Аудиторська діяльність має свій етичний кодекс.

У професійній сфері існує два етичних аспекти:

1. загальна етика (духовний аспект);

2. професійна етика (практичний аспект).

Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки працівників відповідних професій. Вони акцен­тують увагу на встановленні правил діяльності та потребують ви­сокого рівня професіоналізму.

В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів. Для досягнення поставленої мети аудитор під час надання ау­диторських послуг повинен дотримуватись таких фундаменталь­них засад:

незалежність — аудитор має бути професійно незалежним до суб'єкта підприємництва, що перевіряється (не мати прямих ро­динних стосунків та майнових інтересів до нього);

об'єктивність — аудитор має бути справедливим, компетент­ним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг;

компетентність — аудиторам потрібно здійснювати ауди­торську перевірку з професійною майстерністю та залучати до аудиту спеціалістів, що мають фахову підготовку, досвід, знання у певній галузі;

майстерність — вміле визначення та застосування законода­вчих, нормативно-правових актів для законності здійснення оці­нки господарських операцій, їх документування, відображення в обліку та звітності;

конфіденційність — аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у процесі надання професійних послуг, використовувати її у своїх цілях;

чесність — аудитор має бути чесним, об'єктивним на всіх етапах роботи і висловлювати об'єктивну думку про об'єкт до­слідження;

професійна поведінка— аудитор повинен створювати і під­тримувати добру репутацію професії, не вдаватися до будь-яких дій, які можуть дискредитувати її;

професійні норми та технічні стандарти — аудитори зо­бов'язані з належною старанністю і увагою виконувати інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор), до­тримуючись вимог об'єктивності, незалежності, чесності та чин­ного законодавства.

Дотримання цих вимог контролюється Аудиторською пала­тою України в межах її компетенції. У разі недотримання вимог професійної етики Аудиторська палата України має право позба­вити аудиторську фірму (аудитора) права займатися аудиторсь­кою діяльністю на визначений нею термін. Аудитор має право оскаржити рішення Аудиторської палати України у суді.

Питання 2.4. «Договір на проведення аудиту.»

Договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямова­на на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Основним нормативно-правовим документом, який регулює укладання аудиторського договору, є Цивільний кодекс (ЦК) України. Договір на надання послуг, в т. ч. і платних, ЦК України включений до системи договірних зобов'язань.

Будь-які взаємовідносини між суб'єктами підприємницької діяльності починаються із звернення та переддоговірного перепису, коли одна сторона звертається з проханням надати їй визначені послуги, а інша висловлює згоду (відмову) на їх на­дання.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» замовник має право вільного вибору аудитора (ауди­торської фірми). У зв'язку із значною кількістю аудиторських фірм, що функціонують в Україні, а також одноосібних аудито­рів, перед суб'єктами господарювання постає проблема вибору аудитора або аудиторської фірми.

Для цього підприємства можуть користуватися наступними критеріями:

1. Наявність дозволу на здійснення аудиту.

2. Перелік послуг, що надаються.

3. Рівень цін на послуги та їх якість.

4. Стаж роботи на ринку.

5. Досвід персоналу, його кількість.

6. Найбільші клієнти фірми.

7. Наявність філій у регіонах.

Аудиторські фірми (аудитори) зі свого боку вивчають такі пи­тання:

1. Існування причин, через які недоцільно надавати послуги даному клієнту.

2. Перелік послуг, які бажає одержати замовник, та дотриман­ня вимог МСА при їх наданні.

1. Репутація потенційного клієнта, його керівництва.

Укладанню договору може передувати обмін листами між ау­дитором та клієнтом. Обравши фірму, після попередньої усної узгодженості, сторона, яка зацікавлена у наданні аудиторських послуг складає і надсилає аудиторській фірмі (аудитору) іменний лист-пропозицію про проведення аудиту. В ньому зазначається мета проведення аудиту, перелік завдань, які необхідно вирішити під час аудиту, бажаний масштаб перевірки тощо.

Отримавши таку пропозицію, аудиторська фірма (аудитор) оцінює можливість виконання роботи і в разі погодження з при­йняттям на себе зобов'язань надсилає потенційному клієнту лист-зобов'язання про погодження на здійснення аудиту, або лист-відповідь — у разі відмови від запропонованої їй (йому) ро­боти.

До вибору клієнта аудиторська фірма (аудитор) повинні під­ходити виважено. Щоб запобігти негативним наслідкам (фінан­сові втрати, шкода іміджу) аудиторські фірми (аудитор) перед укладанням договору з новим клієнтом вивчають такі питання як сфера діяльності, спеціалізація виробництва, попит на продукцію та стратегія діяльності клієнта, наявність справ у суді, претензії різних підприємств і організацій, інформація про керівництво та персонал, його структуру, освіту, досвід, організацію.

Важливе значення має ознайомлення із актами попередніх перевірок (по­датківцями, фахівцями Пенсійного фонду, КРУ, аудиторськими фірмами (аудиторами)). Вивчають характер та проблеми взаємо­відносин з податковими органами, банками, партнерами, іншими користувачами інформації, фінансової звітності потенційного клієнта.

Якщо відбулася зміна аудитора (аудиторської фірми), який (яка) обслуговував клієнта, то потрібно здійснити оцінку її причин.

Крім цього вивчають звітність підприємства за попередній рік, аналізують зміни в поточному році в порівнянні з минулим (ви­робництво валової продукції, її собівартість та інші показники). В загальних рисах вивчається стан обліку і внутрішнього контро­лю, зміни в обліковій політиці.

Якщо результати вивчення наведених вище питань свідчать про високий рівень ризику аудиту або коли завдання є досить складним для аудитора, від проведення аудиту відмовляються. У випадку адекватності потенційного клієнта основним вимогам, аудиторська фірма (аудитор) готує лист-зобов'язання, який до моменту укладання договору є офіційним документом-відповіддю, який визначає основні зобов'язання клієнта і аудитор­ської фірми (аудитора).

Після обміну листами (лист-пропозиція та лист-зобов'язання) та на їх підставі укладається договір на проведення аудиту. Лис­ти можуть бути невід'ємною складовою договору або додатком до нього, коли це буде обумовлено умовами договору.

Інші аудиторські послуги можуть надаватися як на підставі договору, так і письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

При укладанні договору на проведення будь-яких аудиторсь­ких послуг, треба зважати на спеціальні вимоги Закону України «Про аудиторську діяльність», якими передбачаються випадки заборони на проведення аудиту:

1. аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами ор­ганів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;

2. аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

3. аудитором — членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

4. аудитором — працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5. аудитором — працівником, співвласником дочірнього під­приємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;

6. якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

7. аудитором у інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Залежно від конкре­тних обставин зміст договору про надання аудиторських послуг може бути різним, проте в ньому мають бути висвітлені такі пи­тання:

• мета аудиту;

• масштаб аудиту (обсяг та глибина перевірки, склад, кіль­кість та обсяг аудиторських процедур);

• можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, замовленої у зв'язку з аудитом;

• відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряєть­ся, за надану аудиторові інформацію (при необхідності обумовлю­ється вимога про одержання від керівництва підприємства — кліє­нта письмового підтвердження щодо наданої інформації);

• умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувалися іншим аудитором;

• вказівка про те, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями існує можливість і ймовірність того, що будь-які помилки можуть залишитися незнайденими;

• форма, у якій замовнику буде подана інформація про ре­зультати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).

Структура і зміст договору можуть бути різними залежно від конкретних умов, проте його форма в цілому повинна відповіда­ти загальноприйнятій в Україні формі складання договорів.

У преамбулі договору після зазначення назви та номеру дого­вору, місця і дати його підписання вказуються назви сторін, які уклали договір (замовник та виконавець), прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені кожної сторони.

Розділ «Предмет договору» має містити назву аудиторської послуги («проведення аудиту» або «аудиторська перевірка»), мету аудиту та характеристику масштабу аудиту, включаючи поси­лання на чинне законодавство, стандарти та інші аналогічні до­кументи.

Розділ «Зобов'язання сторін» має містити перелік та характе­ристику зобов'язань, які бере на себе кожна із сторін. В переліку зобов'язань замовника повинні бути такі положення:

• надання аудитору можливості доступу до будь-яких запи­сів, документації та іншої інформації у зв'язку з проведенням пе­ревірки;

• документи, передані замовником аудиту аудиторській фір­мі (аудитору) для проведення аудиту, не можуть бути розголо­шені або вилучені без згоди замовника;

• відмова від будь-яких дій, які здійснюються з метою впли­ву на думку аудитора;

• зобов'язання щодо приймання та оплати робіт;

• інші зобов'язання.

До переліку зобов'язань аудитора мають входити:

• дотримання умов конфіденційності та інших принципів ау­диту;

• опис форми, в якій замовнику буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переда­ної замовнику документації);

• дотримання вимог до якості відповідно до МСА, законода­вчих актів та інших критеріїв (вказують, яких саме);

• зобов'язання інформувати замовника у випадку, якщо під час роботи виявиться її недоцільність;

• інші зобов'язання.

Розділ «Порядок здавання та прийому робіт» повинен місти­ти перелік, характеристику та послідовність процедур, які вико­нуються сторонами при передачі результатів роботи, умови та порядок оформлення відмови замовника від приймання викона­ної роботи.

У розділі «Термін виконання робіт» вказується тривалість ви­конання роботи, дати її початку і закінчення, терміни надання ре­зультатів виконаної роботи.

Розділ «Вартість робіт та порядок розрахунків» містить ві­домості про розмір та порядок оплати виконаних робіт.

Вартість аудиторських послуг можна визначити за допомогою таких форм і видів їх оцінки:

а) погодинна оплата— оцінка вартості однієї години (дня) роботи аудитора залежить від його кваліфікації. Вона є найроз-повсюдженішою на ринку аудиторських послуг. При виникненнінепередбачених обставин та збільшенні трудомісткості аудитор­ської перевірки ця форма дає змогу прямо пропорційно змінити вартість робіт;

б) акордна оплата — сума оплати за всю роботу визначається після ознайомлення аудитора з особливостями діяльності клієнта, оцінки аудиторського ризику і приблизної трудомісткості роботи;

в) відрядна оплата — розрахунок проводиться, зважаючи на визначення вартості однієї операції, виконаної аудитором, або вартості однієї операції звітності;

г) оплата за результатами — встановлюється у вигляді частки від зекономлених для клієнта фінансових ресурсів, що були виявлені внаслідок визначення помилок і неточностей при веденні бухгалтерського обліку, оформленні документації, сплати податків тощо. Як правило, встановлюється визначений відсоток від економії;

д) комбінована оплата — будь-які комбінації із вище наведених форм і видів оплати аудиторських послуг.

Розділ «Відповідальність сторін» має містити умови відпові­дальності кожної сторони.

В умовах відповідальності замовника мають бути такі поло­ження:

• відповідальність за достовірність наданої аудиторам інфо­рмації;

• відповідальність за виявлені відхилення та порушення;

• відповідальність у разі невиконання рекомендацій аудитора;

• відповідальність за невиконання зобов'язань прийому та оплати винагороди за роботу;

• інші види і умови відповідальності. Відповідальність виконавця має містити такі положення:

• відповідальність за якість виконаних робіт;

• відповідальність за дотримання термінів робіт;

• відповідальність за дотримання принципів аудиту під час виконання робіт;

• інші види і умови відповідальності.

Розділ «Термін дії договору» містить дати початку та закін­чення дії договору.

Розділ «Реквізити сторін» має містити юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони.

Розділ «Особливі умови» має містити положення, які сторони вважають з необхідне обумовити та які не знайшли відображення у попередніх розділах договору:

• зауваження про існування ймовірності того, що будь-які, навіть суттєві помилки, можуть залишитися невиявленими;

• умови відмови виконавця від продовження робіт на будь-якому етапі;

• умови продовження терміну виконання робіт;

• посилання на будь-які додаткові угоди до даного договору, а також на додатки до договору;

• порядок вирішення спорів за цим договором тощо.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторо­нами. З цього ж моменту набуває чинності і відповідальність ау­диторської фірми (аудитора).

Існують різні види відповідальності аудиторських фірм (ауди­торів), зокрема: цивільна, кримінальна, професійна, за нормами трудового права. Для того, щоб уникнути вище наведених видів відповідальності аудитори повинні дотримуватись таких правил:

• перед початком роботи аудитор повинен письмово повідомити клієнта про власне розуміння обов'язків і про те, які об'єкти бу­дуть перевірені;

• встановити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних пе­ріодах;

• неухильно дотримуватись вимог бухгалтерських та аудитор­ських стандартів;

• ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшен­ня доходів своєї фірми;

• бути особливо обережним, перевіряючи фірми, що мають фі­нансові труднощі (такі фірми, як правило, намагаються надати викривлену фінансову звітність).