- •Тема 1. Правова природа нотаріальної діяльності
- •1. Поняття та ознаки нотаріальної діяльності
- •2. Завдання та функції нотаріату в Україні
- •3. Принципи нотаріальної діяльності
- •4. Суб'єкти здійснення нотаріальної діяльності
- •5. Захист прав та інтересів суб'єктів нотаріальної діяльності: судова та позасудова форма захисту
- •Тема 2. Законодавчі та організаційно-правові умови здійснення нотаріальної діяльності
- •1. Джерела правового регулювання нотаріальної діяльності в Україні
- •2. Структура органів нотаріату в Україні
- •4. Порядок та умови здійснення нотаріальної діяльності
- •5. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: порядок видачі та анулювання
- •Тема 3. Процесуальні особливості розгляду окремих категорій справ в порядку позовного провадження. Справи про визнання правочинів недійсними
- •1. Передумови відкриття провадження у справі
- •2. Правочини, що підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Наслідки недодержання нотаріальної форми посвідчення договорів
- •3. Правовий статус сторін
- •4. Треті особи та інші учасники провадження
- •5. Предмет доказування і докази
- •6. Справи про визнання право чинів недійсними у правових позиціях Верховного Суду України
- •Тема 4. Процесуальні особливості розгляду справ, що пов'язані з правом власності
- •1. Передумови відкриття провадження V справі
- •2. Нотаріальна форма захисту права власності
- •3. Правовий статус сторін
- •4. Треті особи та інші учасники провадження.
- •5. Предмет доказування і докази.
- •6. Справи, що пов'язані з правом власності, у правових позиціях Верховного Суду України
- •Тема 5. Процесуальні особливості розгляду справ про спадкування
- •1. Передумови відкриття провадження у справі
- •2. Правовий статус сторін
- •3. Треті особи та інші учасники провадження
- •4. Предмет доказування.
- •5. Докази у справі. Заповіт як письмовий доказ у справі. Особливості проведення посмертної психіатричної експертизи.
- •6. Справи про спадкування у правових позиціях Верховного Суду України.
- •Тема 6. Процесуальні особливості розгляд прав, що виникають із шлюбно-сімейних відносин.
- •1. Передумови відкриття провадження у справі
- •2. Правовий статус сторін.
- •3. Треті особи та інші учасники провадження
- •4. Предмет доказування. Докази у справі
- •5, 6. Угода між подружжям (колишнім подружжям) про сплату аліментів.
- •7. Справи, що виникають із шлюбно-сімейннх відносин, у правових позиціях Верховного Суду України.
- •1. Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13.10.2010 р.
- •2. Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28.04.2010 р.
- •3. Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05.11.2008 р.
- •4. Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.11.2009 р.
- •5. Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17.02.2010 р.
- •Тема 7. Процесуальні особливості розгляду справ, що виникають із земельних відносин
- •1. Передумови відкриття провадження у справі
- •2. Правовий статус сторін.
- •3. Треті особи та інші учасники провадженні.
- •4. Предмет доказування
- •5. Докази у справі. Договір оренди земельної ділянки
- •6. Справи, що виникають іі земельних відносин, V правових позиціях Верховного Сулу України
- •Тема 8. Процесуальні особливості розгляду справ, що виникають із житлових відносин
- •1. Передумови відкриття провадження у справі
- •2. Правовий статус сторін
- •3. Треті особи та інші учасники провадження
- •4. Предмет доказування.
- •5. Докази у справі. Договір найму (оренди) житла.
- •6. Справи, що виникають із житлових відносинах, у правових позиціях суду касаційної інстанції та Верховного Суду України.
- •Тема 9. Процесуальні особливості розгляду справ про оскарження нотаріальних дій
- •1. Передумови відкриття провадження у справі
- •2. Правовий статус сторін
- •3. Предмет доказування та докази у справі
- •6. Справи, шо виникають із житлових відносин, у правових позиціях суду касаційної інстанції та Верховного Суду України.
- •Тема 10. Процесуальні особливості розгляду окремих категорій справ в порядку окремого провадження
- •1. Процесуальні особливості розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою. Вжиття заходів для охорони спадкового майна
- •2. Процесуальні особливості розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •3. Процесуальні особливості розгляду справ про визнання спадщини відумерлою
7. Справи, що виникають із шлюбно-сімейннх відносин, у правових позиціях Верховного Суду України.
1. Справи у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, за винятком тих, що виникають із шлюбних контрактів (договорів) не можуть бути передані сторонами на розгляд до третейського суду.
2. Суд не може затвердити мирову угоду у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
3. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
4. При вирішенні питання щодо можливості розгляду у процесі про розірвання шлюбу вимоги про поділ спільного майна подружжя судам слід мати на увазі, що у випадках, коли такий поділ зачіпає інтереси третіх осіб (наприклад, коли майно є власністю селянського (фермерського) господарства, іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, до складу співзасновників яких, крім подружжя та їхніх неповнолітніх дітей, входять і інші особи, або власністю житлово-будівельного чи іншого кооперативу, член якого ще не повністю вніс свій пайовий внесок, у зв'язку з чим не набув права власності на відповідне майно, виділене йому кооперативом у користування), суду належить обговорити питання про виділення цієї вимоги у самостійне провадження в порядку ст. 126 ЦПК.
Зазначений підхід не застосовується у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, оскільки при поділі таких коштів права зазначених установ не зачіпаються. Ці_вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
5. Стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини. Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв'язку з нововиявленими обставинами (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК).
6. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина: інші обставини, що мають істотне значення.
7. До передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
8. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина,_до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити і їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК). Згідно з ч. 2 ст. 205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружина, чоловіка та своїх батьків.
9. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
10. Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, уповноваженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування.