- •13. Філософія Нового часу:
- •19.Філософська думка в Україні:
- •1. Характеристика світогляду:
- •2. Історичні типи світогляду;
- •3.Філософія як світогляд:
- •5.Досократівський період античної філософії:
- •6.Філософські погляди Сократа:
- •10. Філософія Середньовіччя
- •7. Вчення Платона:
- •8. Філософські погляди Аристотеля:
- •13. Філософія Нового часу (р. Декарт)
- •15. Філософські погляди г.Гегеля.
- •9. Філософія пізньоантичного періоду
- •11.Філософія епохи Відродження.
- •12. Філософія Нового часу (ф. Бекон)
- •14. Філософія і. Канта
- •16. Філософські погляди Фейєрбаха.
- •18. Філософська думка в Україні
- •17. Філософія марксизму
- •19.Філософська думка в Україні:
- •20. Філософські погляди Григорія Сковороди:
- •21. Філософія життя:
- •23. Філософська герменевтика.
- •22.Філософія екзистенціалізму
- •24. Філософія позитивізму та постпозитивізму:
- •25. Філософська онтологія:
- •26. Сутність та явище:
- •27. Причина та наслідок:
- •28. Необхідність і випадковість:
- •32. Закон кількісних та якісних змін:
- •29. Одиничне, особливе, загальне:
- •30.Форма та зміст:
- •31. Можливість та дійсність:
- •33. Закон єдності і боротьби протилежностей:
- •34. Закон заперечення заперечення
- •35. Сутність пізнавального процесу
- •36. Сутність пізнавального процесу:
- •38. Людина як предмет філ. Осмислення:
- •37. Наукове пізнання:
- •39. Людина як предмет філософського осмислення
- •40. Свідомість як фундамент властивість людини:
- •41. Свідомість як фундамент властивість людини:
- •42. Суспільна свідомість
- •43. Етика як наука про мораль:
- •44. Основні категорії етики: добро та зло
- •45. Свобода та відповідальність
- •46. Сутність моралі:
15. Філософські погляди г.Гегеля.
А) Згідно філософії Гегеля, в основі світу лежить ідеальне розумне начало - об'єктивно існуючий світовий розум, «абсолютна ідея». Основними рисами цього вчення є активний і діяльний характер, постійний розвиток та рух. Ця діяльність полягає в мисленні, в самопізнанні. Гегель прагне охопити увесь світ єдиним поняттям «абсолютна ідея», яка є першоосновою усіх речей. В основу цієї ідеї лежить пізнання самої себе. Зробити це вона може за посередництвом людської свідомості мислення, філософії.
Б) Гегель був основоположником об'єктивного ідеалізму, ідеалістичної діалектики. Важливим вченням Гегеля є діалектичний метод. Гегель вважав, іцо в основі усіх речей лежать поняття, а джерелом усякого розвитку, суспільства і людського мислення -виступає саморозвиток поняття. Будь-який відбувається за схемою; теза-стверджування, антитеза - заперечення і синтез-зеперечення заперечення, тобто гармонійне сполучення тези і антитези. Ця послідовність називається принципом тріади. Діалектика Гегеля визначає діалектику речей і має ідеалістичний характер. Діалектичний метод вступає в протиріччя з вимогою системи. Він вважав, що всяка система повинна бути завершеною, д авати відповіді на запитання. Якщо виходити з гегелівського діалектичного методу,то можливості людського розуму безмежні, але з точки зору його системи у нашого розуму є межі.
9. Філософія пізньоантичного періоду
А) Елліністичну ф-ію характеризують такі основні філ. школи: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. А їм передувала ф-я кініків. Основними представниками є Антисфен, Діоген, Епікур, Агріппа. На передній план у філософії виступають морально-етичні проблеми, суб’єктивна тематика, зокрема проблеми щастя і сенсу життя. Пізня антична ф-я стала індивідуалістичною, суб’єкивно забарвленою, все більше скеровувалася у напрямку життєвих втіх. Відхід від політичного і громадського життя розглядався як важлива передумова досягнення справжнього щастя. Ця ф-я прагнула віднайти нетрадиційні шляхи в розумінні людини та її мислення.
Б) Головне у вченні Епікура - етика поведінки як спосіб досягнення щастя. Філософію він розумів як практичне вчення, що забезпечує людині щасливе безтурботне життя, вільне від людських страждань.
Говорячи про щастя і задоволення, Епікур має на увазі окремого індивіда, а не суспільство. З його точки зору, суспільний союз не є вищою метою, а тільки засобом для досягнення благополуччя індивіда. Епікур зазначав, що для того, щоб стати щасливою, людина повинна пізнати закони природи. Етика Епікура заснована на атомістичній натурфілософії і матеріалістичному сенсуалізмі. Він вважав реальним лише буття окремих атомів, а всі речі і космос розглядав як такі, що носять вторинний характер. Душа також складається з атомів. Епікурейська етика гедоністична, саме задоволенню епікурійство надавало значення мети життя. При цьому Епікур має на увазі таку істинну душевну рівновагу, коли людина зберігає свободу від усяких пристрастей — і від надмірних радощів, і від надмірної скорботи.
Практична допомога людині в подоланні страху перед смертю - найважливіше завдання ф-ї. Ду-ша людини,за Епікуром, помирає разом з тілом, тому що вона, як і тіло, складається з атомів. Оригінальними є і судження Епікура про потре-би і бажання людей. Є три види бажань: приро-дні і необхідні для життя; природні, але для життя не необхідні; не необхідні для життя і не природні.