Тема 8. Процесуальні особливості розгляду справ, що виникають із житлових відносин

1. Передумови відкриття провадження у справі

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ:

1. Цивільний кодекс України (ст. 379 -385,8,1 0 - 826)

2. Житловий кодекс Української PCP (ст. 9,61 - 117, 150 - 174)

При розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства. Наприклад, правила Цивільного кодексу про строки давності застосовуються в позовах про визнання недійсним договору найму жилового приміщення і виселення в зв'язку з цим.

На підставі норм, що регулюють договір майнового найму, а не житлового законодавства, вирішуються вимоги про виселення з приміщень, що не входять до складу житлового фонду (виробничих і інших нежилих приміщень, вагончиків, збірно-розбірних, пересувних, контейнерних та інших підсобних споруд).

Судова практика:

1. Про судову практику в справах про виключення майна з опису: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 27.08.1976 р. №6 [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

2. Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 18.09.1987 р. № 9 [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

3. Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 12.04.1985 р. № 2 [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

4. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 04.10.1991 р. № 7 [електронний ресурс] // www.zakon.rada.gov.ua

Підвідомчість:

Судам підвідомчі спори, пов'язані з правом приватної власності на жилий будинок, зокрема:

а) про визнання права власності на будинок або його частину (частку), витребування цього майна з чужого незаконного володіння, усунення будь-яких порушень зазначеного права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування заподіяних цим збитків;

б) про виділ частки з будинку (поділ будинку), що є спільною власністю (частковою чи сумісною);

в) про надбудову, прибудову або перебудову будинку і підсобних будівель, якщо є дозвіл виконкому місцевої Ради, але проти цього заперечують інші учасники спільної часткової власності;

г) про визначення порядку користування жилим будинком;

д) про зміну розміру часток будинку, що знаходиться в спільній частковій власності;

є) про право привілеєвої купівлі частки в спільній частковій власності на будинок;

ж) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, міни, дарування будинку;

з) про компенсацію, пов'язану із зниженням цінності будинку, викликану діяльністю підприємств, організацій.

и) за позовами кооперативів:

- про стягнення з членів ЖБК заборгованості по платежах у погашення банківського кредиту, платежах у рахунок покриття витрат на експлуатацію та капітальний ремонт жилого будинку і утримання прибудинкової території, по сплаті комунальних послуг, коли втрачено можливість стягнення її за виконавчим написом, а також по внесках у спеціальні фонди;

- про стягнення з членів кооперативу додаткових сум пайових внесків у зв'язку зі збільшенням загальними зборами членів ЖБК їх розміру при збільшенні будівельної вартості квартири;

- про переселення членів кооперативу та членів його сім'ї в інше жиле приміщення на час капітального ремонту жилого будинку;

про виселення членів кооперативу, членів їх сім'ї з жилих приміщень у будинку ЖБК;

- про стягнення з члена ЖБК, який вибув до повної сплати пайового внеску, сум на проведення поточного ремонту для приведення квартири у належний стан;

і) за позовами членів ЖБК:

- про надання в користування визначеної відповідно до п.4 Примірного статуту ЖБК квартири;

- про відмову у наданні звільненої у будинку ЖБК квартири членові цього кооперативу, який потребує поліпшення житлових умов і користується переважним правом на її одержання відповідно до ст. 142 ЖК України;

- про відмову у переважному праві на надання членові кооперативу кімнати, що звільнилася у квартирі, в якій він;

- про виключення з ЖБК;

- про відмову (при неповній сплаті пайового внеску) правління ЖБК у згоді на здачу жилого приміщення в найом, загальних зборів членів ЖБК - у передачі паю членові сім'ї, в обміні жилими приміщеннями між членами того самого ЖБК, виконкому місцевої Ради - у видачі ордерів на обмін жилих приміщень, а також про примусовий обмін жилого приміщення, якщо між членом кооперативу, який не повністю сплатив пайовий внесок, і членами його сім'ї не досягнуто згоди про обмін;

- про стягнення з кооперативу вартості проведеного ремонту у випадках, передбачених підпунктом 4 п. ЗО Примірного статуту ЖБК, стягнення сум, що виплачені зайво у рахунок паєнагромадження, оспорювання виконавчого напису нотаріального органу за простроченими платежами;

- про виділ члену кооперативу, який повністю сплатив пайовий внесок (члену його сімї, за яким визнано право на частину паєнагромадження) частки із спільної власності у вигляді ізольованих приміщень.

ї) за позовами до кооперативу про відмову в прийомі до ЖБК особам, які користуються згідно з чинним законодавством переважним правом на вступ до кооперативу, а також особі, якій член кооперативу провів відчуження квартири в ЖБК;

й) спори між членами кооперативу і членами їх сімей (в тому числі колишніми членами сім'ї) про порядок користування жилими приміщеннями;

к) спори між кількома спадкоємцями, що проживають в одній квартирі, з питань про право на членство у кооперативі і право на жиле приміщення, яким користувався померлий;

л) спори, пов'язані з договором найму жилого приміщення. Не підвідомчий суду спір між членами кооперативу, які потребують поліпшення житлових умов, про те, хто з них має переважне право на одержання жилого приміщення, що звільнилось у будинку ЖБК, чи кому з членів кооперативу, що проживають у квартирі, має бути надана кімната (кімнати), що звільнилась в цій квартирі, якою особа, що вибула, не вправі була розпорядитись. Ці питання відповідно до п.32 Примірного статуту ЖБК вирішуються загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених).

Підсудність:

- позови до фізичної особи пред'являються в суд за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання чи зареєстрованим місцем перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються за їхнім місцезнаходженням (ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України);

- позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ст. 114 ЦПК України).

Судовий збір:

1. З 01.11.2011 р. набрав чинність Закон України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. згідно з нормами якого сплачуватиметься єдиний судовий збір (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи більше не сплачуються), у розмірі:

- з позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати;

- з позовної заяви немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

2. У позовах про поділ будинку в натурі судовий збір обчислюється в залежності від вартості відшукуваної частини будинку. У такому ж порядку обчислюється судовий збір і в тих випадках, коли ідеальні частки сторін в спільній власності були визначені раніше.

З. У позовах про зміну ідеальних часток в праві власності на будинок судовий збір обчислюється в залежності від вартості ідеальної частки, на яку позивач просить збільшити її розмір.

УВАГА!

Якщо вимоги про поділ квартири і паю заявлені одночасно з позовом про розірвання шлюбу, суд повинен мати на увазі, що оскільки їх вирішення зачіпає інтереси кооперативу, вони повинні бути розглянуті на загальних підставах з оплатою судового збору в залежності від ціни позову.

Позовна давність:

При вирішенні спорів про витребування жилого будинку з чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що трирічний строк позовної давності для таких вимог може бути поновлений судом, якщо його пропущено з поважних причин. Перебіг цього строку починається з дня, коли власник дізнався або повинен був дізнатись, що будинок вибув з його володіння.

На вимоги про визнання недійсним ордера на жиле приміщення за передбаченими ст.59 ЖК підставами поширюється трирічний строк позовної давності. Визнавши причини пропуску цього строку поважними, суд задовольняє обгрунтовані вимоги. З цих самих правил слід виходити при розгляді вимог про виселення осіб, договір найму жилого приміщення з якими укладений з порушенням встановленого порядку без видачі ордера.