Система планово-попереджувальних ремонтів

Системою планово-попереджувальних ремонтів (ППР) називається сукупність запланованих технічних та організаційних заходів щодо догляду, нагляду та ремонту обладнання, що проводяться за заздалегідь складеним планом з метою попередження прогресивного зносу, раптових виходів устаткування з ладу і підтримки його в працездатному стані.

Система ППР передбачає догляд за обладнанням; міжремонтне обслуговування; огляди, перевірку на точність, промивання і зміну масла; періодичні планові ремонти малі, середні і капітальні.

Для оцінки порівняльної складності ремонту технологічного і підйомно-транспортного устаткування застосовується поняття "Одиниця ремонтної складності". Кожному агрегату присвоєно певну кількість умовних одиниць ремонтної складності, характеризують конструктивно-технологічну складність ремонту даного агрегату. Наприклад, у машинобудуванні в якості ремонтної одиниці прийнята 1 / 11 витрат робочого часу на ремонт найбільш поширеного в свій час токарно-гвинторізного верстата моделі 1К62. Цьому верстату присвоєна 11-а група складності. У будівництві як ремонтної одиниці прийнята 1 / 12 затрат робочого часу на ремонт екскаватора Е-652. Трудомісткість усіх видів ремонту устаткування встановлюється на одиницю ремонтної складності (табл. 3).

Таблиця 3

Нормативи часу на одиницю ремонтної складності, год

Норми простою устаткування через його ремонту залежать від форм організації, ступеня прогресивності технології та механізації ремонтних робіт. У табл. 4 для машинобудівних підприємств як приклад наведено усереднені нормативи системи ППР.

Таблиця 4

Нормативи простою обладнання на одну ремонтну одиницю при роботі ремонтної бригади по змінах, діб

Ремонтні роботи устаткування включають в себе проведення малого (поточного), середнього та капітального ремонту. Малим (поточним) ремонтом називають мінімальний за обсягом ремонт, при якому заміною або відновленням швидкозношуваних деталей (окремі види шестірень і ін.) і регулюванням механізмів (клапанів та ін.) досягається нормальна робота обладнання до чергового планового ремонту. При середньому ремонті виконуються часткове розбирання основних вузлів устаткування, заміна і відновлення зношених деталей. Виконується такий ремонт без зняття устаткування з фундаменту.

Капітальний ремонт здійснюється тоді, коли потрібні розбирання та ремонт базових деталей (станини, та ін.), заміна зношених деталей та вузлів. З капітальним ремонтом, як правило, поєднують модернізацію обладнання. Особливу увагу слід приділяти вузловому методу ремонту. Він дозволяє різко знизити простої устаткування в ремонті і підвищення ефективності якість самого ремонту в результаті заміни цілих вузлів новими або заздалегідь відремонтованими. Особливо ретельної підготовки вимагає ремонт устаткування потокових і автоматизованих ліній.

Модернізація устаткування проводиться в наступних основних напрямках:

• механізація і автоматизація управління циклом роботи;

• підвищення потужності, швидкості і ємності робочих механізмів;

• розширення технологічних можливостей;

• підвищення експлуатаційної надійності, довговічності і точності роботи обладнання;

• поліпшення умов праці робітників.

Доцільність проведення модернізації визначається зіставлення економічних показників устаткування до і після модернізації, а також зіставленням витрат за трьома варіантами:

• ремонт старої машини;

• модернізація старої машини;

• заміна старої машини нової.

Економічно доцільною вважається модернізація, що потребує менший обсяг капітальних витрат, ніж при установці нового обладнання. Не менш важливим показником доцільності модернізації є фізичний та моральний знос устаткування. Фізичний знос устаткування визначається за результатами проходження його технічного стану. Моральний знос обумовлюються льон появою нових, більш продуктивних і зроблених машин і устаткування аналогічного типу і призначення.