
- •1) Організація як складна система та як об’єкт управління: взаємозв’язок га взаємозалежність її внутрішніх елементів і факторів зовнішнього середовища.
- •2) Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •3) Характеристика базових елементів управління підприємством (установою, організацією)
- •4) Досягнення синергізму в менеджменті організації.
- •5) Визначення основних підсистем підприємства (установи, організації).
- •7.Елементи менеджменту організації:
- •8) Особливості функціонального та системного бачення організації.
- •9) Поєднання функціонального, процесного та ситуаційного підходів.
- •10) Принципи ефективного управління.
- •11) Діапазон керованості та фактори, що його визначають.
- •12) «Жорсткий» та «м’який» системний підхід до управління організаційними процесами. Системні правила менеджменту.
- •13) Ефект синергізму та дивестування.
- •14) Основні види ресурсів підприємства
- •15) Концепція життєвого циклу розвитку системи
- •16) Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації.
- •17) Зміни як об’єктивний процес розвитку організації. Значення змін в діяльності організації.
- •18. Визначення масштабу підприємства (установи, організації) і факторів, які його зумовили.
- •19)Новітні типи організаційних структур управління.
- •20)Визначення рівня централізації менеджменту
- •21)Зміст та основні переваги і недоліки централізації та децентралізації управління.
- •24) Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур.
- •25) Проектування складу структурних одиниць.
- •26) Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства
- •28) Елементи організаційно-управлінського аналізу.
- •31) Загальні правила інжинірингу
- •34) Інжиніринговий опис процесів в організації
- •35) Методологія організаційного інжинірингу.
- •36) Сфери інжинірингу.
- •39) Дизайн організації як набір параметрів, що визначають рівні поділу праці та координування.
- •40) Координаційні механізми дизайну.
- •43) Рівні досконалості організації. Досягнення синергізму в менеджменті організації
- •45) Моделі організації як відкритої системи.
- •46) Модель управління як системоутворювальний комплекс методів, набору форм впливу, принципів.
- •47) Комбінація управлінських моделей.
- •48) Види управлінських моделей (цільові управлінські моделі, економічні моделі управління, моделі забезпечення конкурентноздатності підприємства).
- •49) Модель управління організацією та її основні компоненти
- •50) Компоненти управлінських моделей
- •51) Моделі забезпечення конкурентоспроможності організації (підприємства, установи).
40) Координаційні механізми дизайну.
1) взаємне узгодження
2) прямий контроль
3) стандартиз-я робочих процесів
4) стандартиз-я випуску
5) стандартиз-я навичок і знань. За умови взаємного узгодження контроль над процесом праці здійснюється самими працівниками. За наявності прямого контролю відповідальність за роботу інших людей, визначення завдань для них і спостереження за їх діями покладається на одну людину. Стандартизація робочих процесів передбачає точне визначення змісту праці. Коли специфікуються результати праці, то говорять про стандартизацію випуску. І нарешті, стандартизація навичок і знань означає точне визначення необхідного рівня підготовки працівників.
41) Об’єкти організаційних перетворень. Організаційні зміни є одним із найважливіших об’єктів управління.
Організаційні перетворення ( зміни) – сукупність змін в організації, що зумовлюють здійснення нововведень та можуть відбуватися у таких напрямках: зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів, управління виробничо-господарською діяльністю. Власне, управління організаційними змінами є конкретною функцією менеджменту. Тому технологія управління ними реалізується через загальні функції менеджменту, охоплюючи такі етапи:
1. Планування організаційних змін. 2. Організування колективів працівників та окремих виконавців – учасників організаційних змін. 3. Мотивування працівників - учасників організаційних змін. 4. Контролювання результатів організаційних змін. 5. Регулювання відхилень, збоїв тощо, виявлених у процесі організаційних змін. Більшість провідних фірм світу для забезпечення ефективного управління організаційними змінами активно використовують науково обґрунтовані рекомендації, стандарти, механізми.
42) Рівні організаційних змін зазвичай організаційні зміни проводятьс я на трьох основних рівнях: корпоративні (на рівні всієї корпорації: охорона здоров’я, стратегії зростання і стратегії скорочення), на рівні окремих підрозділів (коли виникає необхідність надання чітко обумовленого суспільними потребами окремого виду послуг, призначених для конкретного ринку або цільової групи – збільшення частки ринку, стратегія переорієнтації) та функціональні (на рівні окремих підрозділів).
43) Рівні досконалості організації. Досягнення синергізму в менеджменті організації
Комплексна система оцінювання та визнання рівнів досконалості підприємств і організацій України (далі - Система) якість” (понад 400 балів) - присуджується за підсумками Українського національного конкурсу якості; • розроблена Українською асоціацією якості (УАЯ) за підтримки Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ). Система представлена у вигляді Піраміди організаційної досконалості, яка сприяє кращому усвідомленню шляхів, що ведуть до вершин досконалості і послідовному наближенню до них. Основою для оцінки підприємства в Системі є Модель досконалості ЄФУЯ та філософія TQM. Системою передбачено визнання досконалості в масштабах України і Європи. В Європи існують наступні рівні визнання досконалості: • Європейська нагорода з якості (понад 550 балів); • Визнання досконалості в Європі (від 400 до 550 балів); • Прагнення до досконалості в Європі. В Україні встановлені такі рівні визнання досконалості: • Українська національна нагорода “За найвищу Визнання досконалості в Україні (від 300 до 400 балів); • На шляху до досконалості в Україні (від 200 до 300 балів).
Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реорганізацію,спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість підприємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників: а) економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масштабів виробництва; б) економія фінансових ресурсів; в) збільшення влади на ринку. Синергізм забезпечує стратегічним бізнес-одиницям, які взаємодіють, такі переваги: — підвищення цінності для споживачів товарів і послуг, а отже, збільшення обсягу продажу; — зниження операційних витрат; — зменшення потреби в інвестиціях. Як правило, виникнення синергізму пов'язане з використанням спільних ознак бізнес-одиниць, якими можуть бути: покупці; функціональне призначення товару; торговий персонал, канал розповсюдження; торговельна марка та її імідж; виробничі, офісні, складські приміщення; персонал та інформаційні системи; маркетинг та маркетингові дослідження. Види синергізму: синергізм орг-ції вир-ва (оперативний синергізм), сиенргізм продажу, інвсетиц.синергізм, синергізм мен-ту та ін.