3.2. Інфологічна модель даних. Основні поняття.

Проектування бази даних треба починати з аналізу предметної області і виявлення вимог до неї окремих користувачів (співробітників організації, для яких створюється база даних). Об'єднуючи власні уявлення про зміст бази даних, отримані в результаті опитування користувачів, і свої уявлення про дані, що можуть знадобитися в майбутніх прикладних додатках, створюється узагальнений неформальний опис утворюваної бази даних.  

Рисунок 3.2. Рівні моделей даних

Цей опис, виконаний із використанням природної мови, математичних формул, таблиць, графіків і інших засобів, зрозумілих усім людям, що працюють над проектуванням бази даних, називають інфологічною моделлю даних (рис.3.2).

Основна відмінна характеристика ІМ. Така модель цілком незалежна від фізичних параметрів середовища збереження даних. Інфологічна модель не повинна змінюватися доти, поки якісь зміни в реальному світі не приведуть до зміни в ній деякого визначення, щоб ця модель продовжувала відображувати предметну область.

Якщо весь час виникає потреба змінювати ІМ при появі нових прикладних додатків – це свідчить про невдалий початковий вибір її побудови або дуже обмежений, вузько скерований підхід до цього.

Інші моделі, показані на рис.3.2, є комп'ютерно-оріентованими. З їхньою допомогою СКБД дає можливість програмам і користувачам здійснювати доступ до збережених даних лише за їхніми іменами, не турбуючись про фізичне розташування цих даних. Потрібні дані відшукуються СКБД на запам'ятовувальних пристроях, по фізичній моделі даних. Оскільки зазначений доступ здійснюється за допомогою конкретної СКБД, то моделі повинні бути описані мовою опису даних цієї СКБД.

 Такий опис, утворений по інфологічній моделі даних, називають даталогічною моделлю даних.

Трирівнева архітектура (інфологічний, даталогічний і фізичний рівні) дозволяє забезпечити незалежність збережених даних від програм, в яких вони використовуються. Можна при необхідності переписати збережені дані на інші носії інформації і (або) реорганізувати їхню фізичну структуру. Можна підключити до системи будь-яке число нових користувачів (нових додатків), доповнивши, якщо треба, даталогічну модель. Зазначені зміни фізичної і даталогічної моделей не будуть помічені користувачами системи, так само як не будуть помічені і нові користувачі. Поява нового користувача БД (см. Рис.3.3) з своїми інформаційними потребами і представленням задачі розширює вихідну модель.

Отже, незалежність даних забезпечує можливість розвитку системи баз даних без руйнування існуючих додатків.

Контрольні запитання.

1. Охарактеризуйте аналіз предметної області як перший етап проектування бази даних.

2. Три фази аналізу предметної області.

3. Перелічіть задачі етапу аналiзу концептуальних вимог та iнформацiйних потреб.

4. Назвіть задачі етапу виявлення iнформацiйних об'єктiв та зв'язкiв мiж ними.