Виробниче освітлення.
Основні світлотехнічні величини та одиниці їх виміру.
Частина електромагнітного спектру з довжиною хвиль 10 - 340000 нм називається оптичною областю спектру.
Розрізняють:
- інфрачервоне випромінювання 340000 - 770 нм;
- видиме випромінювання 770 - 380 нм;
- ультрафіолетове випромінювання 380 - 10 нм.
Освітленість характеризується кількісними та якісними показниками.
До кількісних показників відносяться:
- світловий потік;
- сила світла;
- освітленість;
- яскравість.
Світловим потоком називається та частина світлового потоку, яка сприймається зором людини як світло [Ф]; вимірюється в люменах [лм].
Оскільки
всі джерела світла випромінюють світловий
потік у простір нерівномірно, то введена
величина просторової густини світлового
потоку, а саме сила світла (І) - це
відношення світлового потоку dФ,
що виходить з джерела і розповсюджується
рівномірно всередині елементарного
тілесного кута dΩ
до величини цього кута
.
За одиницю світла прийнята кандела (кД). Одна кандела - сила світла, що випускається з поверхні площею 1/600000 м2 повного випромінювача (державний світловий еталон) в перпендикулярному напрямку при температурі твердіння (кристалізації) пластини (2046,65 К) при тиску 101325 Па.
Освітленість
(Е)
- відношення світлового потоку dФ,
що падає на елемент поверхні dS,
до площі цього елемента
[люкс][лк].
Яскравіcть
[L]
елемента поверхні dS
під кутом
відносно нормалі цього елемента є
відношення світлового потоку d2Ф
до добутку тілесного кута dΩ,
в якому він розповсюджується, площі dS
та косинуса кута
де dI - сила світла, що випромінює поверхня dS в напрямку .
Коефіцієнт
відбиття
характеризується здатністю поверхні
відбивати падаючий на неї світловий
потік.
Визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Фвід до падаючого на неї світлового потоку Фпад
До якісних показників освітлення відносяться:
- коефіцієнт пульсації;
- показник осліплення та дискомфорту;
- спектральний склад світла.
Для оцінки умов зорової роботи є такі характеристики:
- фон;
- контраст об'єкта з фоном;
- видимість об'єкта.
Про ці характеристики нижче.
Системи та види освітлення.
При освітленні побутових приміщень використовують:
- природне освітлення (світло неба);
- штучне освітлення (електричні лампи);
- сумісне освітлення (у світлий час доби недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним).
Природне освітлення ділять:
- на бокове, що здійснюється через бокові отвори у зовнішніх стінах;
- на верхнє, що виконується через аераційні отвори, а також через світлові отвори в місцях перепаду висот суміжних прольотів будівель;
- на комбіноване, коли до верхнього освітлення додається бокове.
По конструктивному виконанню штучне освітлення є:
- загальне;
- комбіноване, коли до загального освітлення додається місцеве (безпосередньо на робочому місці).
По функціональному призначенню штучне освітлення ділять на види:
- робоче освітлення - обов'язкове у всіх приміщеннях і на освітлювальних територіях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту.
- Аварійне освітлення влаштовується для продовження роботи у тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення може викликати аварії і тому подібні небажані наслідки.
Найменша освітленість робочих поверхонь, що вимагають обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5 % освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк всередині будівель.
Евакуаційне освітлення необхідно передбачити для евакуації людей із приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення в місцях, небезпечних для проходу людей по сходах вздовж основних проходів виробничих приміщень, в яких працює більше 50 чоловік.
Евакуаційне освітлення повинно бути у приміщеннях мінімальне - 0,5 лк, на відкритій території - не менше 0,2 лк.
Світильники аварійного освітлення під'єднують до незалежного джерела живлення.
Для охоронного освітлення майданчиків підприємств та чергового освітлення приміщень виділяють частину робочих або аварійних світильників.