
- •3. Поняття сталого розвитку суспільства
- •4. Зміст та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •5. Поняття небезпеки небезпечних ситуацій
- •6.Номенклатура, ідентифікація, таксономія небезпек
- •7. Класифікація небезпек за джерелами їх походження
- •9. Джерела соціальних та політичних небезпек
- •10. Класифікація факторів небезпек за ступенем їх дії на людину
- •12. Шкода як наслідок дії небезпек. Квантифікація небезпек
- •13. Ризик як кількісна характеристика оцінки ступеня небезпек (шкоди)
- •14. Управління ризиком з метою підвищення рівня небезпек
- •15. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки
- •18. Потреби людини
- •19. Праця як цілеспрямована діяльність людини, позитивні та негативні наслідки
- •20.Загальні поняття середовища життєдіяльності людини і його класифікація.
- •24.Органи чуття як механізм прийняття інформації.
- •26.Гомеостаз і його значення для забезпечення безпеки життєдіяльності людини.
- •27.Психіка людини та її значення в безпеці життєдіяльності людтни.
- •28.Основні визначення здоровя.
- •31.Фактори що впливають на здоров*я людини
- •32.Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33. Дія шуму на орг. Людини
- •34. Вібрація та вплив її на організм
- •35. Іонізуюче випромінювання…
- •36. Джерела іонізуючого випромінювання
- •37 Біологічна дія іонізуючого.
- •38. Радіаційна безпека
- •39. Дія електричного струму на орг. Людини
- •41. Небезпечна дія ев на організм людини
- •43.Токсична дія шкідливих речовин на організм людини
- •44. Отруйні рослини
- •45.Отруйні тварини їх дія на організм людини
- •46. Патогенні організми
- •48.Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби
- •49. Психофізіологічні фактори небезпек
- •50. Психофізіологічні небезпеки в дільності працівників правоохороної системи та податкової служби
- •60. Алкоголя і здоров*я
- •70) Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
35. Іонізуюче випромінювання…
До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання(рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.//Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.//Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок.//Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.//Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малоюіонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ.//Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичноговипромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонневипромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.//Гальмівне випромінювання — це фотонне випромінювання з неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії заряджених частинок/
36. Джерела іонізуючого випромінювання
Усі джерела іонізуючого випромінювання поділяються на природні та штучні (антропогенні). Природними джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені, а також радіоактивні речовини, які знаходяться в земній корі.//Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв'язку високої напруги тощо. Як природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними. Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів, і має довжину хвилі (1000 - 1)-10"12м. Це випромінювання є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювання, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ.
37 Біологічна дія іонізуючого.
При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання були виявлені такі особливості: - висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі; - присутність прихованого періоду негативних змін в організмі, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах; - малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися; - випромінювання може впливати не тільки на даний живий організм, а й на його нащадків (генетичний ефект); - різні органи живого організму мають певну чутливість до опромінення. Найбільш чутливими є: кришталик ока, червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні (особливо кровотворні) органи, молочні залози, статеві органи; - різні організми мають істотні відмінні особливості реакції на дози опромінення; - ефект опромінення залежить від частоти впливу іонізуючого випромінювання. Одноразове опромінення у великій дозі спричиняє більш важкі наслідки, ніж розподілене у часі. У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі.