4. Суб'єкти здійснення нотаріальної діяльності

Всі учасники нотаріального процесу є суб'єктами нотаріальних процесуальних правовідносин. За певними ознаками, характером заінтересованості, за своїм процесуальним станом, за роллю в процесі суб'єкти нотаріального процесу виконують різні функції, переслідують певну мету. Всі ці ознаки створюють передумови для їх класифікації, яка має велике наукове, практичне та правотворче значення.

Доцільною є така класифікація суб'єктів нотаріальних процесуальних правовідносин:

1) до першої групи відносяться особи, які вчиняють нотаріальні провадження:

- державні нотаріуси;

- приватні нотаріуси;

- уповноважені на вчинення нотаріальних проваджень посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищ них, міських рад;

- посадові особи, вказані у ст. 40 Закону України „Про нотаріат" (далі - Закон);

- посадові особи консульських установ та дипломатичних представництв України за кордоном;

2) до другої групи відносяться особи, які беруть участь у нотаріальному провадженні. У даній групі необхідно виділити дві підгрупи. До першої підгрупи слід віднести осіб, які звернулись за вчиненням нотаріального провадження з метою охорони своїх власних прав та інтересів або вступають у вже розпочате провадження, а саме заявники (фізичні та юридичні особи) та заінтересовані особи, які можуть вступити в нотаріальний процес за власною ініціативою. До другої підгрупи слід віднести осіб, які порушують або вступають у нотаріальне провадження з метою охорони прав та інтересів інших осіб: процесуальні представники фізичних та юридичних осіб;

3) до третьої групи слід віднести осіб, які сприяють здійсненню нотаріального процесу. перекладачі, експерти, свідки, поняті та інші.

Обов'язковим суб'єктом в цих відношеннях є особа, яка вчиняє нотаріальне провадження. Особи, які вчиняють нотаріальні дії, входять до структури нотаріальних органів, тому більш детально це питання буде розглянуто при викладенні структури нотаріальних органів.

До другої групи суб'єктів нотаріальних правовідносин входять особи, що беруть участь у нотаріальному провадженні. В законодавстві про нотаріат відсутні норми, які б спеціально це питання регулювали. Висновки про участь в нотаріальному провадженні осіб, що звернулись за вчиненням нотаріального провадження можна зробити, лише переглядаючи Закон та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція). Навіть питання про представництво інтересів заявників або юридичних осіб не знайшло свого відображення в Законі.

Отже, до цієї групи віднесено всіх осіб, що мають особистий інтерес до вчинення нотаріального провадження і безпосередньо беруть участь у його здійсненні. Це мають бути крім вище перерахованих треті особи угод або кредитори,спадкоємці за законом або за заповітом та інші особи, на права яких може вплинути нотаріальне провадження. Але ці особи обов'язково мають брати участь у нотаріальному провадженні особисто або через представника, оскільки в іншому разі вони не будуть вважатись учасниками нотаріального процесу, що в наступному позбавляє їх права на оскарження нотаріальних дій або навіть матеріального права яке визначає їх потенційну можливість стати суб'єктом нотаріальних процесуальних правовідносин. Так, спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть продовжити строк для прийняття спадщини на підставі рішення суду або за згодою всіх інших спадкоємців, в іншому разі вони втрачають право спадкоємства. На сьогоднішній день особи, які не брали участі в нотаріальному провадженні, практично не можуть вважатись учасниками нотаріального процесу та суб'єктами нотаріальних процесуальних правовідносин.

В нотаріальному процесуальному законодавстві не наведений перелік прав осіб, що звертаються за вчиненням нотаріального провадження або можуть вступити в нотаріальний процес за власною ініціативою, але слід визначити серед них такі:

- в будь-який момент нотаріального процесу до його закінчення особа може відмовитись від вчинення нотаріального провадження;

- на будь-якій стадії нотаріального процесу відкласти вчинення нотаріальних дій, якщо у особи виникли сумніви у доцільності цього нотаріального провадження;

- впливати на порядок посвідчення або засвідчення нотаріальних актів, якщо ці вимоги особи не порушують законодавче закріплених норм;

- вимагати від нотаріуса додаткових пояснень, якщо його роз'яснення (передбачені ст. 5 Закону) не були достатніми для особи;

- вимагати від нотаріуса чи іншої особи, що вчиняє нотаріальні дії. викласти причини відмови у вчиненні нотаріальної дії у письмовій формі (за аналогією із ст. 49 Закону ).

Свідки в нотаріальному процесі мають відігравати значну роль, оскільки практично при виникненні негативних наслідків у результаті вчинення нотаріального провадження довести положення, про виконання нотаріусом обов'язку щодо роз'яснення особі її прав та обов'язків, а також наслідків вчинюваних нотаріальних дій, неможливо. Цей аспект досить важливий, оскільки зміст таких роз'яснень до цього часу не визначений. За чинним законодавством не передбачається обмежень щодо участі в нотаріальному процесі свідків, а в деяких випадках прямо передбачається можливість їх участі — посвідчення шлюбного контракту. Отже, в процесі посвідчення угод за згодою обох сторін можуть брати участь і свідки.

Додаткової регламентації потребує й питання про участь в нотаріальному процесі понятих, які мають залучатися до провадження щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна

До ознак участі цих осіб в нотаріальному процесі має увійти незаінтересованість цих осіб у наслідках вчинюваного провадження, що зумовлюється створенням не обхідних умов для правильної і повної фіксації перебігу та результатів певних дій суб'єктів нотаріального провадження. Свідки та поняті в нотаріальному процесі повинні бути наділені комплексом процесуальних прав та обов'язків, які мають бути законодавче закріплені. Тому нотаріус при вчиненні нотаріальних проваджень буде зобов'язаний роз'яснювати їх процесуальні права та обов'язки в процесі та можливу відповідальність. Одним із наслідків участі цих осіб в нотаріальному процесі буде можливість суду залучити їх до розгляду справи в суді, де вони будуть допитані в якості свідків про відомі їм обставини вчиненого нотаріального провадження.

Остання група осіб, які сприяють вчиненню нотаріального процесу, — перекладачі, експерти, органи опіки та піклування беруть участь в нотаріальному процесі на підставі не нотаріальних процесуальних правовідносин а в силу договірних або адміністративних повноважень тому однозначно говорити про їх участь у вчиненні нотаріальних проваджень важко. Так, органи опіки та піклування в силу їх повноважень надають дозвіл на вчинення тих чи інших нотаріальних проваджень, в яких беруть неповнолітні або недієздатні особи, але вони не замінюють цих осіб, не можуть діяти їм на шкоду, діяти у власних інтересах або інтересах їх близьких родичів тощо. їх повноваження визначаються законодавством про ці органи. Перекладачі здійснюють участь в нотаріальному процесі з одного боку відповідно до вимог ст. 15 Закону, а з іншого — на підставі цивільної угоди про надання послуг.

Правовідносини нотаріусів з органами, що здійснюють експертизу документів також потребують регламентації.

Органи БТІ, РАГСу, банки та інші органи, які утримують письмові та речові докази — відомості, документи, речі, що передавались на зберігання, на вимогу нотаріуса на підставі норм нотаріального законодавства (п. 1 ст. 4, ст. 46 Закону) повинні надавати наявні в них відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріального провадження, але законом про нотаріат не передбачається відповідальність цих осіб за несвоєчасне виконання вимог нотаріуса або невиконання взагалі. Отже зміст цих правовідносин також виходить за межі нотаріально-процесуальних.