинно охоплювати усі оди­ниці сукупності.

Несуцільне спостереження застосовується внаслідок низки при­чин (з метою економії часу, зусиль і коштів, а також у зв'язку з не­можливістю проведення суцільного спостереження). В правовій статистиці таке спостереження використовується в достатньо ши­роких масштабах, оскільки дає змогу швидше одержати результати статистичного дослідження і зекономити значну частину зусиль і коштів. Як правило, воно проводиться для одержання даних, відсутніх у офіційній звітності, які одержати суцільним способом дорого, довго, складно і практично неможливо. В правовій стати­стиці до несуцільного спостереження вдаються не дуже часто, ос­кільки, по-перше, кожне правове явище може істотно відрізняти­ся від іншого і тому закономірність можна встановити лише у значній кількості явищ; по-друге, проведення і поширення вис- , новків несуцільного спостереження повинні спиратися на знання і законів вищої математики; по-третє, при несуцільному статистич­ному спостереженні реєстрації підлягають не всі одиниці сукупності, а якась їх частина, що обумовлює і певні відхилення у показниках досліджуваного явища.

Несуцільне спостереження поділяється на такі види: спостере­ження основного масиву, монографічне, вибіркове. Деякі вчені відносять до нього і моніторинг.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності. При цьому поза спостереженням залишаєть­ся та частина одиниць сукупності, про яку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристику досліджуваного явища в цілому. Раніше це спостереження часто застосовувалося для вивчення цін на ринках (вивчалися ціни на великих ринках міста, а на малих за розміром ринках не вивчалися).

Твердження деяких вчених, що у перспективі цей вид спостережен­ня буде ширше застосовуватися, не відповідає дійсності, оскільки всі країни світу при вивченні цін застосовують вибіркове спостереження.

Монографічне спостереження — це ретельне вивчення окремих типових елементів сукупності. Воно може застосовуватися для більш повного вивчення питань, які не можливо з'ясовувати при суцільному спостереженні (наприклад, детальне вивчення діяль­ності всіх підрозділів органу внутрішніх справ конкретного регіо­ну з метою поширення його наслідків на всі інші органи внутрішніх справ країни; обстеження стану справ збанкрутілої компанії з ме­тою недопущення подібних наслідків в інших фірмах). Цей вид спостереження широко застосовується для характеристики досві­ду роботи виправно-трудових установ. Його застосування допусти­мо лише при типовості (або атиповості) об'єктів, вивчивши які можна встановити причини особливостей цих об'єктів.

Вибіркове спостереження — це такий спосіб несуцільного спос­тереження, при якому реєструється деяка частина одиниць сукуп­ності, відібрана у випадковому порядку. Проведення вибіркового спостереження Грунтується на знаннях математичної статистики і теорії імовірності. Таким чином можна вивчати характеристику суб'єкта злочину, обстежити рівень знань студентів, бюджетів до­машніх господарств тощо.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіо­нерів, студентів тощо).

Контрольне спостереження — це спостереження, яке проводить­ся з метою перевірки матеріалів уже проведеного спостереження. За його результатами здійснюються відповідні зміни у матеріалах проведеного спостереження, вносяться поправки до загальних ре­зультатів. Контрольне спостереження може бути як суцільним, так і несуцільним (вибірковим). Як правило, його обов'язково засто­совують після проведення перепису населення для перевірки пра­вильності реєстрації населення. Відповідно до розпорядження Ка­бінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 51-р «Про органі­зацію проведення Всеукраїнського перепису населення» для перевірки правильності проведення перепису було здійснено ви­бірковий контрольний обхід жилих будинків та житлових при­міщень в інших будівлях з 16 по 20 грудня 2001 р.

Пробне спостереження — це таке статистичне спостереження, яке здійснюється при підготовці до основного спостереження з метою уточнення і відпрацювання його програмно-методологічних і організаційних питань. Як правило, цей вид спостереження зас­тосовують при підготовці до проведення перепису населення.