- •1) Організація як складна система та як об’єкт управління: взаємозв’язок га взаємозалежність її внутрішніх елементів і факторів зовнішнього середовища.
- •2) Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •3) Характеристика базових елементів управління підприємством (установою, організацією)
- •4) Досягнення синергізму в менеджменті організації.
- •5) Визначення основних підсистем підприємства (установи, організації).
- •7.Елементи менеджменту організації:
- •8) Особливості функціонального та системного бачення організації.
- •9) Поєднання функціонального, процесного та ситуаційного підходів.
- •10) Принципи ефективного управління.
- •11) Діапазон керованості та фактори, що його визначають.
- •12) «Жорсткий» та «м’який» системний підхід до управління організаційними процесами. Системні правила менеджменту.
- •13) Ефект синергізму та дивестування.
- •14) Основні види ресурсів підприємства
- •15) Концепція життєвого циклу розвитку системи
- •16) Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації.
- •17) Зміни як об’єктивний процес розвитку організації. Значення змін в діяльності організації.
- •18. Визначення масштабу підприємства (установи, організації) і факторів, які його зумовили.
- •19)Новітні типи організаційних структур управління.
- •20)Визначення рівня централізації менеджменту
- •21)Зміст та основні переваги і недоліки централізації та децентралізації управління.
- •24) Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур.
- •25) Проектування складу структурних одиниць.
- •26) Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства
- •28) Елементи організаційно-управлінського аналізу.
- •31) Загальні правила інжинірингу
- •34) Інжиніринговий опис процесів в організації
- •35) Методологія організаційного інжинірингу.
- •36) Сфери інжинірингу.
- •39) Дизайн організації як набір параметрів, що визначають рівні поділу праці та координування.
- •40) Координаційні механізми дизайну.
- •43) Рівні досконалості організації. Досягнення синергізму в менеджменті організації
- •45) Моделі організації як відкритої системи.
- •46) Модель управління як системоутворювальний комплекс методів, набору форм впливу, принципів.
- •47) Комбінація управлінських моделей.
- •48) Види управлінських моделей (цільові управлінські моделі, економічні моделі управління, моделі забезпечення конкурентноздатності підприємства).
- •49) Модель управління організацією та її основні компоненти
- •50) Компоненти управлінських моделей
- •51) Моделі забезпечення конкурентоспроможності організації (підприємства, установи).
7.Елементи менеджменту організації:
1)Стратегія - це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для досягнення таких цілей.
2)Структура - сукупність управлінських ланок, розташованих у суворій підпорядкованості і яка забезпечує взаємозв'язок між керуючою і керованою системами.
3) Склад персоналу - особистий склад організації, який працює за наймом і має певну компетенцію, що поєднує здібності і мотивацію кожного співробітника та визначає його поведінку в рамках організації у трудовому процесі.
4) Система - формою реального втілення управлінських взаємозв'язків.
5) Стиль — система принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей.
6) Сума навичок — здатність виконувати дії (реалізувати бізнес-процес тощо) відповідно до заданих критеріїв (якості тощо), що надбана в процесі навчання або "життєвої практики".
7) Спільні цінності
8) Особливості функціонального та системного бачення організації.
Управління організацією повинно спиратися насамперед на основні загальнометодологічні принципи системного підходу, який становить стратегію наукового пізнання і практичної діяльності в різних сферах дійсності, а також у сфері менеджменту.
Отже,системний підхід у менеджменті — це особливий спосіб мислення, методологія розгляду різних соціально-економічних утворень, яка дає змогу глибше і краще осмислити їх сутність (структуру, організацію, функціонування) і знайти оптимальні шляхи і методи впливу на розвиток таких комплексів і систем управління ними
Системний підхід є загальною методологією пізнання і практичного перетворення системних об'єктів. Тому в галузі теорії менеджменту організацій принципи системного підходу необхідно застосовувати як методологічні засоби в таких аспектах:
— по-перше, для адекватного пізнання конкретних складних функціонуючих систем (підприємств, фірм), що становлять єдність різних підсистем та елементів;
— по-друге, з метою виконання системи дій, спрямованих на практичну організацію й управління виробництвом, проектування і забезпечення функціонування цих систем;
— по-третє, всебічне вивчення зв'язків елементів (підсистем) на основі цих принципів необхідне для побудови моделі об'єкта управління — фірми чи підприємства, оскільки пошуки та експерименти з моделями дають можливість удосконалювати управлінські рішення, тобто знаходити шляхи найефективнішого досягнення загальних цілей.
Функціональний підхід. Сутність функціонального підходу до менеджменту полягає в тім, що потреба розглядається як сукупність функцій, які потрібно виконати для задоволення потреби. Після установлення функцій створюються кілька альтернативних об'єктів для виконання цих функцій і вибирається той з них, що вимагає мінімум сукупних витрат за життєвий цикл об'єкта на одиницю його корисного ефекту. Ланцюжок розвитку об'єкта: потреби - функції - показники майбутнього об'єкта - зміна структури системи.
При застосуванні функціонального підходу абстрагуються від існуючих об'єктів, що виконують подібні функції. Творці нових об'єктів, що задовольняють вимогам споживачів, шукають зовсім нові технічні рішення для виконання існуючих чи майбутніх (потенційних) потреб. Цей підхід повинний застосовуватися в сукупності з іншими підходами, насамперед із системним, відтворювальним, маркетинговим.