9. Методи визначення потреби в оборотних коштах у підприємств комунальної власності.

Від правильного визначення потреби під-в в оборотних засобах значною мірою залежить ефективність їх використання. Оборотні засоби поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди і готова продукція на складах під-в. До ненормованих відносяться відвантажена готова продукція та готівкові й безготівкові кошти під-ва. Кожному під-ву необхідно правильно визначати оптимальну потребу в оборотних засобах. Це дозволить йому з мінімальними витратами отримувати прибуток, запланований при даному обсязі ви-ва. Зниження величини ОЗ обумовить нестійкий фін стан, перебої у виробничому процесі і, як наслідок, зменшення обсягу ви-ва та прибутку. Визначення потреби комунального під-ва в оборотних коштах повинно бути узгоджено з кошторисом витрат на ви-во і виробничим планом. У виробничому плані мають бути відпрацьовані питання, від яких залежать забезпечення ви-ва і потреба в оборотних коштах. На комунальному під-ві, яке працює нормально, перше місце за питомою вагою посідають ОЗ, які обслуговують процес ви-ва. Тому при плануванні особливу увагу треба приділяти виробничим запасам. Планування ОЗ полягає у розробці й встановленні кожним комунальним під-вом норм та нормативів оборотних коштів за окремими видами або групами матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей і витрат. На практиці застосовують три основні методи нормування оборотних коштів: 1) Метод прямого розрахунку є найбільш точним , обґрунтованим, але разом з тим досить трудомістким, оскільки він потребує високої кваліфікації економістів, залучення до нормування працівників багатьох служб під-ва. Він заснований на визначенні науково-обгрунтованих норм запасу за окремими елементами оборотних коштів. 2) Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в плановому періоді непередбачено істотних змін в умовах роботи під-ва в порівнянні з попереднім. 3) коефіцієнтний метод заснований на визначенні нового нормативу на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього виправлень з урахуванням зміни умов ви-ва, постачання, реалізації продукції, розрахунків, що здійснюють вплив на швидкість обертання оборотних коштів. За залежними від ви-ва елементами оборотних коштів потреба планується виходячи з розмірів їх у базисному році, темпів зростання ви-ва і можливого прискорення оборотності оборотних коштів.

59. Формування тарифів на житлово-комунальні послуги.

Тариф на житлово-комунальні послуги – офіційно встановлена органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування ставка плати за утримання житлових будинків і прилеглих територій або надання комунальних послуг, що забезпечує мінімально необхідний рівень відшкодування експлуатаційних витрат на фін-ня програм розвитку об’єктів житлово-комунальної сфери при дотриманні нормативних вимог щодо якості вказаних послуг. Формування тарифів на житлово-комунальні послуги включає такі процедури: 1) аудит фактичного рівня собівартості комунальних послуг з виявленням нераціональних витрат, ресурсів зниження собівартості; 2) на 2 етапі з урахуванням коригувань фактичних витрат розраховується планова собівартість; 3) обчислення економічно обґрунтованого прибутку на основі визначення потреб під-ва у фінансових ресурсах. Розмір тарифу на житлово-комунальні послуги (Т) визначається за формулою: Т=Сод+Под, де Сод – планова собівартість одиниці послуги згідно з скоригованими нормативами; Под – плановий прибуток під-ва на одиницю послуги. Середній тариф визначається діленням загальної суми доходу від реалізації продукції комунального під-ва на її обсяг у натуральному виражені. Основним доходом ЖКГ є квартирна плата – загальна сума квартирної плати розраховується виходячи з розмірів середньорічної житлової площі і середньої ставки за 1 кв.м. Розмір середньорічної оплачуваної житлової площі : Ж=П+В*М/12-Н*(12-М)/12, де П – розмір житлової площі на поч. року; В – розмір житлової площі, яка вводиться в дію; Н – розмір житлової площі, яка вибуває з експлуатації; М – к-сть місяців функціонування житлової площі за рік; 12 – к-сть місяців за рік.