
- •3. Поняття сталого розвитку суспільства
- •4. Зміст та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •5. Поняття небезпеки небезпечних ситуацій
- •6.Номенклатура, ідентифікація, таксономія небезпек
- •7. Класифікація небезпек за джерелами їх походження
- •9. Джерела соціальних та політичних небезпек
- •10. Класифікація факторів небезпек за ступенем їх дії на людину
- •12. Шкода як наслідок дії небезпек. Квантифікація небезпек
- •13. Ризик як кількісна характеристика оцінки ступеня небезпек (шкоди)
- •14. Управління ризиком з метою підвищення рівня небезпек
- •15. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки
- •18. Потреби людини
- •19. Праця як цілеспрямована діяльність людини, позитивні та негативні наслідки
- •20.Загальні поняття середовища життєдіяльності людини і його класифікація.
- •24.Органи чуття як механізм прийняття інформації.
- •26.Гомеостаз і його значення для забезпечення безпеки життєдіяльності людини.
- •27.Психіка людини та її значення в безпеці життєдіяльності людтни.
- •28.Основні визначення здоровя.
- •31.Фактори що впливають на здоров*я людини
- •32.Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33. Дія шуму на орг. Людини
- •34. Вібрація та вплив її на організм
- •35. Іонізуюче випромінювання…
- •36. Джерела іонізуючого випромінювання
- •37 Біологічна дія іонізуючого.
- •38. Радіаційна безпека
- •39. Дія електричного струму на орг. Людини
- •41. Небезпечна дія ев на організм людини
- •43.Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •44. Отруйні рослини
- •45.Отруйні тварини їх дія на організм людини
- •46. Патогенні організми
- •48.Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби
- •49. Психофізіологічні фактори небезпек
- •50. Психофізіологічні небезпеки в дільності працівників правоохороної системи та податкової служби
- •60. Алкоголя і здоров*я
- •70) Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
9. Джерела соціальних та політичних небезпек
Джерелами небезпеки в соціальній сфері відносяться державно-правові, етносоціальні, інформаційні, психологічні.
Державно-правові чинники небезпеки обумовлені відсутністю або ж недостатньою проробкою законодавчо-правової бази, загальнообов’язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією охорони правопорядку. Це призводить до зростання протиправних дій, тероризму, злочинності та криміналізації суспільства, виступів окремих верств суспільства на захист своїх прав.
Етносоціальні чинники небезпеки залежать від особливостей побуту, звичаїв, культури, релігії етнічної спільності людей, що історично склалася. Недостатня увага, утиски, обмеження в проживанні та діяльності окремих народностей, націй можуть сприяти виникненню міжнаціональних конфліктів, що становлять небезпеку не лише для життя окремих людей, але й цілісності держави.
Інформаційні чинники небезпеки визначаються надмірним інформаційним тиском на суспільство, психологічними закономірностями створення, передачі та сприйняття інформації, а також ефектами, що виникають у суспільстві в результаті її розповсюдження. Цей чинник небезпеки почав проявлятись особливо сильно останнім часом, коли засоби масової інформації досягли високого рівня розвитку.
Психологічні чинники небезпеки проявляються в порушеннях правил поведінки і діяльності людей, а також їх психологічних характеристик. Поява психічно неврівноважених людей, маніяків, терористів, сект, антисоціальних угруповань створює небезпеку для нормальної життєдіяльності суспільства.
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.
10. Класифікація факторів небезпек за ступенем їх дії на людину
Фактор– причина, рушійна сила будь-якого процесу, яка визначає його характер або окремі риси.
За характером та природою дії всі небезпечні та шкідливі фактори згідно ГОСТ 12.0.002-80 поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних факторів належать: підвищені або понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху повітря; недостатня освітленість; машини, механізми або їх елементи, що рухаються або обертаються; конструкції, що руйнуються; елементи середовища, нагріті до високих температур; устаткування, що має підвищений тиск або розрідження; підвищені рівні електромагнітного, іонізуючого та акустичного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті; невагомість і ряд інших.
Хімічні фактори – це хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру дії на організм людини. Існують три шляхи проникнення хімічних речовин в людський організм через: 1) органи дихання, 2) шлунково-кишковий тракт, 3) шкіряні покриви та слизові оболонки. За характером дії виділяють токсичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини та такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Біологічні фактори поділяються на макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, простіші).
До психофізіологічних факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перенавантаження (емоційні, аналізаторів, монотонність праці).
11.Класифікація небезчних та шкідливих факторів за характером та природою дії . У виробничій сфері фактори поділяються на вражаючі, небезпечні та шкідливі.
Вражаючі фактори можуть призвести до загибелі людини.
Небезпечні фактори викликають в окремих випадках травми чи раптове погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного та фізичного стану).
Шкідливі фактори можуть спричиняти захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і прихованій формах. Розподіл факторів на вражаючі, небезпечні та шкідливі – досить умовний.
Один і той же фактор може спричинити загибель людини, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди завдяки її силі, здатності організму до протидії.