- •1) Організація як складна система та як об’єкт управління: взаємозв’язок га взаємозалежність її внутрішніх елементів і факторів зовнішнього середовища.
- •2) Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •3) Характеристика базових елементів управління підприємством (установою, організацією)
- •4) Досягнення синергізму в менеджменті організації.
- •5) Визначення основних підсистем підприємства (установи, організації).
- •7.Елементи менеджменту організації:
- •8) Особливості функціонального та системного бачення організації.
- •9) Поєднання функціонального, процесного та ситуаційного підходів.
- •10) Принципи ефективного управління.
- •11) Діапазон керованості та фактори, що його визначають.
- •12) «Жорсткий» та «м’який» системний підхід до управління організаційними процесами. Системні правила менеджменту.
- •13) Ефект синергізму та дивестування.
- •14) Основні види ресурсів підприємства
- •15) Концепція життєвого циклу розвитку системи
- •16) Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації.
- •17) Зміни як об’єктивний процес розвитку організації. Значення змін в діяльності організації.
- •18. Визначення масштабу підприємства (установи, організації) і факторів, які його зумовили.
- •19)Новітні типи організаційних структур управління.
- •20)Визначення рівня централізації менеджменту
- •21)Зміст та основні переваги і недоліки централізації та децентралізації управління.
- •24) Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур.
- •25) Проектування складу структурних одиниць.
- •26) Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства
- •28) Елементи організаційно-управлінського аналізу.
- •31) Загальні правила інжинірингу
- •34) Інжиніринговий опис процесів в організації
- •35) Методологія організаційного інжинірингу.
- •36) Сфери інжинірингу.
- •39) Дизайн організації як набір параметрів, що визначають рівні поділу праці та координування.
- •40) Координаційні механізми дизайну.
- •43) Рівні досконалості організації. Досягнення синергізму в менеджменті організації
- •45) Моделі організації як відкритої системи.
- •46) Модель управління як системоутворювальний комплекс методів, набору форм впливу, принципів.
- •47) Комбінація управлінських моделей.
- •48) Види управлінських моделей (цільові управлінські моделі, економічні моделі управління, моделі забезпечення конкурентноздатності підприємства).
- •49) Модель управління організацією та її основні компоненти
- •50) Компоненти управлінських моделей
- •51) Моделі забезпечення конкурентоспроможності організації (підприємства, установи).
17) Зміни як об’єктивний процес розвитку організації. Значення змін в діяльності організації.
Здійснення організаційних змін можна порівняти зі сходженням на невідому вершину, де існує вірогідність невдачі, але ретельна підготовка і знання помилок, зроблених іншими, їх як систему, що саморозвивається і більшою мірою орієнтована на корпоративну культуру, цілі і мотиви працівників організації. За мету діяльності обирають створення робочої системи, в якій співробітники стають емоційно прив’язані до завдань розвитку організації. чені виділяють такі форми змін в організації:— пристосування (адаптація);— удосконалення;— проектування нових форм діяльності;— перетворення всього укладу життя організації. - Пристосування є необхідним тоді, коли в сусп.-тві формується нова генерація клієнтів, постачальників. Це вимагає від організації певної корекції її діяльності (наприклад, змін в етичному плані).- Удосконалення—це суттєва модернізація структури організації, її технології, засобів тощо з метою росту продуктивності праці.- Проектування нових форм діяльності здійснюється тоді, коли організація переживає кризу, і зміни слід здійснювати негайно, в іншому разі — організація (фірма) просто збанкрутує.- Перетворення всього укладу життя орга-ації— це зміни, детерміновані необхідністю створення нового напряму діяльності. В цьому випадку організація повинна переглянути свої кадри, технологію, замінити устаткування, обладнання, прилади тощо.Наприклад, багато років фірма виготовляла дошки для підлоги. З часом замовлення на цю продукцію стали зменшуватись, натомість, потенційні клієнти більше потребували вікон, дверей, паркету тощо. Щоб вижити, фірмі треба Негайно змінити профіль своєї діяльності. А для цього слід змінити технологію виробництва, придбати нове обладнання, навчити людей тощо. Організація, яка не налаштована на зміни, не має майбутнього.
18. Визначення масштабу підприємства (установи, організації) і факторів, які його зумовили.
У результаті поділу праці на горизонтальну та вертикальну підвищився рівень спеціалізації та кооперації праці. Тому суттєво змінилося місце малих підприємств у структурі суспільного виробництва. У результаті стрімкого розвитку продуктивних сил за сучасних умов малі підприємства перетворилися з примітивних, напівкустарних на спеціалізовані високотехнологічні виробництва, в багатьох випадках — на доповнення до великих підприємств і фірм. Потрібно зазначити, що техніка малих підприємств інша, ніж великих, але це не означає, що вона застійна та архаїчна. Технічний і технологічний прогрес і тут змінив засоби виробництва.Малий бізнес у ринковій економіці — провідний сектор, який визначає темпи економічного зростання, структуру і якість валового національного продукту. Але справа не тільки в кількісних показниках — цей фактор, по суті, є типово ринковим і становить основу сучасної ринкової інфраструктури. Основні переваги, характерні риси, властиві малому бізнесу, такі: — можливість більш гнучких й оперативних рішень. — орієнтація виробників переважно на регіональний ринок.
— підтримка зайнятості та створення нових робочих місць (ця проблема надзвичайно актуальна для нашої країни);
— використання допоміжних функцій стосовно великих виробників.
Підприємства різняться за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони як системи мають і певні спільні характеристики (загальні риси), з-поміж яких передусім треба назвати функції управління—об'єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.Практично функції управління реалізуються за допомогою систем і методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб одержати потрібний результат, можна лише через вплив на неї керівного органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, який і забезпечує досягнення поставленої мети, — методи управління.