Варіанти стану бухгалтерського обліку, який потребує повного або часткового відновлення

Регістри обліку, звітність	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3	Варіант 4	Варіант 5
Первинний облік	-	-	+	+	-
Аналітичний облік	+	-	-	+	-
Синтетичний облік	+	+	-	-	-
Звітність фінансова, по­даткова, статистична	+	+	+	-	-

«+» — відновлення облікової інформації в повному обсязі;

«-» — облікова інформація відсутня (повністю або частково).

До обставин, що спричинили звернення до такої супутньої по­слуги, можна віднести найтиповіші:

— неналежне оформлення або взагалі відсутність факту пере-дання бухгалтерських документів при зміні власників (основних акціонерів, засновників), особливо якщо така зміна супроводжу­ється конфліктами, які негативно впливають на якість ведення бухгалтерського обліку. Часто така зміна власності супроводжу­ється «втратою» документів, їх пошкодженням, тимчасовим при­пиненням відображення фактів господарських операцій у бухгал­терському обліку;

• помилки керівництва підприємства при підборі кадрового складу бухгалтерів або бажання зекономити на дешевій робочій силі, що призводить до появи некомпетентних та безвідповідаль­них працівників бухгалтерської служби;

• ненавмисна втрата, пошкодження та знищення бухгалтер­ської інформації, наприклад, у результаті збоїв автоматизованих програм обліку (за відсутності копій на паперових носіях), кра­діжок, пожеж тощо.

Одне із завдань податкового аудиту — оптимізація оподатку­вання та податкове планування розвинулося в окремий вид по­слуг, що на сьогодні є одним із найнеобхідніших для підприємст­ва напрямів фінансового планування.

Оптимізація оподаткування — організаційні заходи в рамках чинного законодавства, пов'язані з вибором часу, місця та видів діяльності, створенням та супроводженням найефективніших схем та договірних відносин з метою збільшення грошових потоків компанії за рахунок мінімізації податкових платежів.

Оптимізація податків (зборів) і платежів у підсумку дозволяє збільшити доходи підприємства.

Основною ланкою мінімізації податкових платежів є ефектив­на податкова політика підприємства, що припускає:

• оптимізацію господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджетів різних рівнів;

• використання податкових пільг;

• використання особливостей груп регіональних утворень з різ­ними системами оподаткування;

•використання системи планування податкових платежів і надходжень на майбутні періоди;

• оптимізацію системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва;

• оптимальний вибір елементів впливу на різні бази оподат­кування;

• ефективно обрану податкову політику.

Оптимізація господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджетів досяга­ється шляхом зіставлення різних варіантів застосування ставок і об'єктів оподатковування.

Податкове планування на рівні підприємства — це вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльно­сті та розміщення активів з метою досягнення максимально низь­кого рівня податкових зобов'язань, які при цьому виникають.

Податкове планування за умови його правильної організації дає підприємству можливість:

—дотримуватися податкового законодавства шляхом прави­льності розрахунку податків, зборів та інших платежів податко­вого характеру;

• звести до мінімуму податкові зобов'язання;

• максимально збільшити прибуток;

• розробити структуру взаємовигідних угод із постачальни­ками і замовниками;

• ефективно керувати грошовими потоками;

• уникати штрафних санкцій.

Залежно від характеру управлінських рішень податкове пла­нування розподіляють на:

• поточний податковий контроль — заходи щоденного моні­торингу зміни законодавчої бази;

• контроль правильності обчислення і переліку податкових зобов'язань, а також дослідження причин різних змін середньо-статистичних показників підприємства;

• поточне податкове планування — заходи з поточної оптимізації оподаткування, складання типових схем господарських опе­рацій і реалізації угод;

• стратегічне податкове планування (варіаційно-податковий аналіз) — складання прогнозів податкових зобов'язань підприєм­ства, а також схем реалізації заходів щодо зниження податкового навантаження на підприємство.

Залежно від використовуваних інструментів податкове плану­вання може базуватися на використанні:

• податкових пільг — повне або часткове звільнення суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною ді­яльністю або виробництвом певної продукції;

• податкових лазівок — окремих питань підприємницької ді­яльності, не врегульованих податковим законодавством;

• спеціально розроблених схем, оптимізації податкових пла­тежів, які звичайно і є основним інструментом.

Податкове планування передбачає кілька рівнів, кожен з яких вимагає певних знань і навичок:

• врівень перший — вивчити податкові закони і навчитися своєчасно і правильно сплачувати податкові платежі. Для цьо­го треба знати лише перелік усіх податків і зборів, їх об'єкти оподаткування, ставки, джерело і терміни сплати. Обчислити базу оподаткування, помножити її на ставку і віднести на ра­хунок відповідного джерела — це все, що треба зробити, щоб податок був нарахований. При ухваленні рішення про здійс­нення будь-якої господарської операції потрібно уважно ви­вчити законодавче поле і користуватися лише офіційними но­рмативними документами;

• рівень другий — навчитися оптимально сплачувати пода­ткові платежі (планувати пропорційність прибутків і витрат в одному податковому періоді, уникати дебіторської заборгова­ності, тобто не платити зайвого), аналізувати фінансовий стан підприємства;

• рівень третій — навчитися платити мінімально, застосову­ючи законні методи зменшення податкового тиску.

Дуже часто разові та абонементні податкові консультації надаються з питань оподаткування об'єктів бухгалтерського обліку податком на додану вартість, податком на прибуток, іншими обов'язковими платежами, зборами. Питання, які по­требують роз'яснень, стосуються правильності та повноти ви­значення оподатковуваного обороту, правильності й законнос­ті застосування податкових пільг, відображення в обліку Роз­рахунків з бюджетом, заповнення податкової звітності, визна­чення джерела сплати податків тощо.

За результатами виконаних процедур з виконання супутніх послуг аудитор повинен скласти підсумкові документи і передати їх замовникові (табл. 3.2).

Таблиця 3.2