- •З дисципліни технологія проектування та адміністрування баз даних і сховищ даних
- •1. Визначення і класифікація бд як інформаційної системи
- •2. Автоматизовані банки даних
- •2.1. Основні поняття й визначення бази і банків даних
- •2.2. Загальна побудова і характеристики бази даних.
- •2.3. Вимоги до банків даних
- •2.5. Принципи побудови банків даних
- •3. Технологія проектування бд
- •3.1. Трирівнева модель системи керування базою даних. Фізична і логічна незалежність.
- •3.2. Інфологічна модель даних. Основні поняття.
- •3.3. Класифікація моделей даних.
- •3.4. Вимоги й підходи до інфологічного проектування
- •3.5. Аналіз предметної області
- •3.4. Основні моменти аналізу предметної області
- •4. Модель «сутність – зв’язок» (er-модель) предметної області
- •4.1. Основні елементи моделі «сутність-зв'язок»
- •4.2. Основні риси моделі "сутність-зв'язок" (er-моделі).
- •6. Мови інфологічного моделювання
- •6.1. Мова er-діаграм
- •6.2. Технологія побудови ілм на прикладі er-моделі
- •1. Лобіо по грузинськи:
- •5. Класифікація сутностей і зв'язків
- •5.1. Класи сутностей
- •5.2. Характеристика зв'язків
- •7. Моделі даних, підтримувані субд.
- •7.1. Організація даних
- •3.1. Файлова модель.
- •3.2. Структури даних.
- •12.1. Моделі даних - основні визначення.
- •12.2. Ієрархічна модель даних
- •12.3. Мережна модель даних
- •12.4. Переваги і відмінності мережної моделі.
- •13. Реляційна модель даних
- •5.1. Реляційна модель даних: основні поняття.
- •Студент
- •5.2. Характеристики відношення
- •Студент (Прізвище _ та _ ініціали, Курс, Група, Спеціальність)
- •5.2. Загальна структура реляційної моделі.
- •5.5. Основи реляційної алгебри Операції з даними в реляційній моделі
- •5.4. Поняття ключа. Основні типи ключів
- •8. Нормалізація схем баз даних
- •Кожна наступна нормальна форма в деякому змісті краще попередньої;
- •При переході до наступної нормальної форми властивості попередніх нормальних властивостей зберігаються.
- •9. Адміністрування баз даних
- •9.1. Завдання адміністрування даних.
- •9.2. Користувачі банків даних
- •9.3. Основні функції групи адміністратора бд
2. Автоматизовані банки даних
Автоматизований банк даних (БнД) - це організаційно-технічна (людино-машинна) система, що представляє собою сукупність інформаційної бази, колективу фахівців і комплексу програмних і технічних засобів забезпечення її функціонування, призначена для збереження, пошуку і видачі інформації у вигляді, зручному для користувачів.
На загальній схемі структури автоматизованого банку даних (рис.1.2) прийняті такі позначення: БД - база даних; ПП - прикладні програми користувачів банку даних; СКБД - система керування базою даних, тобто комплекс програмних засобів, який забезпечує завантаження інформації в базу даних, реорганізацію та ведення бази, пошук та перетворення інформації для забезпечення роботи програм користувачів банку даних. Розглянемо більш детально структурні складові частини цього автоматизованого банку даних.
Рисунок 1.2 - Структура автоматизованого банку даних
2.1. Основні поняття й визначення бази і банків даних
Сучасні автори часто вживають терміни - "банк даних" й "база даних" як синоніми, однак у загальногалузевих керівних матеріалах по створенню банків даних Державного комітету з науці й техніці (ГКНТ), виданих в 1982 р., ці поняття розрізняються. Там приводяться наступні визначення банку даних, бази даних і СУБД:
Банк даних (Бнд) - це система спеціальним образом організованих даних - баз даних, програмних, технічних, язикових, організаційно-методичних засобів, призначених для забезпечення централізованого нагромадження й колективного багатоцільового використання даних.
База даних (БД) - іменована сукупність даних, що відбиває стан об'єктів й їхніх відносин і розглянутої предметної області.
Під предметною областю розуміють один або кілька об'єктів керування (або певні їхні частини), інформація яких моделюється за допомогою БД і використається для рішення різних функціональних завдань.
Система керування базами даних (СУБД) - сукупність мовних і програмних засобів, призначених для створення, ведення й спільного використання БД багатьма користувачами. У ній можна виділити:
- ядро СУБД, що забезпечує організацію уведення, обробки й зберігання даних,
- компоненти, які забезпечують налагодження системи, засобу тестування,
- утиліти, які забезпечують виконання допоміжних функцій (наприклад, ведення журналу статистики роботи системи й ін.).
Дуже важливим завданням СУБД є забезпечення незалежності даних. Практично одна й та сама СУБД може бути використана для ведення абсолютно різних файлів, які використаються для рішення різнопланових, не зв'язаних між собою завдань керування. Всі функції СУБД можна об'єднати в такі групи:
1. Керування даними. Завданнями керування даних є підготовка даних й їхній контроль, внесення даних у базу, структуризація даних, забезпечення цілісності, таємності даних.
2. Доступ до даних. Пошук і селекція даних, перетворення даних у форму, зручну для подальшого використання.
3. Організація й ведення зв'язку з користувачем. Ведення діалогу, видача діагностичних повідомлень про помилки в роботі з БД і т.д.
Для обробки запитів до БД розробляють програми, які становлять прикладне програмне забезпечення. Програми, за допомогою яких користувачі працюють із базою даних, називаються додатками. У загальному випадку з однією базою даних можуть працювати безліч різних додатків. Наприклад, якщо база даних моделює деяке підприємство, то для роботи з нею може бути створене додаток, що обслуговує підсистему обліку кадрів, інший додаток може бути присвячено роботі підсистеми розрахунку заробітної плати співробітників, третій додаток працює як підсистема складського обліку, четвертий додаток присвячений плануванню виробничого процесу.
При розгляді додатків, що працюють із однією базою даних, передбачається, що вони можуть працювати паралельно й незалежно друг від друга, і саме СУБД покликана забезпечити роботу безлічі додатків з єдиною базою даних таким чином, щоб кожне з них виконувалося коректно, але враховувало всі зміни в базі даних, внесені іншими додатками.
