Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Reg_onalna_ekonom_ka_ekzamen.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
524.29 Кб
Скачать

10.Територіальний поділ праці, його суть та зв'язок з формуванням економічних районів.

Територіальний поділ праці є результатом просторового прояву загального економічного закону — суспільного поділу праці і є визначальним у просторовій організації господарства. Він про­являється у господарській спеціалізації окремих частин території країни, територіальній локалізації певних видів виробничої діяльності та виробництва продукції і послуг згідно з їх конку­рентними перевагами. Спеціалізація території на виробництві певних видів продукції та послуг (у конкретних галузях і вироб­ництвах) спричиняє формування спеціалізованих економічних районів.

Таким чином, територіальний поділ праці зумовлює спеціалі­зацію території на виробництві певних видів продукції та послуг. Він становить основу формування економічних районів і є найбільш інтегральним чинником їх утворення. Територіальний по­діл праці — це об'єктивний процес виробничої спеціалізації еко­номічних районів і обміну продукцією та послугами з іншими районами й країнами.

11.Економічний район та економічне районування, їхня суть та основні показники.

Економічні райони - це складні, цілісні за системою внутрішніх зв'язків, суспільно-територіальні комплекси, які виконують суттєві господарсько-демо-відтворювальні функції в національній економіці країни та беруть активну участь у міжнародному поділі праці.Перехід України до висхідного суспільного розвитку на засадах постіндустріалізму в умовах глобалізаційних процесів вимагає значного розширення змістовних меж дослідження сутності економічних районів у всій складності сучасних суспільно-виробничих зв'язків. В західній літературі «економічний район» розглядається як система ринків, що функціонує на основі територіального поділу праці під визначальною дією заковну вартості. Районування - це не тільки засіб обробки та узагальнення "точкової"" інформації про всі сторони життєдіяльності суспільства, але й результат такої систематизації, що виражається у системі виділених на основі членування країни за тими чи іншими ознаками, районів.Існують численні види районування: кліматичне, історичне, ботанічне, демографічне тощо. Основними принципами екон районування є:1)Адміністративний - принцип узгодження межі екон районів узгоджуються з національними та адміністративними. Визначає єдність екон районування та територіального політико-адмін устрою.2)Економічний - принцип цілісності. Кожний екон район розглядається як цілісна спеціалізована територіальна частина народногосподарського комплексу країни з певним комплексом допоміжних та обслуговуючих галузей.3)Природний - принцип врахування особливостей прир середовища.

12.Критерії, принципи та чинники економічного районування та районоформування.

Принципи районування — вихідні положення, правила, якими користуються вчені у процесі обґрунтування мережі районів певної країни.Найважливішим і найістотнішим є принцип об'єктивної територіальної цілісності. Важливі принципи районування, такі як еко­номічний, єдності спеціалізації і комплексності, можна розгля­дати як часткові щодо принципу територіальної цілісності.Важливим принципом інтегрального районування є принцип тяжіння, сутність якого полягає у необхідності включення в межі району як ядра, так і навколишньої території, яка знахо­диться під його районоформуючим впливом. Принцип перспективності, або конструктивності, визначає ча­сову властивість мереж районування. Критерії економічного районування. визначаються, виходячи з принципів, що є необхідними для вибору варіантів районування. К.Мезенцев виділяє найголовніші критерії: -підвищення рівня сформованості території через розв'язан­ня вузлових проблем району; -збільшення раціональності використання ресурсного потен­ціалу; -зростання ефективності економічного розвитку; -підвищення ефективності соціального розвитку; -поліпшення екологічної ситуації.Чинники економічного районування До основних чинників необхідно віднести:- характер виробничих відносин, способів виробництва; -геополітичне положення; -територіальний поділ праці, зокрема спеціалізація госпо­дарської діяльності; -природні умови і ресурси; -населення з його трудовими навичками, комунікаційними, етнічними, національними особливостями, відмінностями у спо­собі життя; -характер виробничо-технологічної взаємопов'язаності, ін­тегрованості виробництва; -систему розселення населення територіальної організації виробничої та соціальної інфраструктури та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]