Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Онтологічні та світоглядні передумови виникненн...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
429.06 Кб
Скачать
  1. Гріх, спокута і спасіння людини як предмет філософських роздумів і вірувань.

Философская система Августина теоцентрична, Бог - высшая сущность, которая не зависит ни от кого и ни от чего, причем, все остальное зависит от него. Бог сотворил мир и продолжает его творить. Любое изменение происходит по воле Бога. Это приводит Августина к концепции фатализма. Если человек творит добро, он делает это по воле Божьей, если же склоняется ко злу, то это его воля. Бог ответственен только за добро, а зло - это просто отсутствие добра. Государство и церковь по Августину противопоставлены. Государство - царство греха, церковь - царство божье на земле. Вывод - теология.

Аврелій Августин у своºму вченні запропонував цілісну картину світу, він створив терію особистості, спрямованої до ітсини та добра він закликав людину до праці надихав її на успіх Зміст добра надаºться заповідями Гріховне суспільство або не знаº вищого закону або не може його здійснити Він вважав що сил людини щоб врятувати душу не достатньо їй потрібна вища благодать Августин ввадав що держава - це різновид зла Вчення Августина справило на розвиток християнських концепцій Фома аквінський головну мету і виправдання держави вбачав у збереженні суспільної злагоди та миру,які досягаються наданням кожній людині прийнятних умов для існування, засобів для морального і духовного розвитку, що допомагають державі у духовному вихованні справжнього християнина Влада монарха на його думку повинна бути мднальним началом і спиратися на мудрітсь правителя, кяий мам ставитися до управління як до мистейтва і бути творцем Аквінський вважав великим гріхом виступи проти влади, намагався обгрунтувати зверхність церкви над світською владою

Середньовічна філософія увійшла в історію філософської думки під назвою схоластики. Головна ознака схоластики полягає у тому, що вона свідомо розглядає себе як науку, поставлену на службу тео­логії, як служницю теології. Проте, незважаючи на її абстрактну об­меженість та апологетизм, вона зробила крок вперед у розробці ло-гіко-гносеологічноїта етичної проблематики, яка є досить актуальною для сьогодення (наприклад, вчення про духовний світ людини).

  1. Патристика Августина: сумнів і віра, істина і знання, світ і людина.

Философская система Августина теоцентрична, Бог - высшая сущность, которая не зависит ни от кого и ни от чего, причем, все остальное зависит от него. Бог сотворил мир и продолжает его творить. Любое изменение происходит по воле Бога. Это приводит Августина к концепции фатализма. Если человек творит добро, он делает это по воле Божьей, если же склоняется ко злу, то это его воля. Бог ответственен только за добро, а зло - это просто отсутствие добра. Государство и церковь по Августину противопоставлены. Государство - царство греха, церковь - царство божье на земле. Вывод - теология.

Аврелій Августин у своºму вченні запропонував цілісну картину світу, він створив терію особистості, спрямованої до ітсини та добра він закликав людину до праці надихав її на успіх Зміст добра надаºться заповідями Гріховне суспільство або не знаº вищого закону або не може його здійснити Він вважав що сил людини щоб врятувати душу не достатньо їй потрібна вища благодать Августин ввадав що держава - це різновид зла Вчення Августина справило на розвиток християнських концепцій Фома аквінський головну мету і виправдання держави вбачав у збереженні суспільної злагоди та миру,які досягаються наданням кожній людині прийнятних умов для існування, засобів для морального і духовного розвитку, що допомагають державі у духовному вихованні справжнього християнина Влада монарха на його думку повинна бути мднальним началом і спиратися на мудрітсь правителя, кяий мам ставитися до управління як до мистейтва і бути творцем Аквінський вважав великим гріхом виступи проти влади, намагався обгрунтувати зверхність церкви над світською владою

Середньовічна філософія увійшла в історію філософської думки під назвою схоластики. Головна ознака схоластики полягає у тому, що вона свідомо розглядає себе як науку, поставлену на службу тео­логії, як служницю теології. Проте, незважаючи на її абстрактну об­меженість та апологетизм, вона зробила крок вперед у розробці ло-гіко-гносеологічноїта етичної проблематики, яка є досить актуальною для сьогодення (наприклад, вчення про духовний світ людини).