3.4. Вимоги й підходи до інфологічного проектування

Метою інфологічного проектування є створення структурованої інформаційної моделі Предметної Області, для якої буде розроблятися БД.

При проектуванні на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічна модель (ИЛМ), що повинна відповідати таким вимогам:

- забезпечення найбільш природних для людини способів збору й подання тієї інформації, що передбачається зберігати в створюваній базі даних;

- коректність схеми БД, тобто адекватне відображення модельованої ПО;

- простота й зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ може легко відображатися на моделі БД, які підтримуються відомими СУБД (мережні, ієрархічні, реляційні й ін.);

- ІЛМ повинна бути описана мовою, зрозумілим проектувальникам БД, програмістам, адміністраторові й майбутнім користувачам.

Суть інфологічного моделювання складається у виділенні сутностей (інформаційних об'єктів ПО), які підлягають зберіганню в БД, а також у визначенні характеристик (атрибутів) об'єктів і взаємозв'язків між ними.

Існує два підходи до інфологічного проектування: аналіз об'єктів і синтез атрибутів. Підхід, що базується на аналізі об'єктів, називається спадаючим, а на синтезі атрибутів – висхідним

3.5. Аналіз предметної області

Першим етапом проектування бази даних будь-якого типу є аналiз предметної областi, що закiнчується побудовою iнформацiйної структури (концептуальної схеми). На даному етапi аналiзуються запити користувачiв, вибираються iнформацiйнi об'єкти та їх характеристики i на основi проведеного аналiзу формується структура предметної областi, яка не залежить вiд програмного та технiчного середовища, в якому буде реалiзуватися база даних. Аналіз предметної області доцільно розбити на три фази:

1. аналіз концептуальних вимог та iнформацiйних потреб;

2. виявлення iнформацiйних об’єктів та зв’язків між ними;

3. побудова концептуальної моделі предметної області та проектування концептуальної схеми бази даних.

На етапі аналізу концептуальних вимог та iнформацiйних потреб необхідно вирішити такі задачі:

1. аналiз вимог користувача до бази даних (концептуальних вимог);

2. виявлення задач, що мають мiсце, при обробцi iнформацiї, яка повинна бути представлена у базi даних (аналiз додаткiв);

3. виявлення перспективних задач (перспективних додаткiв);

4. документування результатiв аналiзу.

Рис.3.4.

Вимогами користувачiв до бази даних, що розробляється є, в загальному випадку, список запитiв з вказанням їх iнтенсивностi та об'ємiв даних. Цi вказiвки опрацьовуються в дiалозi з майбутнiм користувачем бази даних. Тут же з'ясовуються вимоги до вводу, вiдновлення та корегування iнформацiї. Вимоги користувачiв уточнюються та доповнюються при аналiзi перспективних додаткiв, що мають мiсце.