
- •Охарактеризуйте господарську організацію як складну відкриту соціально-технічну систему.
- •Обґрунтуйте доцільність врахування досягнень різних наукових шкіл управління в процесі вдосконалення систем менеджменту.
- •Визначте напрямки підвищення ефективності системи Менеджменту вітчизняних підприємств
- •Наведіть структуру загальної системи менеджменту
- •Коротко опишіть структуру інтегральної системи менеджменту
- •1. Підсистема топ-менеджменту (загальне управління):
- •2. Підсистема мідл-менеджменту (функціональні види менеджменту):
- •3. Підсистема лоуе-менеджменту (операційного менеджменту):
- •4. Підсистеми стратегічного та оперативного менеджменту:
- •5. Підсистема ситуаційного управління (ситуаційного менеджменту).
- •Наведіть фактори внутрішнього та зовнішнього середовища організації
- •Запропонуйте заходи щодо підвищення ефективності комунікаційно-інформаційних процесів у сфері діяльності підприємства
- •Покажіть підходи до прийняття обґрунтованих управлінських рішень :
- •10. Охарактеризуйте процес моделювання в системі менеджменту
- •11 Дайте коротку характеристику основних функцій менеджменту
- •13. Наведіть основні положення стратегічного планування діяльності підприємства
- •14. Охарактеризуйте засоби реалізації стратегічних планів підприємства
- •15. Покажіть напрямки вдосконалення організаційних структур управління діяльністю вітчизняних підприємств
- •16. Поясніть практичне значення мотиваційних теорій в системі менеджменту
- •17. Поясніть особливості мотивації працівників великої компанії
- •18. Розкрийте сутність та зміст функції контролю діяльності компанії
- •19. Доведіть необхідність контролю діяльності господарської організації з використанням методів аудиту маркетингу .
- •20. Поясніть необхідність підвищення організаційної культури та здійснення політики корпоративної соц. Відповідальності підприємства,
- •22. Обґрунтуйте доцільність врахування соц.-псих. Аспектів менеджменту в процесі управління процесами виробництва та збуту продукції
Визначте напрямки підвищення ефективності системи Менеджменту вітчизняних підприємств
Сфера економічної діяльності має два основних сегменти: 1) економічна діяльність держави; 2) економічна діяльність підприємств (господарських організацій).
Процеси управління економічною діяльністю держави та кожного підприємства функціонують як відносно самостійні і в той же час органічно взаємопов'язані системи. В умовах ринкових відносин економічні функції держави реалізуються через механізми держ. регулювання, за допомогою яких здійснюється на правовій основі вплив держ. адміністративних органів на підприємницьку діяльність за допомогою засобів переважно екон. характеру. Державне регулювання посідає "верхній ярус" у моделі сучасного механізму ринку. На нижньому (базовому) ярусі в цій моделі знаходяться системи управління діяльністю підприємств та організацій ринкової інфраструктури.
Система управління діяльністю підприємства мас три рівні: топ-менеджмент, мідл-менеджмент, лоуе -менеджмент. На кожному з рівнів організаційної ієрархії функціонують певні підсистеми системи менеджменту.
В кожній з цих підсистем виконуються завдання та здійснюються функції загального менеджменту, вирішуються питання стратегічного та оперативного управління згідно з певними повноваженнями керівників підприємства та його підрозділів. Стратегічне управління здійснюється в основному топ-менеджментом, продуктом якого є економічний, науково-технічний, соціально-психологічний та організаційно-культурний потенціал підприємства, а також його безпека. Завдання оперативного управління вирішуються в основному низовим менеджментом. Ці завдання спрямовані на ефективне використання потенціалу підприємства. Основним продуктом низового менеджменту є прибуток стратегічної господарської одиниці в кожному планово-звітному періоді (місяць, квартал, рік). Сполучною ланкою між стратегічним та оперативним управлінням є тактика управління. Роль такої ланки виконує мідл-менеджмент та фахівці функціональних підрозділів. Основним продуктом менеджерів на середньому рівні управління є науково-методичний та інформаційний ресурс, необхідний для ефективної та результативної діяльності кожного підрозділу, усіх стратегічних господарських одиниць та підприємства в цілому для досягнення ними конкурентних переваг на внутрішніх та зовнішніх ринках.
Система менеджменту вибирає або функціональний, або ситуаційний режим управління залежно від рівня стабільності (рівня невизначеності) умов у внутрішньому та зовнішньому середовищі організації.
Наведіть структуру загальної системи менеджменту
Сфера економічної діяльності має два основних сегменти: 1) економічна діяльність держави; 2) економічна діяльність підприємств (господарських організацій).
Процеси управління економічною діяльністю держави та кожного підприємства функціонують як відносно самостійні і в той же час органічно взаємопов'язані системи. В умовах ринкових відносин економічні функції держави реалізуються через механізми держ. регулювання, за допомогою яких здійснюється на правовій основі вплив держ. адміністративних органів на підприємницьку діяльність за допомогою засобів переважно екон. характеру. Державне регулювання посідає "верхній ярус" у моделі сучасного механізму ринку. На нижньому (базовому) ярусі в цій моделі знаходяться системи управління діяльністю підприємств та організацій ринкової інфраструктури.
Система управління діяльністю підприємства мас три рівні: топ-менеджмент, мідл-менеджмент, лоуе -менеджмент. На кожному з рівнів організаційної ієрархії функціонують певні підсистеми системи менеджменту.
В кожній з цих підсистем виконуються завдання та здійснюються функції загального менеджменту, вирішуються питання стратегічного та оперативного управління згідно з певними повноваженнями керівників підприємства та його підрозділів. Стратегічне управління здійснюється в основному топ-менеджментом, продуктом якого є економічний, науково-технічний, соціально-психологічний та організаційно-культурний потенціал підприємства, а також його безпека. Завдання оперативного управління вирішуються в основному низовим менеджментом. Ці завдання спрямовані на ефективне використання потенціалу підприємства. Основним продуктом низового менеджменту є прибуток стратегічної господарської одиниці в кожному планово-звітному періоді (місяць, квартал, рік). Сполучною ланкою між стратегічним та оперативним управлінням є тактика управління. Роль такої ланки виконує мідл-менеджмент та фахівці функціональних підрозділів. Основним продуктом менеджерів на середньому рівні управління є науково-методичний та інформаційний ресурс, необхідний для ефективної та результативної діяльності кожного підрозділу, усіх стратегічних господарських одиниць та підприємства в цілому для досягнення ними конкурентних переваг на внутрішніх та зовнішніх ринках.
Система менеджменту вибирає або функціональний, або ситуаційний режим управління залежно від рівня стабільності (рівня невизначеності) умов у внутрішньому та зовнішньому середовищі організації.