Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Предмет політичної економії.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
106.73 Кб
Скачать

19. Структура власності. Різноманіття форм власності у ринковій економіці.

Структура власності може бути розглянута через форми виявлення – приватна, суспільна.

У країнах з ринковою економікою існують два основних типи власності: приватна та державна. Типи та форми власності можуть існувати у змішаних формах. Приватна власність виступає як індивідуальна, сімейна і своєрідна колективна. Колективна власність може існувати як групова власність господарських об’єднань громадян, власність громадських організацій та об’єднань. Суспільна (державна) власність здебільшого існує в таких формах: загальнодержавна і комунальна. В державній формі власності є ті сфери економіки, в яких об’єктивно велика потреба в прямому централізованому управлінні, здійсненні державних інвестицій, а орієнтація на прибутковість не є критерієм, достатнім для функціонування у суспільних інтересах.

Державна власність може бути ефективною, оскільки має визначені переваги порівняно з іншими формами власності.

Термін „приватна власність” означав, що все недержавне є приватним. Принципи кооперативної власності:

1-пайова основа формування фондів і коштів кооперативних підприємств.2-участь членів кооперативу в його діяльності своєю працею.3-право вступу до кооперативу і виходу з нього з поверненням належного майна.

Різновидом колективної форми власності є акціонерна власність.

Роздержавлення-сукупність заходів з перетворення державної власності,спрямованих на усунення надмірної ролі держави в економіці.

Приватизація-один з напрямів роздержавлення власності що полягає в передачі її в приватну власність окремих громадян та юридичних осіб.

20. Тенденції розвитку відносин власності в Україні.

Процес денаціоналізації означає повернення власності попереднім власникам. Зрозуміло, в Україні така форма роздержавлення через об’єктивні і суб’єктивні обставини не може широко застосовуватися. Тому приватизація являє собою програму впорядкованого входу країни у ті сфери діяльності, де приватне підприємництво спроможне функціонувати досить успішно. Для України особливо важливими є ще й такі цілі і завдання:

  • формування прошарку приватних власників-підприємців; залучення іноземних інвестицій;

  • сприяння демонополізації економіки;

  • створення конкурентного середовища;

  • підвищення ефективності діяльності підприємств;

  • соціальний захист населення і розвиток об’єктів соціальної інфраструктури за рахунок коштів від приватизації.

В Україні існує певна різноманітність викупу державних підприємств трудовими колективами. Всі їх можна поділити на чотири основні групи. Перша – повний викуп підприємства. Друга – дроблення підприємства та організація численних викупів. Третя – викуп допоміжних виробничих підрозділів великих підприємств. Четверта – викуп підприємств, що належать місцевим органам влади.

Важливим елементом процесу приватизації стає перетворення державних підприємств на акціонерні компанії. Найбільшою популярністю тут користуються програми розвитку акціонерної власності членів трудових колективів.