6. Справи, що виникають із житлових відносинах, у правових позиціях суду касаційної інстанції та Верховного Суду України.

Затверджуючи мирову угоду про поділ жилою будинку, суд згідно зобов'язаний перевірити, чи не суперечить мирова угода закону і чи не порушує вона чиї-небудь права і охоронювані інтереси, а також чи є техніка можливість поділу будинку у відповідності з умовами мирової угоди та дозвіл на це виконкому місцевої Ради, якщо для поділу необхідне переобладнання і перепланування будинку. Одночасно з розв’язанням спору про власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.

Вимоги про зміну розміру часток у спільній частковій власності можуть бути пред'явлені як учасниками спільної власності, частка яких збільшилась, так і тими з них, частка яких зменшилась внаслідок проведеної іншими співвласниками прибудови, надбудови чи перебудови , а також у зв’язку зі зносом частини будинку, що входила до їх частки.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з’ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім’ї наймача, чи місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами його сім’ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1991р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Суд вправі провести поділ квартири між спадкоємцями померлого члена кооперативу, якщо є можливість надання їм ізольованих кімнат, за умови вступу їх в кооператив.

По справах про виселення осіб, виключених з кооперативу, слід мати на увазі:

а) відповідачеві по справі, виключеному з кооперативу, повинно бути роз'яснено суддею або судом його право пред’явити зустрічний позов про визнання виключення з ЖБК необгрунтованим;

б) позов про виселення може бути пред'явлений кооперативом або прокурором, можливість пред’явлення такого позову виконкомом місцевої Ради законодавством не передбачена;

в) у разі виключення особи з кооперативу за неможливістю сумісного проживання з таким позовом вправі звернутися також його дружина або інший член сім'ї, який прийнятий до кооперативу замість виключеного;

г) члена кооперативу не можна виселити з квартири, якщо його не виключено з кооперативу, крім випадків визнання судом недійсним ордера на право заселення даної квартири і виселення з наданням іншого жилого приміщення на час капітального ремонту будинку.

Якщо при розгляді справи будуть виявлені недоліки у діяльності ЖБК і житлових органів, порушення прав громадян і законних інтересів ЖБК, суд повинен реагувати на них окремими ухвалами.