
- •1.9.Визначити світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів на робоче місце, кут отвору, коефіцієнт природної освітленості.
- •1.21.Виміряти і оцінити показники мікроклімату у приміщенні.
- •2.7. Визначити загальну та постійну твердість води.
- •3.15. Визначити кислотність молока.
- •4.1. Вміти проводити гігієнічну оцінку праці за ступенем важкості та напруженості.
- •5.12. Визначити групу фізичного виховання дитини.
1.9.Визначити світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів на робоче місце, кут отвору, коефіцієнт природної освітленості.
Світловий коефіцієнт - це віднош.площі заскленої пов.вікон (без рам) до площі підлоги.
Sскла Sскла/Sскла 1
СК= -----------------=------------------------= ------------------
Sпідлоги Sпідл/Sскла Sпідл/Sскла
У приміщеннях, де викон.точну роб.СК пов.становити 1/2-1/5, сер.точності - 1/6-1/8, у житлових приміщеннях - 1/8-1 /10, у допоміжних, складських - 1/10-1/14.
Кутом падіння світлових променів наз.кут між горизонтальною лінією, проведеною від центра роб.місця до вікна, та лінією з тієї ж точки на пов.стола до верх.краю вікна.Шукають таким чином. Вим.висоту роб. стола, на стіні біля вікна підмічають знайдену висоту С і визнач. відстань від цієї точки по горизонталі до центра робочого місця АС і по вертикалі до верхнього краю вікна ВС. Кут САВ і є кутом падіння α. Його можна обчислити за допомогою транспортира або табл.натуральних тангенсів, знаючи, що tgα дор.відношенню верт.відрізка BС до горизонтального АС.
Повинен становити не менше 27°.
Кут отвору являє собою кут між прямою, пров.від центра роб.місця до верх.зовн.краю вікна, та прямою з тієї ж точки на пов.стола до верх.точки затінюючого об'єкта (будинку, дерева, гори, тощо), який розт.за вікном. Для визнач.проводять уявну пряму від точки на пов.стола до найвищої точки затінюючого об'єкта і відмічають на лутці вікна точку D, через яку ця лінія прох. Для цього один дослідник присідає біля стола, щоб його очі були на рівні роб.пов, й дивиться в напрямку затінюючого об'єкта, а ін.стоїть біля вікна і піднімає руку до перетину її з уявною лінією. Кут САD,що утв.,наз.кутом затінення β. Його також обчислюють за доп. транспортира або табл.натуральних тангенсів , знаючи, що tgβ=СD/АС.
Віднімаючи від кута падіння α кут затінення β , знаходять кут отвору γ. Не повинен бути менше 5°.
Коеф.прир.освітленості-процентне відношення прир.освітленості горизонт.поверхні у приміщенні Еприм.до одночасної освітленості розсіяним світлом небосхилу під відкр.небом Езовн.
КПО=(Еприм/Езон)*100%
Розрізняють КПО факт. І розрахунковий.Фактичний обчисл.за наведеною формулою після вимірювання зовн.та внутр.освітленості за доп.об»єктивних люксиметрів. Розрахунковий за відсутності люксиметра розраховують за методом А.М.Данилюка(зводиться до підрахунку к-сті видимих через вікно ділянок або к-сті променів принакладанні 2 спец.графіків на креслення вертик.розрізу і плану приміщення).
1.21.Виміряти і оцінити показники мікроклімату у приміщенні.
Мікроклімат приміщень-це сукупність фіз.чинників та умов навк.сер, які зумовлюють його тепловий стан і впливають на теплообмін людини.До таких показників нал.температура, відносна вологість, шв.руху пов.,а також радіац.темп.
Темп.пов.визнач.термометрами (ртутними, спиртовими) та термографами в градусах за шкалою Цельсія.Звичайні реєстраційні ртутні або спиртові термометри застосов.для визнач.темп.пов.в момент спостереження.При підв.темп.пов.ртуть(спитр)піднімається капіляром, а при зниженні-опускається у резервуар.Термограф використ.для безперервної реєстрації коливань темп.пов.упродовж роб.дня,доби, тижня у вигл.кривої- темограми на спец.паперовій стрічці.Темп.режим приміщення характер.показниками темп.пов.у ньому на різних рівнях і в різних напрямах по вертикалі горизонталі і змінами темп.упродовж роб. дня, доби, тижня.Оптимальними у більшості приміщень слід вважати сер.температуру в приміщенні в межах 18— 22 °С зал.від типу приміщення(житлова-18,ванна-25, вестибюль, заг.коридор-16).
Відносна вологість-відсоткове співвіднош.абсол.та макс.вологості в момент спостереження. Абсол.вологість-це к-сть вологи(в г),що міститься в 1м3пов.в даний час.Визнач. за доп.психрометрів(Августа чи Ассмана-більш досконалий), які містятьсухий і ртутний термометри.Далі обисл.за формулами(різні для обох психрометрів).Макс.вологість-маск.можливе насичення пов.водяною парою при даній темп.(за табл).Відносну вологість для обидвох психрометрів обчисл.за формулою С=(А/F)*100%, де С-відносна,А-абсолютна,F-макс.вологість при темп.сухого термометра.Для безпосер.визнач.відносної вологості використ.волосяні або плівкові гігрометри, а для безперервної реєстрації змін відносної вологості пов.упродовж доби, тижн.-гігрографи., в якихсприймальна част.-пучок знежирених волосин,зміна довжини яких передається на перо, що креслить гігрограму.
Для визнач.швидкостей руху пов.використ.анемометри:1-чашковий, за доп.якого вим.шв.руху атм.пов.в межах 1-5-м/с, в яких сприймальною част.є порожнисті металеві чашки;2-крисльчастий, більш чутливий, сприймальна част - алюмінієві крила, для вим.шв.руху пов.у вентиляц.отворах в межах 0,5-15 с/м;3-кататермометр для визнач.шв.руху пов.в приміщеннях в межах 1,5-2 м/с.