6.3 Диспетчеризація та оперативне розпорядництво

Диспетчеризація - це система централізованого оперативного контролю і регулювання поточного ходу роботи з виконання виробничих завдань згідно із заздалегідь розробленим календарним графіками. Головна мета такої системи - попередити, виявити і ліквідувати виробничі неполадки і відхилення від графіка, а також направити рух виробничого процесу в рамки встановленого організаційно-технологічного режиму, забезпечуючи умови для виконання виробничих завдань.

Диспетчеризація являє собою заключний етап оперативного управління виробництвом. Відповідно з головною метою диспетчеризація охоплює такі види робіт: безперервний облік і збір інформації про хід виконання розроблених і прийнятих до виконання календарних графіків виробництва; виявлення відхилень від встановлених планових завдань та аналіз їх причин; прийняття оперативних заходів щодо усунення та подальшого запобігання відхилень від графіка; координація поточних робіт взаємопов'язаних виробничих підрозділів для забезпечення рівного ритму виробництва відповідно до календарного графіку.

Диспетчеризація здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів зв'язку та сигналізації.

У роботі диспетчерських служб широко застосовуються різні прилади і апарати як дротяних, так і бездротових засобів зв'язку, телевізійні установки, світлові табло, блоки автоматичного рахунки та обліку випуску виробів, апаратура магнітного запису, звукопідсилювальне станції та ін.

На підставі даних оперативного обліку і контролю ходу виробництва здійснюється оперативне управління всією виробничо-господарською діяльністю підприємства. До контуру оперативного управління підприємством відносяться завдання, безпосередньо пов'язані з реалізацією виробничих планів підприємства. Серед цих завдань можна виділити як актуальні для всіх видів організацій (постачання, складський облік), так і характерні тільки для торговельних організацій (операції з консигнаційних товаром, роздрібна торгівля).

Вся інформація, що отримується, наприклад, від виробничих підрозділів підприємства (цехів, дільниць, відділів), ділиться на групи: перше - інформація, спрямована на ліквідацію збоїв на ділянках виробництва, які затримують або зривають добовий (змінний) план випуску продукції; друге - інформація, яка використовується для ліквідації неполадок, які порушують запланований хід виробництва, однак не зривають добового плану випуску продукції; третя - систематична інформація про хід виробництва, яка використовується для контролю за процесом виробництва.

Контроль виробництва здійснюється на основі обліку виконання номенклатурного плану і ведеться по табличній формі за допомогою графіків (табл. 14, 15). Графік складається позмінно і наростаючим підсумком з початку місяця в абсолютних величинах. Наочність обліку досягається застосуванням елементів лінійного графіка: виконання відзначається по кожній позиції сумарною лінією з початку місяця (ширина графи приймається за 100% змінного завдання).

За таким графіком легко визначити, на яке число виконано планове завдання і є на даний день випередження або відставання у виконанні плану.

Оперативне регулювання направлено на ліквідацію неполадок і відхилень від графіка. Основні види таких проблем, що викликають відхилення ходу виробництва від плану, і типові рішення, які можуть бути прийняті в тих чи інших випадках, представлені в табл. 16.