5. Вимоги законодавства України щодо системи насср.

Відповідно до Конституції України, людина, її життя і здоров'я, визнаються

найвищою соціальною цінністю ( Ст.3). Держава захищає права споживачів, здійснює

контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт (Ст. 42). Кожному громадянину України гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів (Ст. 50).

Згідно із законодавством України, харчові продукти повинні відповідати мінімальним

параметрам безпечності та специфікаціям якості, встановленим відповідними органами державного контролю. Одним з інструментів досягнення відповідності мінімальним параметрам безпечності є система НАССР. Загальна вимога обов’язкового запровадження системи НАССР виробниками харчових продуктів встановлена в Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів»; чинні закони України щодо окремих категорій харчових продуктів або містять аналогічну вимогу у повному обсязі, або частково, але в жодному випадку не суперечать Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Згідно із Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів», законодавство України про безпечність та якість харчових продуктів складається із

зазначеного Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього;

спеціальне законодавство України щодо окремих категорій харчових продуктів повинне відповідати положенням вищеназваного Закону (Ст.2). Закон «Про безпечність…» визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються. Дія цього Закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та спеціальні вимоги до харчових продуктів, пов'язані з наявністю у них генетично модифікованих організмів чи їх компонентів, що є предметом регулювання спеціального законодавства, а також на харчові продукти, вироблені для

особистого споживання.

Закон України «Про безпечність та якість…» містить загальну вимогу стосовно

безпечності продуктів, що виробляються вітчизняними виробниками. У Розділі III Закону, яким визначаються права та обов'язки виробників і продавців (постачальників) зазначено:

«Особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових

продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до

споживання або неправильно марковані харчові продукти. Введення в обіг об'єктів

санітарних заходів виробником та/або продавцем (постачальником) слід розуміти як

декларацію про безпечність цього об'єкта та його відповідність вимогам цього Закону та іншим обов'язковим вимогам, встановленим відповідними технічними регламентами» (Ст.20, пп. 1 та 2).

Щодо власне системи НАССР, у статті 20, п.2, від осіб, які займаються виробництвом

або введенням в обіг харчових продуктів, вимагається застосовувати санітарні заходи та

належну практику виробництва, систему HACCP та/або інші системи забезпечення

безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів. Документи про

впровадження на виробництві систем HACCP визнаються документальними доказами дійсності декларації виробника, яку виробник сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання людиною, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки, зобов'язаний видавати під час введення вказаної продукції в обіг (Ст.21).

1.6. Переваги системи НАССР для виробника__

6. Три ключові особливості системи НАССР, які повинні враховувати виробники і їх характеристика

Система НАССР має три ключові особливості, які виробник повинен враховувати

для її успішного розроблення, запровадження та підтримання:

По-перше, система НАССР є запобіжним інструментом контролювання

небезпечних факторів (чинників), а не засобом реагування на їх виникнення.

По-друге, система НАССР не знижує ризики, створювані небезпечними факторами

(чинниками), до нуля, а мінімізує їх.

По-третє, система НАССР – не автономна програма, а частина більш загальної

системи методів контролю. Без надійного підґрунтя, що складається з програм-

передумов, які включають належну практику виробництва та повинні бути

запроваджені і підтримуватися належним чином, система НАССР не зможе стати

ефективним інструментом для забезпечення виробництва безпечних продуктів.

7.Інтегрований підхід до безпечності харчових продуктів в рамках