2.7. Визначити загальну та постійну твердість води.

Твердісь води переважно зумовлена наявністю в ній Са і Мg, які містяться у вигл.еарбонатів, хлоридів чи сульфатів.Метод визнач.твердості води базується на утворенні ком плексної сполуки трилону Б з іонами кальцію та магнію.Для визначення до досл.води дода­ють буф.розч., п'ять — сім кр.індикатора і тит­рують при інтенсивному струшуванні роз.трнлону Б до зміни забарвлення в: синього з фіолетовим відтінком при додаванні індикатора хром-темно-синього та синього із зеленим відтінком при додаванні індикатора хромоген- чорного. Незначна зміна забарвлення в еквівалентній точці свідчить про на­явність у воді міді та цинку.

Твердість, що визначають у некип'яченій воді, має назву загальна твердість. Для визначення постійної твердості досліджувану во­ду попередньо кип'ятять 30 хв, відфільтровують осад, який утв.після кип'ятіння, після чого титрують трилоном у присутності індикатора. Твердість води (мг*екв/л) обчислюється за формулою

1

А=----a*0,05K*1000

V

де а — кількість роз/трилону Б, використаного для титрування, мл; К --поправковийй коефіцієнт трилону Б; V - об'єм досл.води, мл.Загальна твердість питної води не повинна перевищувати 7,0 мг*екв/л.

2.19. Відібрати пробу грунту для бактеріологічного аналізу.

Методика відбору проб грунту і характер досліджень зал.від мети досліджень.Для бактеріологічного досл.проби грунту забирають сте­рильними інструментами і в стерильний посуд. Глибина відбору проб зал.від передбачуваного забруднення. Дослідження по­в.проводитися одразу ж після відбору проб. Якщо негайне бак­теріологічне дослідження неможливе, допускається зберігати проби при температурі 4-5°С не більше 24 год.

3.3. Оцінювати адекватність харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою.

Меню-розкладка-це док.що регламентує режим харчування колективу прот.певного пер.часу, який містить розподіл страв за окремими прийомами їжі із зазначенням маси, вмістом осн.харч.реч. та ен.цінності.При розробці меню-розкладки враховується необхідність різноманітності харчування і його щоденна повноцінність, яка досягається множенням одноденних кількостей кожного продукту (крім щоденно однаково вживаних, наприклад хліб) на 7 днів, після чого плануються різні блюда на весь тиждень. При цьому одне і те ж блюдо не повинно повт.частіше 3 р/тижд..Ен.цінність і нутрієнтний скл.кожного прод., згідно меню-розкладки розрах.за пропорцією, користуючись "Таблицями хімічного складу харч.прод.", в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту.Знаючи скл.харч.прод.і калорійні коеф.можна обчислити ен.цінність спожитої їжі.Опт.фізіолог.норми передбачають, що 11-13% заг.енерговитрат пов.забезпечуватись білками, з них 55%-тв.пох.Вміст жирів у добовому раціоні пов.становити 30-33%, з них 30%-росл.пох. Решта енергозатрат-54-56%-за рах.вуглеводів.Добова фізіолог.потреба в енергії, білках,жирах та вуглеводах,вітамінах і мін.реч. визначається залежно від статі, віку, фіз.активності(залежно від групи інтенсивності праці). Добова к-сть ен.пов.відповідним чином розподілятись між окремими прийомами їжі.При 4-разовому харчуванні перший сніданок:др.сніданок:обід:вечеря=25%:15%:35%:25%, при 3-разовому сніданок:обід:вечеря=30%:45-50%:20-25%.