
- •3. Поняття сталого розвитку суспільства
- •4. Зміст та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •5. Поняття небезпеки небезпечних ситуацій
- •6.Номенклатура, ідентифікація, таксономія небезпек
- •7. Класифікація небезпек за джерелами їх походження
- •9. Джерела соціальних та політичних небезпек
- •10. Класифікація факторів небезпек за ступенем їх дії на людину
- •12. Шкода як наслідок дії небезпек. Квантифікація небезпек
- •13. Ризик як кількісна характеристика оцінки ступеня небезпек (шкоди)
- •14. Управління ризиком з метою підвищення рівня небезпек
- •15. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки
- •18. Потреби людини
- •19. Праця як цілеспрямована діяльність людини, позитивні та негативні наслідки
- •20.Загальні поняття середовища життєдіяльності людини і його класифікація.
- •24.Органи чуття як механізм прийняття інформації.
- •26.Гомеостаз і його значення для забезпечення безпеки життєдіяльності людини.
- •27.Психіка людини та її значення в безпеці життєдіяльності людтни.
- •28.Основні визначення здоровя.
- •31.Фактори що впливають на здоров*я людини
- •32.Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33. Дія шуму на орг. Людини
- •34. Вібрація та вплив її на організм
- •35. Іонізуюче випромінювання…
- •36. Джерела іонізуючого випромінювання
- •37 Біологічна дія іонізуючого.
- •38. Радіаційна безпека
- •39. Дія електричного струму на орг. Людини
- •41. Небезпечна дія ев на організм людини
- •43.Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •44. Отруйні рослини
- •45.Отруйні тварини їх дія на організм людини
- •46. Патогенні організми
- •48.Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби
- •49. Психофізіологічні фактори небезпек
- •50. Психофізіологічні небезпеки в дільності працівників правоохороної системи та податкової служби
- •60. Алкоголя і здоров*я
- •70) Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
43.Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
Зазначалося раніше, організм людини є єдиною складною системою взаємопов’язаних органів, зміна в яких впливає на організм у цілому. Інтенсивний обмін речовин всередині організму, а також постійний обмін його із зовнішнім середовищем – необхідна умова підтримання життя. В обміні речовин між навколишнім середовищем та організмом беруть участь органи дихання і травлення, черезякі в організм потрапляють кисень і поживні речовини, та органи виділення, що виводять із організму людини шлаки.
Потрапляючи в організм, шкідливі речовини переносяться кров’ю до всіх органів та тканин. Тому порушення процесів обміну в будь-якому органі призводить, як правило, до порушення ін-ших функцій організму..
Велика кількість захворювань, а також отруєнь виникає із про-никненням токсичних речовин в організм людини, головним чином, через органи дихання. Цей шлях дуже небезпечний, тому що шкідливі речовини безпосередньо потрапляють у кров і розносяться по всьому організму. Для досягнення максимального ефекту отруйні речовини використовуються у вигляді газів, парів, аерозолів. Аерозолі викликають загальнотоксичну дію у результаті проникнення пилових часточок (до 5 мкм) у глибокі дихальні шляхи, в альвеоли, частково або повністю розчиняються в лімфі і, надходячи у кров, викликають інтоксикацію. Дрібнодисперсні пилові часточки дуже важко уловлювати.
Отруйні речовини потрапляють у шлунково-кишковий тракт завдяки невиконанню правил особистої гігієни, наприклад, харчування або куріння на робочому місці без попереднього миття рук. Ці речовини відразу можуть потрапити у кров із ротової порожнини. До таких речовин, наприклад, відносяться жиророзчинні сполуки, феноли, ціаніди.
Кисле середовище шлунку і слаболужне середовище кишеч-ника можуть призводити до підсилення тотожності деяких сполук (н-8, PbSO4 переходить у більш розчинну сполуку PbCl4). Потрапляючи у шлунок, такі отруйні речовини як, наприклад, ртуть, мідь, церій, уран, можуть викликати подразнення його слизистої оболонки.
Шкідливі речовини можуть потрапляти в організм людини через шкіру як при дії рідини при контакті з руками, так і у випадках високих концентрацій токсичних парів і газів у повітрі на робочих місцях. Розчиняючись у шкіряному жирі та потових залозах, речовини можуть потрапляти у кров. До них належать легкорозчинні у воді і жирах вуглеводні, ароматичні аміни, бензол, анілін тощо. Ураження шкіри, безумовно, прискорює проникнення отруйних речовин в організм.
Характеристика отруйних речовин
44. Отруйні рослини
Отруйні рослини — рослини, в яких містяться токсини та/або хімічні речовини, які являють собою серйозний ризик виникнення хвороби, травми або смерті у людей чи тварин. Отруйні речовини (рослинні токсини, отрути рослин) можуть міститися у всій рослині загалом, або в різних її частинах – у надземних: листках, квітках, плодах, насінинах, корі, та підземних: кореневищах, коріннях, цибулинах, бульбах. Більшість отруйних рослин росте в тропічних країнах. У світі відомо близько 10 тис. видів отруйних рослин, з яких в Україні росте до 250-300 видів.[1]
Отруйні рослини використовують у народній медицині та для виготовлення ліків у фармацевтичній промисловості.
Список отруйних рослин
Аконіт волотистий .Містить значну кількість алкалоїдів, найотруйнішим серед яких є аконітин. Отрута знаходиться, в основному, у корені та прикореневій частині рослини. Отруєння ними можливе при самолікуванні відварами та настоями рослин.Беладонна звичайна у значній кількості отруйні алкалоїди, зокрема, атропін. Отруйні речовини із соку плодів беладонни спричиняють важке отруєння при самолікуванні чи їх вживанні.Блекота чорна У коренях, які схожі на корені петрушки, знаходяться сильнодіючі алкалоїди, що спричинюють значні отруєння.Боліголов плямистий Отуйність рослини зумовлює алкалоїд коніїн, який міститься, в основному, у плодах до періоду достигання; в меншій мірі міститься в усіх інших частинах рослини.
Бузина трав'яниста Глюкозиди амігдалин (при розщепленні якого утворюється синильна кислота), самбуцинігрини, валеріанова і оцтова кислоти зумовлюють специфічний запах ягід, кори і листків рослини.
Дурман звичайнийПагони, листки, плоди і насіння дуже отруйні через наявність в них алкалоїдів – атропіну та ін., хоча їх використовують для виготовлення лікарських препаратів. При самолікуванні чи випадковому вживанні можливе важке отруєння.
Пізньоцвіт осінній Містить алкалоїд колхіцин, що є дуже сильною отрутою. Вживання насінин чи самолікування ними призводить до отруєння.
Цикута отруйна Сильнотруйною речовиною є цикутотоксин, який знаходиться, в основному, у кореневищі. Вживання його в їжу чи для самолікування може спричинити смерть.
Чемериця Лобелієва Всі частини рослини містять велику кількість алкалоїдів, тому отруйні, хоча з них у народній медицині виготовляють мазі і настоянки.