1.3. Особливості основної частини та висновків курсової роботи

Основна частина. Основна частина курсової роботи повинна розкривати її суть і зміст. Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Пункти і підпункти створюють за умов необхідності. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу обов'язково формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від друго­рядних подробиць.

Як правило, перший розділ містить визначення позиції автора щодо теорії та сучасного стану питання, що досліджується. Тут обов’язково має бути представлено аналіз публікацій, що містять результати аналізу проблеми, та визначено особливості предмета аналізу, що не знайшли достатнього висвітлення.

У першому розділі розкривається теоретична сутність об’єкту та предмету курсової роботи із наведенням чітких визначень згідно законодавства України, порівняльного критичного аналізу існуючих наукових підходів вітчизняних та іноземних авторів щодо класифікації, методів управління та шляхів вдосконалення предмету та загальної проблематики дослідження.

Так, наприклад, у підрозділі 1.1 першого розділу курсової роботи на тему “Вдосконалення системи управління оборотними активами підприємства” (додаток В) необхідно навести визначення оборотних активів та їх складових згідно ПСБО України “Баланс” (додаток Г). Разом з цим, необхідно навести загальну характеристику, розкрити сутність, існуючу класифікацію оборотного капіталу підприємства, орієнтуючись на різні наукові підходи вітчизняних та іноземних вчених.

Підрозділ 1.2 (додаток В) призначений для критичного аналізу виконавцем курсової роботи існуючої системи управління оборотним капіталом, наприклад. У зв’язку з цим, підрозділ 1.2 не повинен містити простої констатації теорії, а саме відношення дослідника до виявлених наукових підходів.

Разом із викладенням основних теоретичних та методологічних поло­жень теми у першому розділі, виконавцем курсової роботи визначаються існуючі проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти цієї теми, визна­чається власне ставлення до них як обґрунтування необхідності подальших наукових досліджень в цьому напрямку та логічного переходу до другого та третього розділу курсової роботи. Так наприклад, перший розділ може закінчуватися фразою: “Виявлена в першому розділі система управління оборотними активами надає необхідне теоретичне підґрунтя для аналізу ефективності її використання з урахуванням стану та структури оборотних активів вітчизняних підприємств у подальшому дослідженні курсової роботи”.

Другий розділ має розкривати методичний пошук автора, де він визначає чинники, що впливають на той чи інший стан предмету аналізу, обґрунтовує власну позицію щодо особливостей підприємств, що досліджуються.

Другий розділ курсової роботи присвячений аналізу стану досліджуваної проблеми, наприклад стану оборотних активів суб’єктів господарювання України. Згідно теми дослідження (додаток В) у другому розділі курсової роботи необхідно оцінити структуру та показники стану оборотних активів конкретного підприємства у порівнянні із рештою суб’єктів господарювання України в регіональному та галузевому аспектах в динаміці. Необхідною інформаційної базою для цього є звітність конкретного підприємства, а також різноманітні статистичні щорічники України, Миколаївської області тощо.

Проведене у другому розділі дослідження повинно бути представлено у вигляді відповідних графіків, діаграм, таблиць тощо. Окрім того, цей розділ повинен містити особисте розуміння, інтерпретацію отриманих виконавцем результатів, аналіз причин та факторів.

Розділ 2 таким чином повинен виявити основні проблеми стану оборотних активів підприємств України та окреслити основні напрямки вдосконалення системи управління ними, які в свою чергу будуть детально проаналізовані та розкриті у третьому розділі курсової роботи.

Так наприклад, другий розділ може закінчуватися фразою: “Виявлені в ході дослідження проблемні аспекти стану оборотного капіталу на підприємствах України свідчать про недосконалість існуючої системи управління поточними активами та обґрунтовують потребу її подальшого вивчення та покращення”.

У третьому розділі представляється розробка пропозицій щодо вирішення проблеми, які прямо випливають з результатів виконання попередніх етапів дослідження. Так наприклад, з огляду на тему курсової (додаток В) третій розділ присвячується вдосконаленню системи управління оборотними активами.

Якщо в підрозділі 3.1 зазначаються основні напрямки покращення стану оборотних активів підприємств України з огляду на виявлені у другому розділі проблеми, то у підрозділі 3.2 виконавець повинен запропонувати власні шляхи вдосконалення системи управління оборотними активами підприємства. Пропозиції мають носити конкретний зміст і охоплювати теоретичні аспекти (принципи, підходи, напрямки) та практичні рекомендації (інструменти, заходи, методи, процедури, алгоритми тощо).

Зазначені виконавцем пропозиції безумовно можуть базуватися на вже існуючих наукових підходах до вирішення досліджуваної проблеми, що були розкриті у підрозділі 1.2 курсової роботи, але обов’язково повинні містити елемент новизни та вдосконалення.

Умовою написання кожного з розділів курсової роботи є глибоке осмислення предмета дослідження, оволодіння матеріалом і методом його са­мостійного, логічно-послідовного викладу. Студенту належить продемонстру­вати володіння аналітичним мисленням, яке допомагає йому визначити причинно-наслідкові зв'язки процесів і тенденцій. Роботі мають бути притаманні логічність, доказовість, аргументованість, самостійний пошук істинної у різно­манітності версій, концепцій, поглядів, власні висновки, узагальнення і оцінки, які надають їй найбільшу переконливість, достовірність та практичне значення.

Кожен з розділів має бути відносно самостійним дослідженням одного із суттєвих питань, аспектів теми курсової роботи. Водночас викладення ма­теріалу кожного з наступних розділів має логічно продовжувати попередній, «працювати» на розкриття теми курсової роботи в цілому. Не слід у про­цесі написання роботи відхилятися від теми, втрачати логічну лінію, зосере­джуватися на вторинних питаннях, які не дають уявлення про суть проблеми, що розглядається.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки – це стислий зміст найважливіших результатів, отриманих автором у курсовій роботі.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У висновках та пропозиціях автор роботи у концентрованому вигляді підбиває теоретичні і практичні підсумки виконаної роботи, вказує на можливості прак­тичного застосування результатів дослідження і в разі потреби визначає перс­пективи подальшого дослідження проблеми.

Заключні висновки не повинні дублювати висновки окремих розділів, вони мають бути більш всеохоплюючими, цілісними, узагальнювати результати до­сліджуваної теми, відображати те нове, суттєве, що саме виноситься на обгово­рення і оцінку у процесі публічного захисту роботи.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти реко­мендації щодо їх використання.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаної літератури і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Прикладом оформлення може слугувати список використаних та рекомендованих для виконання курсової роботи джерел даних методичних рекомендацій.

Додатки. До них доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття проведеного дослідження:

• проміжні формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• ілюстрації допоміжного характеру тощо.