
- •2.23. Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.
- •3.10. Показники епідемічної безпеки питної води за дСанПіН № 400.
- •3.22. Фтор як токсикологічний показник якості води. Гігієнічні нормативи вмісту фтору у питній воді та їх наукове обґрунтування в залежності від кліматичного регіону.
- •3.34. Гігієнічна характеристика методів хлорування води (з преамонізацією, подвійне хлорування, перехлорування).
- •3.46. Правила знешкодження епідемічно небезпечних матеріалів. Особливості збору, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів з лікувально – профілактичних установ.
- •4.8. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.
- •5.7 Виробничий мікроклімат, фактори, що його зумовлюють, вплив несприятливого мікроклімату на здоров’я працюючих, профілактичні заходи.
- •5.19. Кумуляція, поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.
- •5.31. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медичних оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.
- •6.9. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).
- •6.21. Методика комплексної оцінки стану здоров`я дітей і підлітків. Основні критерії здоров`я. Розподіл дітей і підлітків за групами здоров`я.
5.31. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медичних оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.
Медичні огляди упродовж трудової діяльності проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах та роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, визначених “Переліком шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов’язкові медичні огляди працівників”, затвердженим наказом МОЗ № 555-89 “Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних іасобів”, а для осіб віком до 21 року — визначених наказом МОЗ № 387-81 “Про заходи щодо удосконалення медико-санітарної допомоги підліткам”. Мета періодичних медичних оглядів — забезпечення динамічного нагляду за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу заданою професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.07.94 р. “Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій” організацію і проведення медичних оглядів забезпечують лікувально-профілактичні та санітарно-епідеміологічні заклади МОЗ України, на території обслуговування яких розташовані підприємства, установи або організації, разом з їх власниками незалежно від форм власності та видів діяльності.
6.9. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).
Ступінь навчального навантаження визначається кількістю уроків на тиждень, їх розкладом та важкістю, організацією уроків, перерв, обсягом домашніх завдань тощо.Кількість уроків на тиждень не повиннії перевищувати для 1-4-х класів 24, 5-8-х — 30, 9—11 — 32 год Тривалість факультативних занять не більше 2 год на тиждень у 7-му класі, 4 у 8-му, 6 у 9-11 класах.
Працездатність сягає оптимального рівня у вівторок і середу, нижчою вона є у четвер і понеділок, найнижчою — у п’ятницю і особливо в суботу. У продовж дня найвищі показники працездатності реєструються на 2-3 уроках, нижчими вони є на 1 уроці, останні уроки характеризуються розвитком втоми.
У дні та години оптимальної працездатності планують найбільший обсяг навчального навантаження, новий і більш складний матеріал, ставлять «важкі» уроки — у старших класах математику, фізику, чімію, іноземну мову, у молодших предмети які лише починають навчати або ті, що вимагають запамятовування великих обсягів фактичного матеріалу (читання та письмо у 1-му класі, природознавство у 3-му, історію, географію, біологію у 5-6-х класах). У дні та години з низькою працездатністю обсяг навчального навантаження, зокрема кількість уроків на день, зменшують, планують легкі предмети, які не вимагають значного розумового напруження і пов’язані і переважанням динамічного компонента (фізкультура, ручна праця, малювання, креслення, співи).
Максимальна тривалість уроку 45 хв є оптимальною для учнів середніх і старших класів і граничною для молодших класів. Вимоги до структури уроку для всіх класів однакові. Урок, під час якого також спостерігаються три фази змін працездатності, умовно поділяється на три частини: вступну — для організаційних заходів і опитування (період впрацьовування), основну — для викладення нового матеріалу (період оптимальної працездатності) і заключну — для тренувального відтворення (період зниження працездатності). У молодших школярів тривалість оптимальної працездатності та активної уваги обмежується 15-25 хв, останні 10 хв уроку особливо стомливі і малоефективні. Оптимальна тривалість уроку, яка відповідає функціональним можливостям дитини, обмежується 30-35 хв у І, 35-40 хв у II, 40 хв у III класі.
Щоб запобігти передчасній втомі під час уроку, чітко регламентують у часі кожний різновид роботи, широко практикують зміну видів діяльності, зокрема ігрові моменти, застосовують різноманітні, насамперед наочні методи і технічні засоби навчання, фізкультпаузи тощо.
Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів 10 хв, великої перерви (після другого уроку) 30 хв. Допускається після другого і третього уроків влаштовувати перерви тривалістю 20 хв кожна. Перерви необхідно проводити при максимальному використанні свіжого повітря і рухливих ігор.