
- •Глава 1
- •Конкурентоспроможність
- •Стратегія вибору в області виробництва
- •Основні принципи стратегії організації виробництва в сучасних умовах
- •Зовнішнє середовище підприємства
- •1.2. Менеджмент операційної системи (методологічні основи) Поняття менеджменту
- •Менеджмент з позицій системного підходу
- •Функції операційного менеджменту
- •Методи і принципи операційного менеджменту
- •Глава 2 Управління матеріальними ресурсами та виробничими запасами
- •2.1. Принципи формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами
- •2.2 Управління процесом матеріалоспоживання
- •2.3 Місце та види виробничих запасів у системі підприємства Запаси в системі підприємства
- •Види виробничих запасів
- •2.4 Управління виробничими запасами Економічна сутність запасів
- •Основні системи управління запасами
- •Глава 3 управління операційною інфраструктурою підприємства
- •3.1. Склад, вимоги та завдання операційної інфраструктури
- •3.2 Ремонтне господарство Цілі і завдання
- •Система управління
- •Система планово-попереджувальних ремонтів
- •3.3 Інструментальне господарство Структура та основні завдання
- •База інструментального господарства
- •Використання інструменту
- •3.4 Енергетичне господарство Склад і основні завдання
- •Нормативи енерговикористання
- •Енергетичні баланси
- •Показники енергогосподарства
- •3.5 Транспортне господарство Мета і завдання
- •Сутність організації міжцехових перевезень
- •3.6 Складське господарство Функції та складські операції
- •Класифікація та оснащення матеріальних складів
- •Глава 4 управління якістю продукції, послуг
- •4.1 Основні поняття і показники якості
- •4.2 Стратегічний менеджмент якості (основні положення) Еволюція розвитку вимог до забезпечення якості
- •Технічне забезпечення якості
- •Організаційні резерви якості
- •Переорієнтація менеджменту на якість
- •4.3 Система управління якістю на підприємстві
- •4.4 Система якості за українськими і міжнародним стандартам
- •Глава 5 управління матеріально- технічним постачанням і збутом на підприємстві
- •5.1. Роль і значення служби постачання
- •5.2. Склад служби забезпечення підприємства. Вітчизняна практика
- •Практика підприємств в країнах Західної Європи
- •5.3. Планування матеріально-технічного постачання (основні положення)
- •5.4. Система постачання виробництва Способи постачання
- •Різновиди лімітних документів
- •Планування постачання цехів
- •5.5. Основні шляхи економії матеріалів
- •5.6. Управління збутом
- •Організаційна структура відділу збуту
- •Оперативна діяльність по збуту продукції
- •Глава 6 Оперативний менеджмент операційної системи
- •6.1. Призначення і склад елементів системи оперативного менеджменту
- •6.2. Оперативно-виробниче планування
- •6.3 Диспетчеризація та оперативне розпорядництво
- •6.4 Функціонування диспетчерської служби
- •6.5 Система оперативного управління виробництвом "точно в термін"
- •Глава 7
- •Інформація в реальному часі і контроль
- •Випереджаючий контроль
- •7.2 Адекватність контролю
- •Адекватність системи контролю планам і службовим постам
- •Адекватність системи контролю особистості менеджера
- •Контроль за відхиленнями у критичних точках
- •7.3 Критичні точки контролю
- •7.4. Традиційні засоби контролю
- •Статистичні дані
- •Спеціальні звіти та аналізи
- •1.1. Операційна система………………………………………………………2
3.2 Ремонтне господарство Цілі і завдання
У системі виробництва товарів і надання послуг основні фонди (засоби виробництва - обладнання, інструменти, транспортні засоби, будівлі, споруди і т. п.) займають провідну роль. У вартості продукції (послуг) їх питома вага досягає 60%. У процесі експлуатації засобів виробництва зношуються і морально застарівають; вони вимагають постійної уваги - підтримки в працездатному стані і запобігання їх аварійного виходу з ладу. Організація і управління технічної експлуатації та ремонтом основних виробничих фондів є головними завданнями операційного менеджменту у виробничій інфраструктурі підприємства як у сфері матеріального виробництва, так і у сфері послуг.
Значення ремонту основних виробничих фондів та підвищення ефективності його організації обумовлюються наступними найважливішими факторами:
• капітальним ремонтом - одним зі способів простого відтворення основних фондів;
• зайнятістю значних ресурсів країни ремонтом обладнання і транспортних засобів (наприклад, витрати на підтримання автомобільного транспорту в робочому стані в СРСР перевищували витрати на його виготовлення більше ніж у 12 разів; на ремонтних роботах було зайнято робітників у 7 разів більше, ніж на заводах-виробниках [14]. Кількість верстатів на ремонтах будівельної техніки було зайнято в 7,2 рази більше, ніж на заводах з виготовлення такої техніки [33]);
• витрати на ремонт технологічного обладнання в собівартості продукції складають 6-20% [14];
• частка ручної праці на ремонті досягає 75-90% проти 20-30% у машинобудуванні на виготовленні нового обладнання;
• ресурс відремонтованої техніки, як правило, не досягає
40-50% ресурсу нового обладнання [1].
У зв'язку з викладеним задачі організації ремонту устаткування досить актуальні. Основні завдання ремонтних служб та підрозділів підприємства наступні:
• підтримка технологічного устаткування в постійній експлуатаційній готовності;
• збільшення термінів експлуатації обладнання без ремонтів;
• удосконалення організації та підвищення якості ремонту обладнання;
• зниження витрат на ремонт і технічне обслуговування технологічного обладнання. Перелічені завдання вирішуються шляхом розробки і реалізації на кожному підприємстві системи з технічного обслуговування обладнання в процесі його експлуатації, що дозволяє в конкретних умовах попереджати прогресуючий знос і аварії; своєчасного проведення та якісного виконання планово-попереджувального ремонту обладнання; підвищення організаційно-технічного рівня ремонтного виробництва.
Система управління
Ремонтне господарство на виробничих підприємствах представлено:
• системою ремонтних засобів, що знаходяться в розпорядженні робочих основного виробництва і чергового ремонтного персоналу (дрібні деталі і ремонтні комплекти, змащення і т. п.);
• ремонтними ділянками в складі виробничих цехів із невеликою кількістю універсальних, а іноді і спеціальних верстатів;
• ремонтними цехами (РЦ) або майстернями (ремонтно-механічним цехом – РМЦ , електроцеху - ЕЦ);
• складськими приміщеннями (складами і коморами) для зберігання запасних деталей, інструменту, дрібного устаткування, мастильних і обтиральних матеріалів.
Крім того, до складу ремонтного господарства входять:
• конструкторсько-технологічне бюро (КТБ), що виконує роботи, пов'язані з ремонтом, модернізацією та конструюванням нестандартного обладнання;
• планово-виробниче бюро (ППБ), яке планує роботу ремонтних цехів і майстерень;
• бюро планово-попереджувальних ремонтів (БППР), плануюче ремонтні роботи.
Управління ремонтним господарством, організація і планування ремонту та експлуатації основних фондів на промислових підприємствах ведуться:
• по технологічному устаткуванню - службами (відділами) головного механіка (ОГМ);
• з енергетичного обладнання та енергопостачання - службами (відділами) головного енергетика (ОГЕ); • по промисловості і інших будівель і споруд - службами з їх ремонту та експлуатації - відділами капітального
будівництва підприємств.
Схема управління ремонтним господарством на підприємстві представлена на рис. 16.
Рис. 16. Схема управління ремонтним господарством підприємства:
1 - ремонтно-механічна ділянка (черговий механік);
2 - електроремонтна ділянка; 3 - склад, комора