3.4. Техніко-економічні показники виробництва вапна

Сьогодні на дрібних, технічно слабко оснащених підприємствах в Україні виготовляється більше половини всієї продукції. При цьому собівартість на дрібних заводах із середньорічною потужністю до 10 тис. т майже в 2 рази вища, ніж на великих підприємствах. Собівартість 1 т будівельного комового вапна дорівнює близько 320 грн/т, тобто значно вище середньогалузевих витрат на виробництво цементу. Причиною такого становища є недостатньо високий технічний рівень виробництва вапна на малих підприємствах, слабка концентрація виробництва, підвищені витрати на сировину і паливо (табл. 1).

Коливання рівня собівартості вапна великі. Вирішальним чином на собівартість вапна впливає середня потужність підприємства. Отже, економічно доцільним є будівництво цехів вапна більшої потужності за новими типовими проектами із застосуванням більш досконалих конструкцій вапново-випалювальних печей.

Таблиця 1

Виробництво вапна на підприємствах з виготовлення силікатних виробів, як зазначалося раніше, здійснюється в основному в шахтних печах і печах, що обертаються. Середньорічний час роботи шахтних печей в цілому по Україні коливається в дуже широких межах— від 187 до 346 діб,

Покращення роботи шахтних печей зі зйому і використанню їх у часі дасть можливість на 10...12 % збільшити виготовлення товарного вапна і знизити його собівартість. Понад 25 % собівартості вапна становлять матеріальні витрати, серед яких особливо великі витрати на сировину. Дослідження ВНДІБУДМА показали, що ці витрати на підприємствах, котрі працюють на власній сировині, у 2,5 раза менші, ніж на підприємствах, що отримують вапняк зі сторони. Привізний вапняк в більшості випадків є нефракціонований, що змушує підприємства організовувати дробіння і сортування сировини.

Здійснення концентрації кар'єрного господарства і комплексної механізації робіт на кар'єрах дозволяє знизити собівартість каменю на 30...40 % і витрати на його транспортування. Упорядкування кар'єрного господарства і постачання вапново-випалювальних цехів силікатних заводів дозволяє знизити цехову собівартість вапна на 7...8 %.

Витрати на паливо також є надто значними в собівартості вапна. Важливою умовою скорочення витрат палива на одиницю продукції і покращення якості вапна є забезпечення оптимального режиму спалювання палива в печі.

Підприємства вапняної промисловості характеризуються невеликим рівнем механізації праці (30..60 %), тому найважливішим завданням є механізація завантажувально-розвантажувальних робіт і транспортування вапняку і палива до печей.

Здійснення заходів по зниженню собівартості випалу вапна, організація постачання заводів фракціонованим вапняком і вугіллям, механізація трудомістких робіт і покращення організації праці дають можливість знизити собівартість вапна на діючих підприємствах не менше ніж на 20...25 %.

Найважливішим завданням нарощування потужностей виготовлення якісного вапна є будівництво нових високомеханізованих підприємств з ефективними випалювальними агрегатами.