Тема 1. Сутність і функції грошей

Купівельна спроможність грошей – кількість товарів та послуг, які можна отримати на одну грошову одиницю. Вона обернено пропорційно залежить від рівня цін і визначається за формулою 1.1.

, (1.1)

де – вартість грошей;

– індекс середнього рівня цін за певний період.

Індекс Ласпейреса:

(1.2)

Індекс Пааше:

, (1.3)

де , – рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно;

, – кількість товарів у поточному і базовому періоді, що взяті в розрахунок.

Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса

Кількість грошей, необхідних для обігу товарів, прямо пропорційна сумі їх цін і обернено пропорційна швидкості обігу однойменної грошової одиниці.

, (2.1)

де: К_г – кількість грошей, необхідних для обігу товарів протягом певного часу;

Ц – сума цін на товари, що підлягають реалізації за певний відрізок часу;

К – сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких не наступив;

О – швидкість обігу грошової одиниці за рік;

П – сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких наступив;

ВП – платежі, що взаємопогашаються.

Показник фактичного рівня мультиплікатора розраховується за формулою 2.2.

(2.2)

де M₀ – маса готівки в обігу поза банками;

D – маса грошей у депозитах комерційних банків;

R – сума резервів комерційного банку.

Складові грошових агрегатів в Україні можна характеризувати таким чином:

М₀ – включає готівку в обігу (банкноти, казначейські квитки, монети). Готівка в касах банків сюди не входить.

М₁ – складається з агрегату М₀ і запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

М₂ – містить агрегат М₁, термінові й ощадні депозити в комер­ційних банках, а також короткострокові державні цінні папери.

М₃ – включає агрегат М₂ + довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати в спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку.

Між агрегатами повинна зберігатися рівновага, інакше відбувається порушення грошового обігу. Рівновага настає при М₂ > М₁.

Швидкість обігу грошей – частота, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів та послуг за певний період. Виражається виходячи з рівнянням І. Фішера:

, (2.3)

де: M – середня маса грошей, що перебуває в обігу за даний період;

P – середній рівень цін на товари та послуги;

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в данному періоді;

V – швидкість обігу грошей.

В банківській статистиці швидкість обігу грошей розраховується як співвідношення номінальної величини ВВП до агрегату М1 або М2.

Рівень монетизації ВВП (коефіцієнт Маршала) визначається за формулою 2.4.

, (2.4)

де: – рівень монетизації;

– маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М3;

– річний номінальний обсяг валового внутрішнього продукту.

Банківський мультиплікатор визначається за формулою:

, (2.5)

де: R – це норма обов’язкового резервування.