Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція - Угриновська.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
592.38 Кб
Скачать

2. Правовий статус сторін

У межах даної теми ми зосередимо свою увагу на кількох категоріях справ, що виникають із житлових відносин, а саме:

2.1. справи про визнання права користування житловим приміщенням:

Позивачем у даній категорії справ виступатимуть: 1) наймач; 2) особа, яка вважає, що набула право користування житловим приміщенням.

Відповідачами у даній категорії справ можуть виступатиме наймодавець житла.

2.2. справи про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням:

Позивачами у даній категорії справ виступають: 1) наймодавець житла; 2) один із наймачів житла.

Відповідачем у даній категорії справ виступатиме особа, яка втратила право користування житловим приміщенням.

2.3. справи про стягнення плати з наймачів:

Позивач - власник житла (наймодавець). Відповідач — наймач житла.

2.4. спори між членами ЖБК:

Сторонами у даній категорії справ виступатимуть сам ЖБК та його члени.

УВАГА!

1. Правонаступництво. Якщо квартира, пай за яку був повністю сплачений членом ЖБК, що помер до 1 липня 1990 р., не була заселена кооперативом, право на неї визнається за спадкоємцем, який не проживав із спадкодавцем.

2. В силу ст.61 ЖК житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення.

Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно зі ст. 18 ЖК (наприклад, про визнання ордера недійсним, надання, бронювання або обмін жилого приміщення, визнання права на жиле приміщення крім випадків, коли в ньому проживають інші члени сім? наймача), належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду

3. Треті особи та інші учасники провадження

У позовах про переведення прав та обов'язків покупця (у зв'язку з порушенням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності) третьою особою без самостійних вимог може виступати нотаріальна контора (нотаріус), яка посвідчила договір купівлі-продажу.

Треті особи з самостійними вимогами можуть вступити у справи про поділ жилого приміщення подружжя (зокрема, батьки одного з подружжя, які брали участь у його придбанні).

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. А відтак, ці органи обов'язково беруть участь у справах щодо управління батьками майном дитини (зокрема, житловим приміщенням), на підставі ст. 45, 46 ЦПК України як органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Для захисту житлових прав дитини з позовом до суду може звернутися прокурор. Підставою такого представництва у суді буде неспроможність дитини через фізичний стан та вік самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

При вирішенні спору про право власності на будинок обов'язок виплатити заборгованість по позичці за згодою позикодавця може бути покладено на інших співвласників – учасників будівництва. При відсутності такої згоди обов'язок виплати позички лежить на особі, яка її одержала. Ця обставина має прийматися судом до уваги при визначенні частки кожного учасника спільної власності і при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами. Банк, підприємство (організація), що надали позичку, повинні притягатись до участі у справі як третя особа яка не заявляє самостійних вимог.