Питання 3. «Методика внутрішнього аудиту за його етапами.»

Далі визначимо послідовність процесу внутрішнього аудиту за його етапами.

Ураховуючи те, що головна мета внутрішнього аудиту — на­дання допомоги персоналу підприємства виконувати його обов'яз­ки, забезпечення необхідними даними керівництва, здійснення контролю за дотриманням обраної політики та якістю менеджмен­ту, об'єктивно першим етапом внутрішнього аудиту має бути ви­явлення проблем на підприємстві, визначення пріоритетних на­прямів контролю, а вже потім здійснення другого етапу — пла­нування.

Наступний, третій, етап — збирання та оцінювання ін­формації.

На четвертому етапі внутрішній аудитор здійснює уза­гальнення зібраних даних, формулювання висновків та рекомен­дацій, а на п'ятому — отримує від керівництва підприємства офіційну відповідь на свій звіт та контролює виконання розроб­лених рекомендацій і заходів.

Перший етап: виявлення проблем та визначення пріоритетних напрямів контролю. На цьому етапі керівник служби внутрішнього аудиту повинен провести ряд консультацій, нарад з вищим керів­ництвом підприємства та менеджерами різних рівнів управлін­ня; тобто у такий спосіб проводиться діагностика стану справ у різних сферах фінансово-господарської діяльності підприємст­ва, системах управління, внутрішнього контролю та бухгалтер­ського обліку. Враховується також інформація попередніх ре­зультатів внутрішнього аудиту, раніше виявлені недоліки та слабкі місця.

Для повноти виявлення проблем, які існують на підприємстві, керівник служби внутрішнього аудиту повинен ретельно оцінити елементи системи внутрішнього контролю підприємства (струк­турна організація, фізичний контроль наявності та доступу до ак­тивів, дозвіл та схвалення, арифметичний та бухгалтерський конт­роль, персонал, спостереження, управління (менеджмент, процеду­ри контролю), а також їх дієвість та ефективність. Вибір напрямів дослідження, як правило, на початку року, може здійснюватись як за ініціативою керівництва, так і самих внутрішніх аудиторів.

Другий етап: планування. Як і зовнішня перевірка, внутрішній аудит повинен бути належно спланований. Це досить відповіда­льний етап, який включає багато компонентів. Етап планування може забирати 30—40 % часу від загального часу перевірки. Суть цього етапу полягає у визначенні мети та обсягу аудиту, строків його виконання, збиранні загальної інформації про обра­ний напрям перевірки (складову системи управління чи внутріш­нього контролю, діяльність певного виконавця, структурного під­розділу чи конкретне завдання, наприклад пошук резервів зни­ження собівартості продукції); визначенні виконавців внутріш­нього аудиту, технічних засобів та інших ресурсів; установленні кола осіб (персоналу підприємства), які мають відношення до пе­ревірки і зобов'язані надавати внутрішньому аудитору необхідну інформацію; оцінюванні рівня аудиторського ризику та межі суттєвості; складанні плану та програми внутрішнього аудиту.

Внутрішньому аудитору варто оцінювати три аспекти, пов'я­зані з ризиком: 1) ризики діяльності підприємства, тобто бізнес-ризики; 2) ризики, пов'язані зі здійсненням внутрішнього аудиту; 3) ризик частоти (періодичності) внутрішнього аудиту.

На етапі планування внутрішнього аудиту необхідно визначи­ти припустиму величину суттєвості помилок, неточностей, пере­кручень. Для цього по кожному об'єкту внутрішнього аудиту на підприємстві треба розробити свої критерії оцінювання суттєвості. Оцінювати суттєвість варто із застосуванням комплексного під­ходу, тобто брати до уваги два її аспекти: якісний та кількісний.

Якісний аспект повинен включати оцінювання на основі про­фесійного судження внутрішнього аудитора відхилень здійсне­них господарських операцій та інших дій від чинного законодав­ства, нормативних актів, внутрішніх положень і правил; виявлен­ня пропусків інформації, дотримання мінімального рівня деяких фінансових показників; оцінювання відповідності окремих управ­лінських рішень чи дій керівників загальній фінансовій політиці підприємства.

Кількісний аспект оцінювання суттєвості передбачає визначення максимального рівня припустимої помилки у грошовому виразі.

Після оцінювання аудиторського ризику та рівня суттєвості внут­рішній аудитор складає план і програму своєї роботи з перевірки певного об'єкта. Структура плану та програми внутрішнього аудиту цілком відповідають аналогічним документам зовнішнього аудиту. Розбіжності можуть стосуватись їх змісту за рахунок специфічних процедур внутрішнього аудиту, які у них мають бути зафіксовані.

Спочатку керівником відділу внутрішнього аудиту складаєть­ся план роботи. При цьому слід ураховувати аудиторську страте­гію, аналітичний ризик, можливість ресурсів підприємства, адмі­ністративні інтереси, завдання зовнішнього аудитора.

Розроблюється загальний план очікуваних перевірок із зазна­ченням дати кожної з них, виконавців, затрат на проведення. Більш детальне планування (із зазначенням змісту робіт) здійс­нюється за кожною конкретною запланованою перевіркою. Не­обхідно провести певну підготовчу роботу. Внутрішній аудитор заздалегідь повинен установити контакт з апаратом управління того відділу, ділянки, які будуть підлягати перевірці. Узгоджу­ються способи отримання внутрішнім аудитором необхідної ін­формації, строки її передавання; обумовлюється можливість при­сутності під час перевірки (у разі потреби) конкретних посадових осіб. Внутрішня аудиторська перевірка має бути організована так, щоб вона не заважала нормальній діяльності підрозділу, що перевіряється. У процесі складання плану і програми внутріш­нього аудиту враховують вплив таких факторів:

• вихідні дані;

• мета внутрішнього аудиту;

• сфера перевірки;

• можливість застосування певних специфічних методів аудиту;

перелік необхідних документів, звітів;

• строки проведення внутрішнього аудиту;

• віддаленість у часі від попередньої внутрішньої перевірки даної сфери;

• можливість отримання достовірної інформації;

• бюджетні витрати.

Як окремий документ у процесі планування внутрішнього ауди­ту розробляється бюджет робочого часу внутрішніх аудиторів, приклад якого наведено у табл. 3.1.

Крім плану і програми перевірки може складатися виробничо-технічний план внутрішнього аудиту, у якому визначаються кі­лькість і склад персоналу, який буде задіяний у процесі контро­лю, розподіл бюджету часу між виконавцями та його оплата; за­лучення інших спеціалістів (у разі потреби).

Таблиця 3.1