Основними принципами є такі:

• задоволення потреб користувачів різних рівнів управління (тому важливою процедурою аудиту є опитування менеджерів різ­них рівнів управління, для чого доцільно підготувати необхідні макети тестів та анкет);

• обгрунтованість стосовно кожного підрозділу, де виника­ють відносини типу «обсяг діяльності—витрати—прибуток» (уп­равління ними, місця виникнення витрат, існуюче делегування відповідальності, підходи керівництва до оцінювання діяльності);

• узагальнення інформації за центрами відповідальності, міс­цями виникнення витрат;

• контроль діяльності кожною центру відповідальності з ви­користання системи бюджетів.

Якість функціонування системи залежатиме від правильності організації обліку доходів і витрат, що дасть можливість:

• достовірно визначати собівартість для різних цілей;

• здійснювати дієвий контроль за формуванням витрат та до­ходів за ієрархічними рівнями, зберіганням і рухом товарно-матеріальних цінностей, використанням ресурсів у процесі гос­подарської діяльності;

• своєчасно виявляти конкретних винуватців відхилень від за­планованого, винуватців шкоди, заподіяної нестачею, крадіжкою, перевитратами (збитками), втратою економічної вигоди;

• ♦ аналізувати причини зростання витрат та зниження рентабельності;

• застосовувати більш гнучку політику ціноутворення;

• якісно планувати обсяги реалізації, асортиментну політику, розмір витрат тощо.

Особливе значення мають консультаційні послуги з юридич­них питань. Різнобічний вплив юридичних питань на бізнес може потребувати поради з питань трудового законодавства, оподатку­вання, цивільного права та інших спеціальних галузей законода­вчої діяльності.

Аудиторські фірми надають таку послугу, як юридичне су­проводження учасників інвестиційного процесу на всіх етапах капітального будівництва, яка включає:

• консультування з питань ліцензування;

• консультування з питань оформлення дозволів на проекту­вання та будівництво об'єктів;

• юридичний супровід процесу укладення та виконання дого­ворів на розроблення проектної й дизайнерської документації;

• супровід процесу укладення інвестиційних та підрядних контрактів;

• сприяння у створенні належної системи технічного нагляду та контролю за якістю, обсягом, вартістю виконуваних робіт;

• направлення претензій при недотриманні строків виконання робіт, а також при перевищенні кошторисної вартості будівництва;

• надання юридичної допомоги при правовому врегулюванні спорів у будівництві;

• ведення судових справ щодо захисту майнових інтересів учасників будівництва.

Фахівці аудиторських фірм допомагають оптимально вирішува­ти складні корпоративні і юридичні проблеми з урахуванням стра­тегій і цілей вашого бізнесу, що включають такий перелік послуг:

1. правовий аудит;

1. створення, реорганізація, ліквідація підприємств і госпо­дарських товариств;

2. внесення змін в установчі документи компанії;

3. супровід угод з цінними паперами.

Аудиторські фірми у розрізі юридичних послуг ще надають таку послугу, як судове представництво.

Відповідно до Цивільного Кодексу України представництво — це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобо­в'язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє.

Так, ст. 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в господарському судовому процесі представ­никами юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, орга­нізації.

У кодексі немає визначення поняття «особа», отже, треба розуміти, що особа може бути фізичною, суб'єктом підприємниць­кої діяльності та юридичною. Тому замовник — юридична особа може делегувати представницькі повноваження аудитору — суб'єк­ту підприємницької діяльності або аудиторській фірмі, уклавши з ними відповідний договір.

Серед досить значної різноманітності судових справ та спорів юридичних осіб, у яких можуть бути задіяні аудитори, вирізня­ються три найвагоміші категорії:

• господарські справи щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (Господарський про­цесуальний кодекс України та Господарський кодекс України);

• справи адміністративної юрисдикції, тобто такі, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого само­врядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодав­ства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (Ко­декс адміністративного судочинства України);

— трудові спори (Кодекс законів про працю України).

Розвиток ринкових відносин і виникнення таких явищ, як приватизація, акціонування, банкрутство, розподіл майна і злиття підприємств створили умови для участі аудиторів у цих процесах як експертів.

Ураховуючи складність майнових інтересів і матеріальне зацікав­лення сторін, майнові проблеми часто неможливо вирішити без за­лучення сторонньої, незацікавленої особи, яка могла б об'єктивно оцінити майно і ця оцінка була б авторитетною для всіх сторін.

Вартість рухомого та нерухомого майна оцінюють відповідні фахівці. Однак в окремих випадках аудитори залучають спеціалі­стів з оцінювання, які можуть висловити своє професійне судження стосовно оцінки майна компанії та окремих майнових комплексів. Результати оцінювання використовуються у разі продажу ком­панії та емісії акцій.

Експертне оцінювання вартості об'єктів приватизації аудито­ри здійснюють за спеціальними угодами з державними органами приватизації.

Оцінювання фінансового стану підприємства, що приватизу­ється, передбачає:

1. дотримання порядку проведення інвентаризації, підтвер­дження її результатів; звіряння даних інвентаризації з показни­ками облікових регістрів, первинних документів аналітичного обліку, своєчасність і правильність відображення результатів у бухгалтерському обліку підприємства;

2. складання документів, необхідних для оцінювання майнового комплексу підприємства, а також вартості майна, що підлягає прива­тизації (статутного фонду акціонерного товариства), підтвердження даних, відображених у відомостях розрахунку первісної та залишко­вої вартості основних засобів підприємства: відповідність цих показ­ників даним інвентарних карток об'єктів основних засобів та інвен­таризаційних описів, підтвердження застосованих при розрахунку коефіцієнтів збільшення балансової вартості та норм амортизації згідно із законодавчими та нормативними документами України;

3. дотримання вимог щодо обліку основних засобів, нараху­вання амортизаційних відрахувань, джерел придбання основних засобів, підтвердження порядку проведення індексації основних фондів, відповідність поточних даних даним Звіту про фінансо­вий стан підприємства, відображення обліку виробничих запасів, сировини, матеріалів, тари, палива, особливо порядок їх дооцінки, правильність віднесення придбаних фондів до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів, підтвердження сум дебіторської та кредиторської заборгованості, зазначених у балансі, наявність підтверджувальних первинних документів і правильність їх офор­млення, відображення результатів фінансово-господарської дія­льності та відповідність даних обліку даним у звіті про фінансові результати, підтвердження статей передавального балансу дани­ми синтетичного обліку на підприємстві.

Такою послугою, як оцінка ефективності застосовуваної облі­кової політики і системи внутрішнього контролю, часто корис­туються власники підприємств.

Оцінюючи ефективність застосовуваної облікової політики, експерт повинен проаналізувати чи визначити в обліковій полі­тиці такі процедури:

— відповідальність за ведення бухгалтерського обліку;

• форму ведення бухгалтерського обліку;

• робочий план рахунків;

—технологію обробки облікової інформації;

• періодичність та порядок проведення інвентаризації;

• склад постійно діючої інвентаризаційної комісії;

—документооборот із затвердженням у наказі первинних до­кументів, які використовуються на підприємстві;

• обов'язки і склад технологічної ради по підприємству;

• порядок організації матеріальної відповідальності на під­приємстві;

• порядок ведення управлінського обліку;

• відповідальність за оподаткування.

При дослідженні облікової політики експерт повинен з'ясува­ти такі питання:

• чи дотримується порядок оформлення Наказу про облікову політику, чи наявні на підприємстві необхідні внутрішні докуме­нти, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з На­казом про облікову політику;

• термін фактичного введення в дію Наказу про облікову по­літику (з 1 січня року, наступного за роком видання даного доку­мента, а для новоствореного підприємства — не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації);

• чи повно розкриті встановлені способи ведення бухгалтерсько­го обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень ко­ристувачів бухгалтерської звітності (наприклад, оцінка і спосіб на­рахування амортизації на основні засоби, нематеріальні активи, критерії віднесення об'єктів до основних засобів і нематеріальних активів, спосіб погашення вартості малоцінних необоротних матері­альних активів, порядок оцінки сировини, матеріалів, МШП, неза­вершеного виробництва, товарів, готової продукції тощо);

• чи дотримується методика ведення обліку (методи оцінюван­ня запасів, методи нарахування амортизації тощо), обрана та затверджена в Наказі про облікову політику;

• за допомогою якої форми ведеться облік, чи передбачена вона в Наказі про облікову політику, акцентувати увагу на особ­ливостях, пов'язаних з цим (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, журнальна, автоматизована; для малих підприємств — спрощена форма обліку);

• чи оформлені всі господарські операції первинними докуме­нтами і чи містяться в них обов'язкові реквізити: назва докумен­та, дата його складання, назва організації, від імені якої складено документ, зміст господарської організації, вимірники господарської операції в натуральному і грошовому вираженні, прізвища посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської опера­ції, і правильність її оформлення, особисті підписи зазначених осіб.

Керуючись статутом підприємства, Положенням про службу внутрішнього аудиту тощо експерт повинен зробити висновок про те, чи належно посадові особи виконують свої обов'язки щодо внутрішньогосподарського контролю. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на поетапний контроль дозволу і виконання кожної господарської операції та її наслідки.

Експерт повинен оцінити вплив окремих факторів на ефектив­ність внутрішнього контролю, тобто визначити:

• коло працівників, які беруть участь у формуванні інформа­ції на підприємстві; передбачення їхньої відповідальності за до­ручену справу;

• наявність упорядкованих взаємовідносин між ними з ве­дення справ і формування інформації;

• наявність технічних засобів контролю;

• наявність технології контролю;

• контрольовані параметри.

Аудиторські фірми самостійно розробляють методики й поря­док вивчення й оцінки системи внутрішнього контролю.

Аудитори також здійснюють експертизи виконання фінансо­во-правових аспектів укладених господарських угод, дають екс­пертну оцінку перспективної інформації бізнес-планів.

Важливою сферою діяльності аудиторів є здійснення аналізу фі­нансово-господарської діяльності підприємств з метою прогнозуван­ня ефективності їх розвитку, прийняття оперативних управлінсь­ких рішень і розроблення різних рекомендацій, програм (складання бізнес-планів, прогнозів, проектів облікової політики тощо).

Для прийняття рішень необхідна інформація та її аналіз. Для виконання будь-якої функції управління необхідна проаналізова­на інформація. А для прийняття правильного управлінського рішення необхідна одержана на основі фінансового аналізу та об­роблена певним чином інформація, яка характеризує поточний фінансовий стан підприємства, результати діяльності усіх його на­прямів, пасиви й активи, зобов'язання підприємства тощо. У склад­них умовах прийняття рішень інформація має бути оперативною і поданою в режимі реального часу, бо кожна фінансова інформа­ція має часову цінність, корисність.

Суб'єктами аналізу є як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. До перших належать інвестори, постачальники, клієнти, податкові органи, персонал підприємства і керівництво.

Кожний суб'єкт аналізу вивчає інформацію, керуючись влас­ними інтересами управління фінансами та іншими видами акти­вів. Аналіз фінансової звітності проводиться з метою прийняття оптимального управлінського рішення, тому він призначений для внутрішнього користувача — адміністрації, а також власника. Зовнішні користувачі — постачальники, покупці, акціонери без права участі в управлінні та інші категорії — користуються ре­зультатами фінансового аналізу зі згоди внутрішніх користувачів і в установленій формі.

Основна мета аналізу фінансово-господарської діяльності — виявлення суттєвих зв'язків і характеристик фінансового стану підприємства для вироблення оптимального управлінського рі­шення в управлінні капіталом. Ця мета досягається через визна­чення ключових параметрів, які дають об'єктивну і точну харак­теристику фінансового стану підприємства.

Перед початком проведення аналізу фінансово-господарської діяльності клієнт і аудитор узгоджують такі позиції:

• мета та основні завдання виконання аналітичних послуг;

• масштаби аналізу;

—терміни виконання та умови виконання робіт;

• форму аудиторського звіту та подання в ньому результатів проведеного аналітичного дослідження;

• положення про те, за яких обставин аудиторський висновок не може бути сформульованим.

При наданні аудиторської послуги мета аналізу реалізується у формі рішення конкретного управлінського завдання, поставленого перед аудитором. Прикладами аналітичних завдань можуть бути:

• аналіз динаміки і структури статей балансу;

• аналіз ліквідності балансу;

• аналіз фінансового стану і платоспроможності;

• факторний аналіз прибутку;

• аналіз рентабельності;

• експрес-аналіз фінансового стану підприємства;

• комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності під­приємства тощо.

У процесі роботи аудитор повинен використовувати специфі­чні процедури, що являють собою (в їх логічній послідовності) методику проведення фінансового аналізу.

Досить поширеним у світовій практиці є надання послуг з ве­дення обліку і складання звітності підприємства. При цьому ауди­тор певною мірою виконує обов'язки бухгалтера, однак він не накопичує інформації про господарську діяльність підприємства протягом усього облікового періоду, а отримує її за певні періоди для подальшої обробки та систематизації відповідно до умов до­говору. Переважно замовниками таких послуг є малі підприємст­ва, які не мають значного за кількістю штату співробітників і не потребують утримання бухгалтера як постійного штатного спів­робітника. Такі підприємства характеризуються невеликим обся­гом та кількістю видів здійснюваних операцій.

Надання таких послуг обумовлюється укладанням відповідно­го договору на проведення аудитором таких робіт. Вони можуть надаватись на умовах періодичного виконання аудитором необ­хідних робіт, згідно з договором, через особистий обмін даними між аудитором та замовником, або дистанційно, за допомогою використання електронних засобів зв'язку. Результатом проведе­них робіт у цьому разі є складені відповідні облікові регістри та (або) сформована звітність підприємства загалом або її окремі форми, залежно від умов договору.

У сфері обліку аудиторські фірми пропонують такі послуги, як постановка і ведення бухгалтерського обліку, складання звіт­ності, відновлення бухгалтерського обліку і впровадження його прогресивних форм, удосконалення облікової системи.

Така послуга, як аутсорсинг (організація та ведення обліку на професійних засадах), на українському ринку з'явилась нещодавно, але популярність її росте з кожним днем. Але ж кількість ауди­торських фірм, що пропонують таку супутню послугу, невелика.

Правовою базою аутсорсингу (ведення бухгалтерського облі­ку) є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV, згідно з яким керівники організацій можуть передавати на договірних засадах ведення бухгалтерського обліку аудиторській фірмі.

Послуга аутсорсингу (ведення обліку) може здійснюватись як з усіх видів і ділянок обліку (повне ведення бухгалтерського обліку), так і окремих ділянок і розділів обліку (облік руху запасів; облік розрахунків з оплати праці тощо). Наведена послуга часто надається в поєднанні зі складанням бух­галтерської (фінансової) звітності, захистом бухгалтерської (фінан­сової) звітності й податкових декларацій у податкових органах.

Складання фінансової звітності може бути наслідком прове­деного аудиторською фірмою комплексу робіт з ведення бухгал­терського обліку, або ж бути самостійним видом робіт аудитор­ської фірми — складання звітності за даними облікових регістрів, наданих замовником.

Аудиторські фірми, що пропонують послуги у сфері аутсор­сингу, здійснюють такі процедури:

• підготовка первинної документації за господарськими опе­раціями;

• ведуть бухгалтерський облік за всіма регістрами;

• складають регістри обліку;

• розраховують заробітну плату та здійснюють нарахування на фонд заробітної плати;

• розраховують усі податки та збори;

• складають бухгалтерську звітність;

• здають звітність в органи податкової служби та відповідні органи;

• представляють інтереси компанії у податкових органах;

• приймають на своїй території інспекторські перевірки з по­даткової служби та соціальних фондів.

Потреба в удосконаленні діючої системи обліку виникає після проведення аудиту. Аудитори можуть запропонувати більш раці­ональну схему обліку і мінімізації податків, автоматизувати облі­ковий процес тощо.

Цей вид послуг передбачає ознайомлення з діючою у клієнта си­стемою організації бухгалтерського обліку — обгрунтованістю виб­раної облікової політики, прийнятих облікових рішень з її реалізації.

У цьому разі аудиторська фірма після проведення детального вивчення системи обліку може запропонувати перехід до най­більш досконалої форми обліку, підібрати систему автоматизації обліку, впровадити передові й маловідомі у вітчизняній практиці методи обліку тощо.

Замовники користуються зазвичай кількома аудиторськими послугами. Ведення обліку аудиторською фірмою часто супрово­джується і складанням звітності. Тобто в цьому разі звітність складається на основі реєстрів обліку, які формуються аудитор­ською фірмою. Але це може бути і як окремий вид аудиторських послуг, коли звітність складається на підставі реєстрів, наданих замовником. За необхідності аудиторські фірми трансформують звітність відповідно до міжнародних стандартів.

На деяких підприємствах бухгалтерський облік або не ведеть­ся, або ведеться погано, тому у таких випадках необхідним є від­новлення бухгалтерського обліку. При цьому замовник надає ауди­тору всі документи за господарськими операціями за певний пе­ріод (квартал, рік), а аудитор складає необхідні розрахунки, регі­стри і формує бухгалтерську звітність.

Ця послуга проводиться за певний період, має разовий харак­тер та вимагає високої кваліфікації аудитора. Якість таких послуг залежить від повного надання замовником первинних та інших необхідних документів, використання програмного забезпечення з гнучкою системою налаштування для виконання всього ком­плексу робіт з відновлення обліку на персональних комп'ютерах (табл. 3.1).

Таблиця 3.1