§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці

Після з'ясування мети статистичного спостереження необхідно визначити об'єкти спостереження.

Об'єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткого відокремлення об'єкта статистичного спостереження завжди є небезпека або зареєструвати факти, які не мають ніякого відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, пропустити факти, які на­лежать до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть змогу вивчити су­купність у повному обсязі і може призвести до спотворення дійсності.

Об'єктом статистичного спостереження є така сукупність оди­ниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Іноді дуже важко відмежувати безпосередній об'єкт спостере­ження від пов'язаних з ним суміжних явищ. У цих випадках в ста­тистиці використовують механізм застосування «цензу», згідно з яким об'єкт відокремлюється низкою обмежувальних ознак.

Об'єкти правової статистики диференціюються залежно від га­лузей правової статистики:

об'єкти кримінально-правової статистики: 1) злочини, тобто передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні винні діяння, вчинені суб'єктами злочину; 2) суб'єкти злочину (особи, які вчинили злочин); 3) покарання;

об'єкти цивільно-правової статистики: 1) цивільні правовідноси­ни, які посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або без-спірному судовому провадженні, або цивільні справи; 2) сторони цивільного процесу, тобто позивачі і відповідачі; 3) судові рішення;

об'єкти адміністративно-правової статистики: 1) адміністра­тивні правопорушення; 2) особи, які вчинили адміністративні пра­вопорушення; 3) адміністративні стягнення.

Аналогічні об'єкти спостереження є і в інших галузях правової статистики. Вони відрізняються лише якісною своєрідністю фактів, що реєструються.

Головна особливість відображення об'єктів у правовій статис­тиці полягає в тому, що статистика обліковує лише ті злочини, ци­вільно-правові відносини та адміністративно-правові делікти, з приводу яких відбувся офіційний судовий розгляд або вони були зареєстровані в правозастосовних чи правоохоронних органах. Якщо з якихось причин і умов той чи інший факт не зареєстрова­но, то для правової статистики він не існує.

Всім об'єктам правової статистики притаманна значна ла­тентність, інакше кажучи, діяння вчиняється, але воно не реєст­рується в установленому порядку. Найбільша латентність притам?ч-на адміністративно-правовим, цивільно-правовим і дисциплінар­ним деліктам. Виявлення рівня латентності здійснюється при проведенні спеціально організованих статистичних досліджень.

Деякі види злочинів можуть при цьому бути зареєстровані не­вірно. Наприклад, злочин вчинено організованою групою, а його враховують як групову злочинність. Іноді злочин обліковується як тяжке тілесне ушкодження, що призвело до загибелі особи, а на справді — це вбивство. Такі розбіжності, притаманні криміналь­но-правовій статистиці, призводять до певного викривлення її по­казників.

Використовуючи показники правової статистики, слід завжди пам'ятати, що вони неповністю відображають дійсну, реальну ха­рактеристику всіх правових явищ. Вибіркові спостереження можуть істотно доповнити дані офіційної правової статистики. Інша річ, що при цьому не змінюється рівень латентності, якщо не відбулось нія­ких змін у законодавстві чи правозастосовній діяльності правоохо­ронних органів. Таким чином, офіційні статистичні дані своїми показниками хоча і відображають значну кількість одиниць статистичних сукупностей, але при проведенні статистичного ана­лізу їх обов'язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи інших правових явищ, оскільки вони можуть істотно впли­нути на його наслідки.