5.31. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медич­них оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.

Медичні огляди упродовж трудової діяльності про­водяться для осіб, які зайняті на важких роботах та роботах зі шкід­ливими чи небезпечними умовами праці, визначених “Переліком шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов’язкові медичні огляди працівників”, затвер­дженим наказом МОЗ № 555-89 “Про удосконалення системи ме­дичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних іасобів”, а для осіб віком до 21 року — визначених наказом МОЗ № 387-81 “Про заходи щодо удосконалення медико-санітарної до­помоги підліткам”. Мета періодичних медичних оглядів — забезпе­чення динамічного нагляду за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати ро­боту заданою професією, запобігання нещасним випадкам, поширен­ню інфекційних і паразитарних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.07.94 р. “Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій” організацію і проведення медичних оглядів забезпечують лікувально-профілактичні та санітарно-епіде­міологічні заклади МОЗ України, на території обслуговування яких розташовані підприємства, установи або організації, разом з їх влас­никами незалежно від форм власності та видів діяльності.

6.9. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).

Ступінь навчального навантаження визначається кількістю уроків на тиждень, їх розкладом та важкістю, організацією уроків, перерв, обсягом домашніх завдань тощо.Кількість уроків на тиждень не повиннії перевищувати для 1-4-х класів 24, 5-8-х — 30, 9—11 — 32 год Тривалість факультативних занять не більше 2 год на тиждень у 7-му класі, 4 у 8-му, 6 у 9-11 класах.

Працездат­ність сягає оптимального рівня у вівторок і середу, нижчою вона є у четвер і понеділок, найнижчою — у п’ятницю і особливо в суботу. У продовж дня найвищі показники працездатності реєструються на 2-3 уроках, нижчими вони є на 1 уроці, остан­ні уроки характеризуються розвитком втоми.

У дні та години оптимальної працездатності планують найбіль­ший обсяг навчального навантаження, новий і більш складний мате­ріал, ставлять «важкі» уроки — у старших класах математику, фізику, чімію, іноземну мову, у молодших предмети які лише починають навчати або ті, що вимагають запамятовування великих обсягів фак­тичного матеріалу (читання та письмо у 1-му класі, природознавство у 3-му, історію, географію, біологію у 5-6-х класах). У дні та години з низькою працездатністю обсяг навчального навантаження, зокрема кількість уроків на день, зменшують, планують легкі пред­мети, які не вимагають значного розумового напруження і пов’язані і переважанням динамічного компонента (фізкультура, ручна праця, малювання, креслення, співи).

Максимальна тривалість уроку 45 хв є оптимальною для учнів середніх і старших класів і граничною для молодших класів. Вимоги до структури уроку для всіх класів однакові. Урок, під час якого також спостерігаються три фази змін працездатності, умовно поділяється на три частини: вступну — для організаційних заходів і опитування (період впрацьовування), основну — для ви­кладення нового матеріалу (період оптимальної працездатності) і заключну — для тренувального відтворення (період зниження пра­цездатності). У молодших школярів тривалість оптимальної пра­цездатності та активної уваги обмежується 15-25 хв, останні 10 хв уроку особливо стомливі і малоефективні. Оптималь­на тривалість уроку, яка відповідає функціональним можливостям дитини, обмежується 30-35 хв у І, 35-40 хв у II, 40 хв у III класі.

Щоб запобігти передчасній втомі під час уроку, чітко регламен­тують у часі кожний різновид роботи, широко практикують зміну видів діяльності, зокрема ігрові моменти, застосовують різноманітні, насамперед наочні методи і технічні засоби навчання, фізкультпаузи тощо.

Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів 10 хв, ве­ликої перерви (після другого уроку) 30 хв. Допускається після другого і третього уроків влаштовува­ти перерви тривалістю 20 хв кожна. Перерви необхідно проводити при максимальному використанні свіжого повітря і рухливих ігор.