
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •І послуги Виручка витрати товари і послуги
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •За рівнем доходу та ціною
- •Т ема 3. Ординалістська теорія поведінки споживач
- •Благо 2 Благо 2
- •Y зміна доходу y зниження цін y зростання цін на товар х на товар y
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємодія (2 лекції)
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства з Виробництво емля
- •Тема7. Витрати і результати виробництва
- •Залежність виробництва зошитів від збільшення витрат праці
- •Виробнича сітка
- •Взаємозв'язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Тема 11. Загальна характеристика ринків факторів виробництва. Ринок праці.
- •А) замкнутий тред-юніонізм б) відкритий тред-юніонізм
- •Тема 12. Ринок капіталу та землі
Y зміна доходу y зниження цін y зростання цін на товар х на товар y
а Х
б Х в
Х
Рис. 3.11. Вплив змін доходу та цін на лінію бюджетних обмежень
Y
А1
U3
U2
U1
X
Рис.
3.12. Рівновага споживача
Рис. 3.13. Кутова рівновага споживача
Рис. 3.14. Кутова
рівновага (Х – антиблаго)
З абсолютної необхідності благ випливає, що у стані рівноваги (А*, В*)
А* > 0, В* > 0, РАА* + РВВ* = I (3.3)
Нехай для повного набору благ, для якого виконується (3.3), має місце
MRSАВ < – РА/РВ (3.4)
За означенням граничної норми заміни MRSАВ = ∆В/∆А
де ∆А, ∆В – обсяги зміни споживання благ, зауважимо, що величини ∆А та ∆В завжди матимуть різні знаки (одна з величин буде від’ємною, друга – додатною). Звідси
∆В = MRSАВ∆А (3.5)
Змінимо наше “меню” на величини ∆А та ∆В, при цьому виходячи з означення граничної норми заміни привабливість нового набору благ не зміниться. Чи зміниться сума коштів, потрібна для забезпечення нового набору благ?
Початковий набір позначимо через (А, В). Зміни формують нове “меню”: (А + ∆А, В + ∆В), яке коштує:
I + ∆I = РА(А + ∆А) + РВ(В + ∆В) = РАА + РВВ + РА∆А + РВ∆В
Перші два доданки правої частини рівняння збігаються з І. Отже, бюджет внаслідок змін у споживанні благ змінився на величину:
∆I = РА∆А + РВ∆В
Замінимо у останньому виразі величину зміни споживання блага ∆В через величину зміни споживання ∆А, використовуючи (3.5). Маємо:
∆I = РА∆А + РВ∆В = РА∆А + РВMRSАВ∆А = (РА + РВMRSАВ)∆А
Враховуючи припущення (3.4) можна дати таку оцінку:
РА + РВMRSАВ < РА – РВ (РА/ РВ) = 0.
Тоді: ∆I/∆А = РА + РВMRSАВ < 0.
Якщо вважати ∆А > 0, то за припущення (3.4) ∆I < 0. А це означає, що збільшення споживання блага А спричиняє економію витрат споживача. Але враховуючи означення граничної норми заміни, можна сказати, що при цьому нове “меню” з точки зору уподобань споживача не гірше за попереднє.
Благо В 2
К
(точка нерівноваги, в якій MRSАВ
> РА/РВ)
Крива
байдужості
М
(набір благ привабливіший ніж К та
N)
K
Бюджетна
лінія
M
N
(набір благ еквівалентний К і L)
N
L
(точка нерівноваги, в якій MRSАВ
< РА/РВ)
L
Благо А
Р ис. 3.15. Випадки, коли MRSАВ > РА/РВ і MRSАВ < РА/РВ
Поліпшити кондиції набору благ неможливо лише за умови
У стані рівноваги гранична норма заміни першого блага другим збігається з відносною ціною першого блага.
Тобто у стані рівноваги: MRSАВ = – РА/РВ.
Останнє рівняння є так званим рівнянням рівноваги з ординалістських позицій.
В попередній темі ми довели рівність (2.5): MUА/РА = MUВ/РВ, пере-писавши її у формі:
MUА/MUВ = РА/РВ = – MRSАВ (3.6)
впевнюємося в еквівалентності рівнянь рівноваги, отриманих з кардиналістських та ординалістських позицій.