14. Охарактеризуйте засоби реалізації стратегічних планів підприємства

Стратегічне планування – процес формування місії і цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення і одержання ресурсів і їхнього розподілу з метою забезпечення ефективної роботи організації в майбутньому. Його основна задача полягає в забезпеченні нововведень і змін в обсязі, достатньому для адекватної реакції на зміни в зовнішньому середовищі. У результаті встановлюються загальні напрямки, що забезпечать зростання і закріплення позицій організації.

Процес стратегічного планування вимагає наявності формальних і неформальних процедур, що допоможуть залучити до стратегічного мислення широке коло керівників і фахівців середньої ланки.

Першою стадією є оцінка керівниками організації її поточного становища, аналіз її місії, цілей і стратегій. Для того, щоб ідентифікувати фактори, що випливають на становище організації проводиться аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, у результаті якого може виникнути необхідність коректування місії, цілей, стратегії на різних орг. рівнях. Так, стратегія корпоративного рівня визначає організацію в цілому, фокусується на питаннях взаємодії із зовнішнім середовищем і відповідає на запитання: яким бізнесом варто займатися? Стратегія на рівні підрозділів визначає прийоми і методи поліпшення конкретних позицій підрозділів на своїх ринках. Стратегія функціонального рівня включає прийняття рішень в галузі фінансів, маркетингу, виробництва, інновацій. Три рівні стратегічного управління взаємозалежні. Ефективність їхньої інтеграції багато в чому визначає успіх організації в цілому. Завершальною стадією стратегічного планування є впровадження нової стратегії.

15. Покажіть напрямки вдосконалення організаційних структур управління діяльністю вітчизняних підприємств

Термін «організаційна культура» - 1. система корпоративних правил, продекларованих цінностей, норм

2. традиційна культура народів, націй, країн

Основні характеристики корпоративної культури:

• особиста ініціатива та рівень толерантності персоналу

• готовність до ризику

• цілеспрямованість, узгодженість і управлінська підтримка спільних дій

• правила контролю, координації та взаємодії

• ідентичність організації та її персоналу

• система мотивації

Організаційна культура – важливий фактор ефективної діяльності організації; складна композиція важливих принципів, з якими згодна більшість членів групи – філософія організації, ідеологія управління, ціннісні орієнтири, очікування, норми, переконання, артефакти та норми поведінки.

Культура впливає на дії людей в організації: результати, відношення до справи та між колегами визначаються культурними цінностями і переконаннями.

Організаційна культура будь-якої організації відображає минулу і сучасну діяльність з планування, організації, контролю, керівництва. Якщо для культури підприємства характерно цінувати якість продукції, задоволення вимог клієнтів, ефективне використання ресурсів, то це означає, що менеджери саме в таких термінах сформулювали місію організації, цілі і завдання. І роботу вони оцінюють, виходячи з точності її виконання. Керівництво організації своїми діями формує культуру організації, а діяльність співробітників організують таким чином, щоб вони сприймали важливі цінності й аспекти цієї культури. Тих робітників, які не «вписуються» в орг. культуру підприємства, ігнорують і навіть звільняють з організації.

Організаційна культура виражається в різних образах: символах, міфах, лідерах, церемоніях. З їх допомогою можна інтерпретувати культуру будь-якої форми.