
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •І послуги Виручка витрати товари і послуги
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •За рівнем доходу та ціною
- •Т ема 3. Ординалістська теорія поведінки споживач
- •Благо 2 Благо 2
- •Y зміна доходу y зниження цін y зростання цін на товар х на товар y
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємодія (2 лекції)
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства з Виробництво емля
- •Тема7. Витрати і результати виробництва
- •Залежність виробництва зошитів від збільшення витрат праці
- •Виробнича сітка
- •Взаємозв'язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Тема 11. Загальна характеристика ринків факторів виробництва. Ринок праці.
- •А) замкнутий тред-юніонізм б) відкритий тред-юніонізм
- •Тема 12. Ринок капіталу та землі
Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
Ресурси Витрати
Доходи Ресурси
Кінцеві товари
Споживацькі Кінцеві
І послуги Виручка витрати товари і послуги
Рис. 1.1. Кругообіг товарів і грошей
Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
САМО-
ВИРАЖЕННЯ
ПОВАГА
СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ
БЕЗПЕКА І ЗАХИЩЕННІСТЬ
ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ
Рис. 2.1. Ієрархія потреб по А. Маслоу
-
Блага Гіффена
Звичайні блага
Блага низької споживчої цінності
Нормальні блага
Рис. 2.2. Класифікація економічних благ
За рівнем доходу та ціною
Функція корисності може бути представлена як: U=f(х, y,…..n), (2.1)
де U – корисність; х, y,…..n – кількість відповідних товарів, що споживаються за певний період.
TU
1
0
9
8
7
MU
6
5 5
4
а 4
б
3
3
2
2
1
1
0
0
1 2 3 4 Х 1 2 3 4 5 Х
Рис. 2.3. Закон спадної граничної корисності
TU – сукупна корисність; MU – гранична корисність;
Х – кількість товару, що споживається.
TU
Із
зростаючою TU
граничною
шкодою
Із спадною
граничною
шкодою
Х
Х
Рис. 2.4. Корисність антиблага Рис. 2.5. Зростаюча гранична корисність: глобальна і на інтервалі
Бюджет споживача можна виразити через його витрати:
I = PAA + PBB + … + PXX, (2.2)
де I – бюджет споживача; А, В, … Х – споживчі товари;
PA, PB, … PX – ціни відповідних товарів.
Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій бюджет (дохід) на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар, тобто для всіх реально спожитих товарів А, В, С,… виконується рівність:
MUА/РА = MUВ/РВ = MUС/РС =…= λ, (2.3)
а для всіх неспожитих товарів Y, Z,… виконуються нерівності:
MUY/РY ≤ λ, MUZ/РZ ≤ λ,… (2.4)
де MUА, MUВ, MUС, MUY, MUZ – граничні корисності товарів A, B, C, Y, Z;
PA, PB, РС, РY, РZ – ціни товарів A, B, C, Y, Z;
λ – деяка величина, що характеризує граничну корисність грошей.
Припустимо, що MUА/РА > MUВ/РВ, наприклад, MUА= 40 ютилів за 1 кг., РА= 2 грн/кг., MUВ= 50 ютилів за 1 кг., РВ = 4 грн/кг., тому:
MUА/РА = 40/2 > 50/4 = MUВ/РВ (2.5)
Перерозподіл витрат буде тривати до тієї пори, поки відношення граничної корисності до ціни для кожного, реально спожитого товару не стане однаковим: MUА/РА = MUВ/РВ = MUС/РС (2.6)
Рівність (2.6) можна трансформувати в:
MUА/ MUВ = РА/РВ (2.7)