3.34. Гігієнічна характеристика методів хлорування води (з преамонізацією, подвійне хлорування, перехлорування).

Хлорування завдяки своiм технiчним, Гігієнічним та економiчним перевагам одержав найбiльш широке застосування серед всiх iнших засобiв знезаражування. Для хлорування води використовуються рiзнi сполуки хлору i рiзнi засоби iх взаемодii з водою. Hайбiльше розповсюдження одержали: 1).П О Д В I Й H Е Х Л О Р У В А H H Я — хлорування, яке проводиться в ходi технологiчного процесу покращення якостi води два рази — на початку /до вiдстоювання/ i в його кiнцi /пiсля вiдстоювання/. 2).П Е Р Е Х Л О Р У В А H H Я — хлорування надлишковими дозами Cl. Доза залишкового Сl2 — в границях 10—30 мг/л. Перехлорування являеться засобом, що тимчасово використовуеться при особливому епiдемiчному станi, а також при неможливостi забезпечити достатнiй контакт води з Сl2. В даний час частiше всього використовуються два засоби перехлорування: — с у п е р х л о р у в а н н я, яке передбачае використовування великих доз хлору i в зв’язку з цим необхiднiсть усунення надмiрного залишкового Cl2 (дехлорування) перед подачею води споживачам, що досягаеться: а) збiльшенням подачi гiпосульфiту, або б) сорбцiею Cl2 на активованному вугiллi, або в) аерацiею. — х л о р у в а н н я п i с л я п е р е л о м н и м и дозами. Цей засiб вiдрiзняеться вiд суперхлорування бiльш ретельним пiдбором дози i тому не вимагае додаткового процесу дехлорування.

3).ХЛОРУВАННЯ З ПРЕАМОНІЗАЦІЄЮ - у воду, яку знезаражують, уводять розчин аміаку, а через 0,5—1 хв — хлор. Унаслідок цього у воді утворю­ються хлораміни, які мають бактерицидну дію: NН₂С1 — монохлорамін (більш виражена бактерицидна дія) і N₂НС1₂ — дихлорамін, . Ефективність хлорування з амонізацією залежить від співвідношення NН₃ : СІ, (1: 3, 1 : 4, 1 : 6, 1 : 8). Для кожного джерела потрібно добирати найефективніше співвідно­шення.

Метод використовують з запобіганням появі -неприємних запахів, які виникають після -хлорування води, що містить феноли або фенолоподібні речовини. Хлорфеноли надають воді аптечного присмаку і запаху. Хлораміни не утворюють із фенолами хлорфенолів.

Швидкість знезаражування води хлорамінами менша від швидкості знезаражування хлором, тому тривалість дезінфекції води шляхом хлорування з преамонізацією має бути не меншою ніж 2 год.

Якщо у воді джерела є амонійні солі, то відбуває­ться утворення хлорамінів і дезінфекція води сповільнюється. .

3.46. Правила знешкодження епідемічно небезпечних матеріалів. Особливості збору, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів з лікувально – профілактичних установ.

Усунення і знезараження стічних вод і твердих відходів

Стічні води соматичних лікарень, у яких відсутні інфек­ційні відділення, можуть спускатись у міську каналізацію без попередньої обробки. У населених пунктах, які не ма­ють загальної каналізації, під час будівництва лікарні слід передбачити локальні очисні споруди, в яких стічні води підлягають механічному (відстійники) та біологічному (біо­фільтри) очищенню з наступним знезараженням шляхом хлорування. Якщо лікарня невелика, доцільно очищувати стічні води на підземних майданчиках фільтрації.

Більш небезпечні є стічні води інфекційних відділень. Якщо в побутових стічних водах населених місць співвідношення патоген­них мікробів до кишкової палички становить 1:10 000 — 1 : 1 000 000, то в стічних водах інфекційних відділень — 1:100 — 1:1000. В 1 л стічної води виявляють у середньо­му 5000 — 10 000 патогенних мікроорганізмів. Ось чому випорожнення хворих на кишкові інфекції до зливання в загальнолікарняну каналізацію дезінфікують у суднах, додаючи 200 г хлорного або негашеного вапна на 0,5 л виділень; тривалість обробки 30—45 хв. Централізована обробка стічних вод інфекційного відділення може здійснюватися наступними способами:

а) термічна обробка стоків за температури + 100 °С протягом 10 хв; знезаражування надійне, але цей спосіб через складнощі та економічний стан поки що значного поширення не набув; термічний спосіб застосовують для знезараження осаду зі стічних вод;

б) механічне очищення стоків у септику з наступною обробкою розчином хлорного вапна в кількості ЗО мг ак­тивного хлору на 1 л стоків протягом 30 хв (залишковий хлор не менше ніж 1 г на 1 л). Осад із септика знезара­жується шляхом термічної обробки;

в) безпосередня обробка стоків розчином хлорного вапна в кількості 50 мг активного хлору на 1 л стоків протягом 60 хв (залишкового хлору повинно бути не мен­ше ніж 3—5 мг на 1 л). Цей спосіб можна застосовувати, якщо концентрація суспендованих речовин у стоках від­ділення не перевищує 200—250 мг/л.

Усунення та знезараження твердих відходів. Кожна лі­карня повинна бути оснащена детально продуманою сис­темою збору, тимчасового зберігання, усунення та знеза­раження твердих відходів в умовах, що забезпечують високий санітарний рівень утримання будинків і садиби і які не допускають небезпеки поширення інфекції.

Для лікарень загального типу можна виходити з на­ступних приблизних добових норм нагромадження відходів: 500—600 г (1 — 1,5 л) твердих відходів; 350—400 г харчових відходів з розрахунку на одне ліжко і 20—25 г (0,05 л) відходів у поліклініках на одного відвідувача.

У приміщеннях лікарні, де нагромаджуються відходи, повинні бути сміттєприймачі з кришками. їх очищення має проводитися мінімум два рази на добу, перед зміною технічного персоналу. Після звільнення сміттєзбірників їх ретельно миють і дезінфікують. Із дворових сміттєзбір­ників сміття вивозять щоденно, знезаражують їх звичай­ними методами. Тверді відходи із заразних відділень (ін­фекційних, туберкульозних, дерматовенерологічних), перев'язочних, операційних та пологових (перев'язочний матеріал, ампутовані частини тіла тощо) доцільно збира­ти окремо і спалювати у спеціальних печах-деструкторах, які часто влаштовують при котельні.