Розділ 2 Теоретико-методологічні та методичні засади

2.1. Теоретичне підґрунтя джерелознавчого аналізу склали системна стратегія археологічної типології, універсально-категорійна модель археологічної процедури, осередкова концепція культуроґенези. Фрагментовані реалії з переривчатими взаєминами постають в індустріях – системах типів артефактів з одного матеріалу.

2.2. Джерела. Базу СК склали (артефакти/пункти [вивчено наживо]) принаймі 740/76 [291/14]; дані щодо 449/70 зібрано у звітах, публікаціях. База БК налічує принаймі 589/64 [410/14]; дані щодо 179/51 взято зі звітів і літератури. Зіставні матеріали складають 1275/369 [285/13].

2.3. Методико-процедурні аспекти. Порівняльно-типологічний аналіз єднає класифікацію – розподіл по функціональних таксонах, і типологію – скероване технологічним сенсом і функцією виявлення культурно вагомих ознак та зв’язків. Програма систематизації зважає на ускладнення обробки та місце природних сполучень в конструкції. Структурно-сировинний аналіз ґрунтується на спостереженні елементів сировини та з’ясовує її зміни. Технологічний аналіз встановлює продукти обробки, операційні ланцюжки, а функціональний виявляє взаємини форми та призначення. На таких засадах виділено технокласи об’єктів. Акомодати не зазнавали обробки, а лише впливів, що визначили градацію: вжиті у природній формі є натуральними, придатні фрагменти – парціальними. У модифікатах сировину змінено зі збереженням обрисів (натуральні) або елементів у природному зв’язку (парціальні). В конвертатів елементи та обриси залишково вцілілі. Спостереження слідів здійснено з МБС-9, МЕТАМ-Р1.

Розділ 3 Знаряддя та прилади

3.1. Знаряддя. Від Сомешу до Дінця знані карбовані лопатки та інші кістки (380/110 [75/15]) – чи то скребачки чинбарів, чи то штампи гончарів або бирки чередників. Коли з другої гіпотези щезло гончарське єство, і зубчастий штамп став словесним, його оживила функціональна типологія як знаряддя для тиснень на шкірі. Сліди виказують зворотньо-поступальне тертя шкіри за недвижності знаряддя – розбивку овчин, відтворену на прямовисній палиці з прив’язаною зубцями догори лопаткою-розбильником.

Тупці – нижньощелепові (СК 77/26, БК 24/5) та клубові (СК 9/4) кістки копитних. На обробку шкур вказує зношування кісток (переважно лівих) щелеп бика. Праві, якщо видалено зовнішній бік, імітують вироби з лівих кісток. Зокрема, у вибірці СК 29 ліві, 3 праві, 4 імітації. Особам з важільною лівицею ліві кістки незручні, і вони вживали праві. Праворукі долали дефіцит лівих кісток, лагодячи імітації. Шульги нестачі не знали, тож імітацій з лівих кісток немає. Добір не передбачав напинання шкур і роботи двома руками. Міздрювали крайкою альвеол, різцева частина була руків’ям, порожнина відкрита вперед у поступальному русі. Вщерть витерті крайки, розлогі виїмки свідчать про м’яття, для чого приробляли й карбували хвилясті крайки альвеол. Вузька виїмка маркує тертя зборок, а отвори та усування відростків – кріплення у верстаті руків’ям уверх, можливо, двох знарядь водночас.

Скафи (струги), скафи-м’ялки виконані, передусім, з ребер (38/15), cкребачки (129/34), головно, з третіх фаланг коня. В СК наявний калібрувальник – свердлена лопатка бика для оздоблення й виття сириці.

Узвичаєні пояснення спиць (288/73 [23/11]) застаріли. М.П. Грязнов вважав їхній набір пристроєм для натягу основи, В.В. Килейников спицею сукав нитку. Каменем спотикання з’єднаних гіпотез була суперечність: спиці – поодинокі знаряддя у дієвих наборах. Ідея імітації гребінця зі спиць за уявно неможливих слідів обертання на зубцях заганяла у вершу: попри упередження, такі сліди звичні (т. зв. teeth beading). Різниця гребінця (4.4) і чесальної карди ясна. Могили середньої бронзи містять гребінці, а окремі нарізні зубці знані в СК. На прикладі карди з Олександрівська за новою методикою оцінки зношування встановлено композицію та заміни спиць.

З-поміж гребенястих ребер маємо скребачки, знаряддя декорування посуду, чесалки для хутра. Поодинокі в СК совок з лопатки та орнаментир, долота, тесла, вушкові молоти, рибочистки, стеки, шпателі. Останні спірні: походження жмутів нарізів не сповна ясне.

3.2. Прилади. Спроби перегляду веретінних блоків (38/27) мерхнуть на тлі зітлілих веретен, блоків, що лежать на боці, та аналогів у живій культурі. Рогова пластина з виїмкою (Дикий Сад) є штангенінструментом з розмітки псаліїв та ременів: міри виїмки, отворів, корпусів збіжні. В СК знані діафізи-фурми зі слідами міді і шлаку. Прилади плетіння визначені пізніми аналогіями.