http://www.chitalka.info/n320/n320index.htm

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

О.С. Курочкін

Операційний менеджмент

Навчальний посібник

Київ 2000

Глава 1

СУТНІСТЬ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ

1.1. Операційна система

Операційна функція

Дії, в результаті яких виробляються товари і надаються послуги, мають загальну назву - "операційна функція".

Широко відомі терміни "виробництво" і "операції" мають багато спільного. Однак під виробництвом в основному розуміються випуск товарів і переробка сировини. Термін "операції" ширше, він включає в себе не тільки виробництво товарів, а й надання послуг.

Підприємства (організації) розрізняються за видами діяльності, що входять в операційну функцію. Організації, що виробляють товар, як правило, є матеріало- і енергоємними, тобто використовують значні обсяги сировини, напівфабрикатів, паливно-енергетичних ресурсів і т. п. До таких організацій належать об'єкти будівництва, машинобудівні підприємства, хлібозаводи та ін. Продукція цих організацій, за винятком будівельної, як правило, розрахована на масового споживача - це автомобілі, пилососи, хлібобулочні вироби і т. д. В той же час організації, що надають послуги (підприємства сфери послуг, аеропорти, автостанції, лікарні), витрачають незначну кількість вихідних матеріалів і енергії. Проте їхні послуги, як правило, індивідуальні і визначаються вимогами клієнтів (замовників).

Використовуючи методологію системного підходу, можна встановити, що будь-яке підприємство чи організація являє собою відкриту систему, яка перетворює вхідні величини, тобто сировину, напівфабрикати, працю та ін, у вихідні, тобто у продукцію, послуги.

Повна система виробничої діяльності підприємства (організації) називається операційною і є центральною ланкою будь-якого підприємства (організації) з випуску продукції і надання послуг. У цій системі, створеній на основі раціонального (вертикального і горизонтального) поділу праці і поєднання в часі і просторі предметів, засобів і самої праці, реалізується операційна функція, тобто сукупність дій з переробки (перетворення) ресурсів, одержуваних із зовнішнього середовища, і видачі результатів діяльності в зовнішнє середовище (Рис. 1).

Рис. 1. Принципова схема операційної системи

Операційна система складається з трьох підсистем:

• переробної (виконує виробничу роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати);

• забезпечення (не пов'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми);

• планування і контролю (отримує інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ щодо стану переробної підсистеми і підсистеми забезпечення, обробляє цю інформацію і видає рішення про те, як повинна працювати переробна підсистема).

Існуючі класифікації операційних систем засновані на характері виходу і типі процесу переробки ресурсів, що використовується (табл. 1). За такими класифікаціями можна уявити діяльність будь-якого підприємства промислового виробництва і сфери послуг усіх галузей народного господарства.

Таблиця 1

Класифікація операційних систем

Тип переробної системи	Характер товару, що виробляється
	Продукція	Об'єкт, що надає послуги
Дискретний проектне виробництво -------------------- дрібносерійне виробництво -------------------- серійне виробництво -------------------- Безперервний	Будівельна Твір письменника --------------------------------- Друкарська Столярна --------------------------------- Автоскладального заводу Швейна --------------------------------- Нафтопереробки Вугільна	Лікар-терапевт Маляр -------------------------------- Клінічна лікарня СТО автомобілів -------------------------------- Аеропорт Мийка автомобілів -------------------------------- Радіостанція Міліцейський патруль

Стратегічне призначення кожного підприємства можна зобразити у вигляді ланцюжка "виробництво - потреби споживача" (рис. 2).

Рис. 2. Ланцюжок "виробництво - потреби споживача"

Стратегія підприємства полягає в тому, щоб за допомогою операційної системи виробляти товари або надавати послуги з метою задоволення основних потреб споживачів. Визначення того, які саме потреби беруться в якості мети діяльності підприємства, є стратегічним рішенням, при якому повинні враховуватися дані маркетингових досліджень ринків виробів, продукції, послуг.

Відзначимо, що в області виробничої діяльності до найбільш важливих стратегічних рішень відносяться такі: як, коли і де виробляти товари або надавати послуги. Вибираючи методи виробництва продукції або надання послуг, слід враховувати сумісність (вид або тип) майбутньої продукції (або послуги) з тією, що випускається (або надається), а також з потребами споживачів.