
- •Глава 1
- •Конкурентоспроможність
- •Стратегія вибору в області виробництва
- •Основні принципи стратегії організації виробництва в сучасних умовах
- •Зовнішнє середовище підприємства
- •1.2. Менеджмент операційної системи (методологічні основи) Поняття менеджменту
- •Менеджмент з позицій системного підходу
- •Функції операційного менеджменту
- •Методи і принципи операційного менеджменту
- •Глава 2 Управління матеріальними ресурсами та виробничими запасами
- •2.1. Принципи формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами
- •2.2 Управління процесом матеріалоспоживання
- •2.3 Місце та види виробничих запасів у системі підприємства Запаси в системі підприємства
- •Види виробничих запасів
- •2.4 Управління виробничими запасами Економічна сутність запасів
- •Основні системи управління запасами
- •Глава 3 управління операційною інфраструктурою підприємства
- •3.1. Склад, вимоги та завдання операційної інфраструктури
- •3.2 Ремонтне господарство Цілі і завдання
- •Система управління
- •Система планово-попереджувальних ремонтів
- •3.3 Інструментальне господарство Структура та основні завдання
- •База інструментального господарства
- •Використання інструменту
- •3.4 Енергетичне господарство Склад і основні завдання
- •Нормативи енерговикористання
- •Енергетичні баланси
- •Показники енергогосподарства
- •3.5 Транспортне господарство Мета і завдання
- •Сутність організації міжцехових перевезень
- •3.6 Складське господарство Функції та складські операції
- •Класифікація та оснащення матеріальних складів
- •Глава 4 управління якістю продукції, послуг
- •4.1 Основні поняття і показники якості
- •4.2 Стратегічний менеджмент якості (основні положення) Еволюція розвитку вимог до забезпечення якості
- •Технічне забезпечення якості
- •Організаційні резерви якості
- •Переорієнтація менеджменту на якість
- •4.3 Система управління якістю на підприємстві
- •4.4 Система якості за українськими і міжнародним стандартам
- •Глава 5 управління матеріально- технічним постачанням і збутом на підприємстві
- •5.1. Роль і значення служби постачання
- •5.2. Склад служби забезпечення підприємства. Вітчизняна практика
- •Практика підприємств в країнах Західної Європи
- •5.3. Планування матеріально-технічного постачання (основні положення)
- •5.4. Система постачання виробництва Способи постачання
- •Різновиди лімітних документів
- •Планування постачання цехів
- •5.5. Основні шляхи економії матеріалів
- •5.6. Управління збутом
- •Організаційна структура відділу збуту
- •Оперативна діяльність по збуту продукції
- •Глава 6 Оперативний менеджмент операційної системи
- •6.1. Призначення і склад елементів системи оперативного менеджменту
- •6.2. Оперативно-виробниче планування
- •6.3 Диспетчеризація та оперативне розпорядництво
- •6.4 Функціонування диспетчерської служби
- •6.5 Система оперативного управління виробництвом "точно в термін"
- •Глава 7
- •Інформація в реальному часі і контроль
- •Випереджаючий контроль
- •7.2 Адекватність контролю
- •Адекватність системи контролю планам і службовим постам
- •Адекватність системи контролю особистості менеджера
- •Контроль за відхиленнями у критичних точках
- •7.3 Критичні точки контролю
- •7.4. Традиційні засоби контролю
- •Статистичні дані
- •Спеціальні звіти та аналізи
- •1.1. Операційна система………………………………………………………2
3.4 Енергетичне господарство Склад і основні завдання
Енергетичне господарство підприємства постачає його виробничі та господарсько-побутові служби усіма видами енергії (електроенергія, теплова енергія палива, пари, гарячої води) і енергоносіями (пара, стиснене повітря, гаряча вода). Найбільш досконалою й економічною системою енергопостачання є централізована, коли підприємство отримує енергоносії з боку. Ефективність такої системи забезпечується надійністю і безперебійністю джерел живлення, а також зниженням витрат виробництва і капітальних витрат, пов'язаних з отриманням необхідних підприємству видів енергії.
Склад і структура енергетичного господарства залежать від обсягів основного виробництва, його енергоємності, географічного розміщення підприємства та ін. До його складу входять:
• теплосилове господарство (котельні, бойлерні);
• водопостачання і каналізація (насосні станції);
• газове господарство (газогенераторні, компресорні, кисневі та ацетиленові станції; промислова вентиляція; холодильні установки, кондиціонери);
• електросилове господарство (заводська ТЕЦ; понижуючі і підвищуючи трансформаторні підстанції і розподільні пункти; акумуляторні станції);
• слабкострумове господарство (АТС, комутаторні установки; радіотрансляційна мережа з відповідною апаратурою; установки промислового телебачення; зарядні станції);
• паро-, водо-, повітропровідні і газові мережі, електричні та слаботочні мережі і лінії, що доводять усі види енергії до місць їх споживання;
• цехові і загальнозаводські споживачі енергії;
• ділянка контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;
• електроремонтний цех і ділянки в основних цехах;
• складське господарство (комори в цехах, сховищі для топкового мазуту з мазутоперекачуючими установками, естакада для твердого палива).
Планування, організацію і керування енергогосподарством на великих підприємствах здійснює служба головного енергетика. Схема управління енергетичним господарством представлена на рис. 18.
На невеликих підприємствах енергетичне господарство значно спрощується і перебуває у віданні головного механіка. Всі спеціалісти системи енергетичного господарства в залежності від напрямків діяльності групуються у виробничі підрозділи - цехи, дільниці, лабораторії, групи і т. п. До складу відділу головного енергетика зазвичай входять групи енерговикористання (експлуатація), енергоустаткування, електрична і теплова лабораторії. Лабораторії розробляють заходи щодо поліпшення режимів роботи устаткування, зниження витрати палива і енергії і контролюють їх виконання.
У енергоцеху
створюються бригади змінного (чергового)
персоналу, що здійснює експлуатацію
обладнання та комунікацій,ремонтно-монтажні
бригади.
Рис. 18. Схема управління енергетичним господарством великого підприємства
(1 - черговий електрик цеху)
Основні завдання енергетичного господарства визначаються специфічністю енергопостачання, безперебійністю процесу, обмежені можливостями зберігання енергії, одночасністю її виробництва і споживання і зводяться до наступного:
• отримання з боку основних видів енергії загальнопромислового призначення (електроенергія, пара тощо);
• організація виробництва власними силами тих видів енергоресурсів, передача яких на великі відстані нераціональна або недостатня для задоволення потреб підприємства (стиснене повітря тощо);
• перетворення енергії і підготовка її до використання (вимірювання напруги, тиску, насиченості);
• своєчасне і правильне розподіл енергії між підрозділами і подання її до робочих місць;
• організація споживання, раціонального використання, а також економії енергії і палива;
• спостереження за суворим виконанням правил експлуатації енергетичного обладнання;
• організація і проведення планово-попереджувальних ремонтних робіт;
• забезпечення надійного зв'язку між підрозділами;
• організація зберігання палива і енергії.