4.5 Класифікація систем

Масляна система є однією з найважливіших систем дизеля, що визначають його надійну і економічну роботу. Вона виконує функції зниження зносу і тертя деталей двигуна, ущільнення кільцевого зазору між поршневим кільцем і втулкою циліндра, охолодження пар тертя і поршнів, поранення з деталів двигуна не розчинних у маслі домішок, захисту деталей двигуна від корозії, забезпечення мінімальної витрати мастила.

Ці загальні вимоги до мастильних систем визначають приватні задачі як безпосередньо конструкції масляної системи, так і її робочого тіла - мастила та засобів її очищення. При цьому мастило слід розглядати в якості складової частини мастильної системи та всього дизеля. Взаємне узгодження конструкції дизеля з конструкцією мастильної системи і властивостями мастильного масла - необхідна умова досяжності високої зксплуатаційної надійності і економічності дизелів.

В існуючій практиці дизелебудування мастильні системи дизелів прийнято розділяти на дві взаємодіючі системи: зовнішню і внутрішню. До зовнішньої мастильної системі зазвичай відносять мастильну емність для розміщення основного запасу працюючого масла, змащувальні насоси, маслоохолоджувачі, очисники мастила, контрольно-вимірювальні прилади, апаратуру автоматичного контролю, а також арматуру і трубопроводи, розташовані поза дизеля.

Внутрішню мастильну систему складають маслопроводи, канали і пристрої підведення масла безпосередньо до пар треня і вузлів, охолоджуваним маслом. В залежності від розміщення працюючого масла циркуляційну систему підрозділяють на системи з мокрим картером (все масло зберігається в картері дизеля) і сухим картером (масло розміщується в окремій стічній циркуляційній цистерні).

Системи з сухим картером мають всі потужні суднові дизелі (Мало-і середньооборотні), використовувані на судах в якості головних. Якщо в мало-і середньооборотних дизелях, які мають сухий картер, мастильне маспо надходить в стічну систему самопливом, то в високооборотних дизелях з сухим картером масло з картера двигуна відкачується в циркуляційний бак спеціальними маслопідкачуючими насосами.Розглядаючи способи розміщення запасу мастила з позицій інтенсивного його старіння, слід зазначити, що по данному питанню немає єдиної думки.

Не заперечуючи певних відмінностей в умовах роботи масла в системах з мокрим і сухим картером, слід визнати, що спосіб розміщення запасу масла не є визначальним чинником швидкості його старіння, а також часу його беззмінної роботи. Останнє в більшій мірі залежить від обсягу масла в змащувальній системі. За кількістю мастила, що припадає на одиницю потужності дизеля, мастильні системи пропонується розділяти на системи малої та великої місткості. Незважаючи на те, що така градація умовна і не має чітких та постійних меж, вона може бути використана для порівняльної оцінки досконалості мастильної системи в цілому, включаючи і якість застосовуваних масел.

За способом створення тиску розрізняють наступні системи: напірну, в якій тиск масла (0,4 +1,0 МПа) передвузлами тертя створюється насосом; і гравітаційну, в якій тиск (0,05 +0,1 МПа) визначается висотою розташування напірної цистерни, з якоїмасло самопливом надходить до змащуваних вузлів. Класифікація мастильних систем суднових дизелів передбачає поділ їх за такими ознаками: кількістю контурів циркуляції масла; розміщенню запасу мастильного масла; питомої місткості системи; типом вентиляції картера; типом застосовуваних агрегатів очищення масла.

У відповідності з існуючим Регістром моторні масла в залежності від експлуатаційних властивостей розділені на шість груп: А, Б, В, Г, Д, Є. Причому в кожній групі можуть входити масла, що розрізняються по в'язкості від 6 до 23 (сСт) при 100вС. Для масел кожної групи характерні свої показники якості відповідно до ГОСТ.

Група А. Масла цієї групи призначені для немаркованих карбюраторних і дизельних двигунів. Як правило, в них міститься невелика кількість антиокисних а антикорозійних присадок. В даний час ці масла не мають широкого застосування.

Група Б. Масла цієї групи застосовують для малофорсованних двигунів. Вони містять відносно невелику кількість миючих, антиокислювальних і антикорозійних присадок.

Група В. Найбільш широко застосовувана група масел для середньофорсованих автомобільних, тракторних і інших двигунів. Масла містять 4 +7% композиції присадок, що укладають миючі, антиокислювальні, протизносні, антикорозійні і протипінні компоненти.

Група Г. Масла цієї також великої групи призначені для високофорсованих двигунів. Містять широкий асортимент при-садок з тими ж функціональними властивостями, що і група В, у великих концентраціях 7+12%.

Група Д. Масла для надважких умов роботи форсованих дизелів з високим ступенем наддуву; вміст присадок може бути доведено до 12+20%.

Група Є. Масла для змащування циліндра малооборотних суднових дизелів з наддувом, що працюють на важких сірчистих паливах. Зміст присадок досягає 25%.

Масла груп А-Д відносять до класу системних масел. Масла групи Д поєднують в собі функції як системного, так і мастильного масла. Масла групи Є призначені виключно для змазування циліндрів.