- •Онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії.
- •Предмет, структура та функції філософії.
- •Сутність, структура та історичні типи світогляду.
- •Основне питання філософії та дві його сторони.
- •Філософія і наука. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
- •Космоценризм античної філософії, основні проблеми, характерні риси.
- •Від космосу до людини: етичний раціоналізм Сократа.
- •Давньогрецька атомістика: Демокріт, Епікур.
- •Об’єктивний ідеалізм платона.
- •Теорія держави Платона.
- •Арістотель: вчення про причини та початки буття та пізнання.
- •Етика Арістотеля.
- •Проблема людини у філософії епохи еллінізму(скептицизм, стоїнізм, епікуреїзм, неоплатонізм).
- •Теоценризм філософії середньовіччя.
- •Гріх, спокута і спасіння людини як предмет філософських роздумів і вірувань.
- •Патристика Августина: сумнів і віра, істина і знання, світ і людина.
- •Схоластика, як обгрунтування, захист і систематизація теології.
- •Реалізм, номіналізм та концептуалізм у філософії Середньовіччя.
- •Головні риси філософії доби Відродження, основні етапи ії розвитку.
- •Реформація як зміна духовно-моральної мотивації людини до праці(м.Лютер, ж.Кальвін).
- •Емпіризм ф.Бекона і проблема наукового пізнання.
- •Р.Декарт. Раціоналістична методологія. Правила мислення.
- •Матеріалістична сутність монізму та пантеїзму б.Спінози, його вчення про єдину субстанцію, її атрибути та модуси.
- •Тоерії суспільного договору (т. Гоббе, Дж. Локк, ж.Ж. Руссо).
- •Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва.
- •Характерні риси, основні проблеми та принципи класичної німецької філософії.
- •Теорія пізнання і.Канта. Трансцедентальний суб’єкт.
- •Етика Канта: свобода волі та категоричний імператив.
- •Система об’єктивного ідеалізму г.В.Ф.Гегеля.
- •Діалектика г.В.Ф.Гегеля.
- •Антропологічний матеріалізм л.Феєрбаха.
- •Маркс про відчуження та шляхи його подолання.
- •Проблема свободи та цілісного розвитку людини у філософії к.Маркса.
- •Сутність матеріалістичного розуміння історії у філософії Маркса.
- •Розробка Леніним проблем гносеології на основі узагальнення соціальної практики та нових досягнень природознавства.
- •Основні напрямки розвитку філософії у хх сторіччі.
- •Філософія ф.Ніцше як метафізика волі. Переоцінка цінностей.
- •Психологічна антропологія. З.Фрейд. Проблеми несвідомого.
- •Екзестенціальна філософія, її основні напрямки. Проблеми буття людини.
- •Позитивізм і його історичні форми.
- •Філософська думка доби Київської Русі.
- •Києво-Могилянська академія – колиска філософської думки в Україні.
- •Проблема людини у філософських роздумах г.Сковороди.
- •34. Пространство и время - формы существования материи
Гріх, спокута і спасіння людини як предмет філософських роздумів і вірувань.
Философская система Августина теоцентрична, Бог - высшая сущность, которая не зависит ни от кого и ни от чего, причем, все остальное зависит от него. Бог сотворил мир и продолжает его творить. Любое изменение происходит по воле Бога. Это приводит Августина к концепции фатализма. Если человек творит добро, он делает это по воле Божьей, если же склоняется ко злу, то это его воля. Бог ответственен только за добро, а зло - это просто отсутствие добра. Государство и церковь по Августину противопоставлены. Государство - царство греха, церковь - царство божье на земле. Вывод - теология.
Аврелій Августин у своºму вченні запропонував цілісну картину світу, він створив терію особистості, спрямованої до ітсини та добра він закликав людину до праці надихав її на успіх Зміст добра надаºться заповідями Гріховне суспільство або не знаº вищого закону або не може його здійснити Він вважав що сил людини щоб врятувати душу не достатньо їй потрібна вища благодать Августин ввадав що держава - це різновид зла Вчення Августина справило на розвиток християнських концепцій Фома аквінський головну мету і виправдання держави вбачав у збереженні суспільної злагоди та миру,які досягаються наданням кожній людині прийнятних умов для існування, засобів для морального і духовного розвитку, що допомагають державі у духовному вихованні справжнього християнина Влада монарха на його думку повинна бути мднальним началом і спиратися на мудрітсь правителя, кяий мам ставитися до управління як до мистейтва і бути творцем Аквінський вважав великим гріхом виступи проти влади, намагався обгрунтувати зверхність церкви над світською владою
Середньовічна філософія увійшла в історію філософської думки під назвою схоластики. Головна ознака схоластики полягає у тому, що вона свідомо розглядає себе як науку, поставлену на службу теології, як служницю теології. Проте, незважаючи на її абстрактну обмеженість та апологетизм, вона зробила крок вперед у розробці ло-гіко-гносеологічноїта етичної проблематики, яка є досить актуальною для сьогодення (наприклад, вчення про духовний світ людини).
Патристика Августина: сумнів і віра, істина і знання, світ і людина.
Философская система Августина теоцентрична, Бог - высшая сущность, которая не зависит ни от кого и ни от чего, причем, все остальное зависит от него. Бог сотворил мир и продолжает его творить. Любое изменение происходит по воле Бога. Это приводит Августина к концепции фатализма. Если человек творит добро, он делает это по воле Божьей, если же склоняется ко злу, то это его воля. Бог ответственен только за добро, а зло - это просто отсутствие добра. Государство и церковь по Августину противопоставлены. Государство - царство греха, церковь - царство божье на земле. Вывод - теология.
Аврелій Августин у своºму вченні запропонував цілісну картину світу, він створив терію особистості, спрямованої до ітсини та добра він закликав людину до праці надихав її на успіх Зміст добра надаºться заповідями Гріховне суспільство або не знаº вищого закону або не може його здійснити Він вважав що сил людини щоб врятувати душу не достатньо їй потрібна вища благодать Августин ввадав що держава - це різновид зла Вчення Августина справило на розвиток християнських концепцій Фома аквінський головну мету і виправдання держави вбачав у збереженні суспільної злагоди та миру,які досягаються наданням кожній людині прийнятних умов для існування, засобів для морального і духовного розвитку, що допомагають державі у духовному вихованні справжнього християнина Влада монарха на його думку повинна бути мднальним началом і спиратися на мудрітсь правителя, кяий мам ставитися до управління як до мистейтва і бути творцем Аквінський вважав великим гріхом виступи проти влади, намагався обгрунтувати зверхність церкви над світською владою
Середньовічна філософія увійшла в історію філософської думки під назвою схоластики. Головна ознака схоластики полягає у тому, що вона свідомо розглядає себе як науку, поставлену на службу теології, як служницю теології. Проте, незважаючи на її абстрактну обмеженість та апологетизм, вона зробила крок вперед у розробці ло-гіко-гносеологічноїта етичної проблематики, яка є досить актуальною для сьогодення (наприклад, вчення про духовний світ людини).